Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища

Перший заступник директора Полтавської обласної благодійної організації «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги»  Андрій Олєйніков повідомив, що в рамках реалізації інформаційного проекту „Екологія та здоров’я людини”, асоціація продовжує знайомити з основними, пріоритетними еколого-медичними аспектами сьогодення.

Наприкінці 60-х років ХХ ст. у світовому товаристві поширилася думка про необхідність координації зусиль зі збору, збереження і обробки даних про стан навколишнього середовища. У 1972 р. в Стокгольмі відбулася конференція з охорони навколишнього природного середовища під егідою ООН, на якій вперше було визначено поняття «моніторинг». Вирішено, що моніторинг навколишнього середовища – це комплексна система спостережень, оцінки і прогнозування змін стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних факторів. Цей термін з’явився як доповнення до терміну «контроль стану навколишнього природного середовища». В даний час моніторинг розглядають як сукупність спостережень за певними компонентами біосфери, що відбувається в просторі і часі, а також як комплекс методів екологічного прогнозування.

 Система моніторингу навколишнього природного середовища будується на принципах:

• об’єктивності та достовірності;
• систематичності спостережень за станом навколишнього природного середовища;
• узгодженості нормативного та методичного забезпечення;
• узгодженості технічного та програмного забезпечення;
• комплексності в оцінці екологічної інформації;
• оперативності проходження інформації між окремими ланками системи;
• відкритості інформації для населення;
• багаторівневості.

Екологічний моніторинг здійснюється на чотирьох рівнях:

локальний – на території окремих об’єктів (підприємств), міст, ділянках ландшафтів;

регіональний – в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів. Він отримує дані про забруднення атмосфери і водойм від міських і промислових контрольних станцій;

національний – на території країни в цілому моніторинг означає статистичну обробку та аналіз даних про забруднення навколишнього природного середовища від регіональних систем, зі штучних супутників землі та космічних орбітальних станцій;

глобальний – система моніторингу за всією земною кулею. Глобальні системи моніторингу навколишнього природного середовища використовуються для досліджень і охорони природи та здійснюються на основі міжнародних угод у цій сфері.

Залежно від призначення здійснюється загальний, кризовий та фоновий моніторинг:

Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища — це оптимальні за кількістю параметрів спостереження в пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки та прогнозування стану навколишнього середовища регуляpно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища — це інтенсивні спостереження за природними об’єктами, джерелами техногенного впливу, розташованими в районах екологічної напруженості, у зонах аварій та природних явищ із шкідливими екологічними наслідками, з метою забезпечення своєчасного реагування на кризові та надзвичайні екологічні ситуації і прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для життєдіяльності населення та господарювання.

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища — це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, колообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому.

Андрій Олєйніков – економіст-менеджер, магістр з управління проектами зазначив,  що для розробки заходів, спрямованих на усунення негативного антропогенного впливу і поліпшення екологічної ситуації, велике значення має інформаційний механізм управління природокористуванням. У науковій та практичній діяльності людина давно застосовує метод спостереження, заснований на тривалому, цілеспрямованому і планомірному сприйнятті предметів і явищ навколишньої дійсності. Останнім часом, суспільство частіше використовує у своїй діяльності дані спостережень про стан природного середовища. Ця інформація потрібна в повсякденному житті людей, при веденні господарства, в будівництві, при надзвичайних обставинах для оповіщення про наближення небезпечних явищ природи.

На жаль, на Полтавщині достатньо проблемних екологічних об’єктів, більшість з яких роками нагадує про себе. Тому, який потрібно робити висновок, що моніторинг проводиться тільки для «галочки»? Чому не були упереджені екологічні катастрофи? Хто відповідатиме за невирішення, на протязі років ряду екологічних проблем, що так хвилюють громаду Полтавщини?