Екокатастрофа в Азовському морі: масштаб забруднення та загрози для екосистеми

“Масштабний витік мазуту в Керченській протоці, що поширився в Азовське море, спричинив гостру екологічну кризу. Плями мазуту поступово дрейфують течіями до Чорного моря, створюючи загрозу для морської флори, фауни, прибережних екосистем і здоров’я людей. Наслідки цього забруднення матимуть довготривалий негативний вплив на все живе: токсична вода вражає рибу, молюсків і водорості, які стають джерелом вторинного отруєння для людей. Бензол, толуол і ксилол, що містяться в мазуті, проникають у ґрунт і воду, викликаючи мутації у мікроорганізмів. Ці токсичні речовини накопичуються в організмах риб і птахів, роблячи їх смертельно небезпечними для споживання. Навіть після видалення мазуту токсини залишаються в піску та рослинах, отруюючи середовище на роки”, — зазначила Юлія Мархель, екоактивістка, дослідниця екокатастроф, лідерка екоруху  “Let’s do it Ukraine”.

15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки сталися аварії двох російських танкерів — “Волгонефть 212” і “Волгонефть 239”, що призвело до витоку понад 4 тисяч тонн мазуту в акваторію моря. Наслідки цього інциденту несуть серйозну загрозу для екосистеми Чорного моря. Станом на 14 січня 2025 року було очищено понад 178 кілометрів узбережжя окупованого Криму, зокрема у Севастополі визначили п’ять основних зон забруднення. Окупанти раніше повідомили про забруднення узбережжя окупованого Бердянська площею понад 14 км. Через течії та вітер мазут може рухатися на захід, наближаючись до Маріуполя. Під найбільшою загрозою опинилися прибережні території Одеси та Миколаєва. Очікується, що очищувальні роботи триватимуть до кінця січня 2025 року.

В Керченській затоці пішли на дно два російських танкери. Скриншот

Проте особливість мазуту ускладнює ситуацію: він швидко осідає на морське дно, де його майже неможливо ліквідувати технічними засобами. У разі відсутності своєчасного прибирання, залишки мазуту можуть проходити біодеградацію протягом десятиліть, поступово отруюючи морську екосистему.

Гостро постраждала морська фауна: мазут спричинив масову інтоксикацію риб, дельфінів і птахів у регіоні Чорного моря. Це забруднення вже визнане міжнародною екологічною катастрофою. У відповідь Україна, Румунія та Болгарія узгодили дії з міжнародними інституціями для координації зусиль у подоланні наслідків аварії.

Ситуацію загострює те, що Росія продовжує використовувати застарілі танкери, зокрема в Балтійському морі, для транспортування нафти в обхід санкцій. Так званий “тіньовий флот” РФ, який підтримує фінансування війни проти України, може стати джерелом нових екологічних катастроф у морях, що омивають Європу.

Європейський Союз має вжити термінових заходів та включити “тіньовий флот” до санкційних списків, аби запобігти повторенню подібних аварій, що можуть загрожувати екології узбережжя європейських країн.

Нафтова пляма в Чорному морі. Скриншот

Чи може таке серйозне забруднення Азовського моря повністю знищити його екосистему?

На сьогодні ситуація критична, але повна загибель екосистеми можлива лише за умови постійного забруднення. На даний момент мазутом вже забруднена вся Керченська протока, частина його потрапила в Азовське море. Проблема полягає в тому, що мазут утворює згустки, які розповсюджуються як на поверхні, так і опускаються на глибину. Через це не всі ділянки забруднення можна виявити за допомогою супутникових знімків.

Крім того, властивості мазуту ускладнюють оцінку ризиків: він взаємодіє з морською водою залежно від температури, течій та погодних умов. Це створює ризик поступового розповсюдження забруднення не тільки в Азовському морі, але й далі, включаючи узбережжя Криму та геть до  одеської області, а в цьому місці море має невелику глибину, через що мазут може швидше осідати на дно, вражаючи донні екосистеми.

Вже зараз ми спостерігаємо значний вплив на морську фауну. На узбережжі Азовського моря викинуло безліч загиблих молюсків. Зафіксовано понад 400 постраждалих птахів та зростає кількість загиблих дельфінів. Реальні цифри  набагато більші, оскільки не всі тіла тварин потрапляють на берег. 

Ми маємо памʼятати що і до 15 грудня, коли сталася ця аварія, море переживало і переживає наслідки підриву Каховської ГЕС, флора і фауна страждають цілодобово, тому точно сказати що тварини помирають тільки через мазут ми не можемо, для цього робляться спеціальні розтини та експертизи. Ми маємо памʼятати про вже скоєні злочини росією.

 Ці фактори створюють загрозу для біорізноманіття Азовського моря та вимагають негайних заходів реагування.

Наслідки для прибережних територій

 Забруднення прибережних територій матиме серйозні наслідки у трьох напрямках:

 – Екологічний вплив.
Забруднення води мазутом впливає на всі живі організми, які контактують з цією водою, від мікроорганізмів до великих ссавців. Тварини, що мешкають у прибережній зоні, зокрема, морські птахи, риби та краби, можуть отруїтися або загинути. Мазут це речовина яка поступово накопичується та повільно вбиває живий організм.

– Це більше не туристичні місця Пісок, покритий мазутом, стає непридатним для відпочинку, його доведеться вивозити та замінювати, не можна лежати та засмагати на ньому. Забруднення морської води також впливає на риболовлю та морський транспорт.

– Загроза здоров’ю людей.
Якщо вміст нафтових вуглеводнів у воді перевищить допустимі концентрації, це становитиме ризик для здоров’я людей, які можуть контактувати з водою. Спеціалісти намагаються уникнути ситуації, коли людина покупалася, тільки потім дізналася, що вода була забруднена. Стан води контролюється як і вміст нафтових продуктів, беруться проби і, відповідно, продовжується стеження за супутниковою інформацією. Якщо там з’явиться щось, то тоді в тому числі підключають математичну модель, для того, щоб дізнатися, а куди ж цю пляму, яку ми побачили на супутнику, може віднести в майбутніх кілька днів.

Реакція України та міжнародної спільноти

Україна, Румунія та Болгарія активно співпрацюють з міжнародними організаціями для 

координації зусиль щодо ліквідації наслідків екологічної катастрофи. Ця взаємодія спрямована на мінімізацію шкоди для екосистеми та підвищення обізнаності міжнародної спільноти про загрози, спричинені аварією.

Водночас Росія продовжує використовувати застарілі танкери для транспортування нафти, зокрема у Балтійському морі, ігноруючи міжнародні екологічні норми. Це створює потенційні ризики для навколишнього середовища, які можуть мати катастрофічні наслідки для європейських морів.

Європейський Союз має вжити термінових заходів, зокрема додати російський “тіньовий флот” до санкційних списків, аби запобігти подібним катастрофам у майбутньому. Подібні інциденти можуть стати системними і становити загрозу для екосистем узбережжя європейських країн. 

Мазут в Азовському морі на знімку супутника Sentinel-1. 11.10.2025. Джерело: Центр журналістських розслідувань

Важелі реагування української влади

Українська влада мобілізувала всі наявні ресурси для боротьби з наслідками катастрофи. До роботи залучено служби ДСНС, спеціалістів Міндовкілля та місцеві органи влади. Основний акцент зроблено на оперативне збирання мазуту з узбережжя, щоб мінімізувати загрозу для здоров’я людей і довкілля на підконтрольних територіях.

Однак Росія відмовляється проводити дослідження екологічних наслідків і не допускає міжнародні організації до перевірки стану моря. Відомо, що підйом затонулих танкерів планується не раніше червня 2025 року, що лише посилює забруднення.

Україна діє в межах своїх можливостей, однак масштаб проблеми вимагає негайного залучення міжнародної спільноти. Спільні зусилля з іншими країнами європейського регіону, міжнародна увага до цієї проблеми та рішучі санкції проти порушників екологічних норм — це ключ до збереження унікальної екосистеми Азовського моря.

Ця екологічна катастрофа підкреслює необхідність посилення міжнародного контролю за морськими перевезеннями та негайного впровадження санкцій проти екологічно небезпечної діяльності. Спільні зусилля урядів і громадськості можуть допомогти уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

Підготовлено 17 січня 2025 року Всеукраїнським молодіжним рухом “Let’s do it Ukraine”.

Над матеріалом працювали: Марія Сурова, Юлія Мархель.

Детальніше — в новинах на сайті  letsdoitukraine.org та у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine

Марія Сурова  – координатор із зовнішніх комунікацій,  +380 68 722 66 78 [email protected]