Електронне урядування як “ключ” до реформ в Україні

На сьогодні Україна займає 87 місце в світі за рівнем розвитку електронного урядування. Саме е-урядування покликано забезпечити нову якість обслуговування громадян та бізнесу зі сторони держави та ...

Електронне урядування
Електронне урядування як “ключ” до реформ в Україні

На сьогодні Україна займає 87 місце в світі за рівнем розвитку електронного урядування. Саме е-урядування покликано забезпечити нову якість обслуговування громадян та бізнесу зі сторони держави та нову ефективність роботи державних установ за рахунок запровадження міжвідомчої електронної взаємодії, відкриття доступу до державних інформаційних ресурсів, запровадження електронних форм взаємодії суб’єктів звернення та суб’єктів надання адміністративних послуг, що вже десятиліттями діє в Європі.

8-го липня 2015 року на відкритому засіданні Громадської ради при Державному агентстві з питань електронного урядування України пройшла презентація та обговорення проектів документів державних політик за пріоритетними напрямами розвитку е-урядування: «Електронна ідентифікація», «Електронні послуги», «Електронна взаємодія» та «Відкриті дані».

В еру “великих даних” електронні дані, які знаходяться у володінні органів державної влади, стають державним ресурсом, суспільним надбанням. Цей ресурс створюється або утримується за рахунок державних коштів державними службовцями. Відповідно, в осіб є природне право на отримання доступу до цих даних і їх наступного використання у будь-яких цілях, які не суперечать закону. Звідси також випливає принцип максимальної відкритості “відкритих даних”, тобто презумпції їх відкритості – принцип, який послідовно втілено в українському Законі України «Про доступ до публічної інформації».

Барометр відкритості даних 2015 року – це індекс, в якому України в минулому році ще не було. Програма розвитку ООН в Україні разом із Державним агентством з питань електронного урядування України готує дослідження щодо готовності держави до відкриття даних, а також веде роботу з імплементації європейських норм до законодавства України – зазначила Галина КОХАН, експерт з питань доброчесного врядування Програми розвитку ООН в Україні.

Отже, доступ до «відкритих даних» є важливим з кількох точок зору:

– доступ та наступне вільне використання «відкритих даних» є правом особи,а не обов’язком;

– доступність «відкритих даних» є засобом демократичного контролю за органами публічної влади, інструментом запобігання та виявлення корупції, участі громадськості у прийнятті владних рішень;

– «відкриті дані» підвищують ефективність публічної адміністрації, покращують якість послуг електронного урядування;

– «відкриті дані» є економічним активом, здатним створювати нову вартість та стимулювати бізнес-активність та інвестиції, «відкриті дані» створюють новий ринок інформаційних послуг;

– «відкриті дані» є необхідним елементом сучасної економіки знань, інструментом розвитку інновацій.

З огляду на вищезазначене, Державним агентством з питань електронного урядування України розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», що є саме тим механізмом, який забезпечить ефективність повторного використання інформації органів державної влади та підвищення відкритості і прозорості їх діяльності, встановлення вимог до розпорядників інформації щодо надання та оприлюднення даних у відкритій формі – роз’яснив Дмитро Маковський, заступник начальника управління інформатизації та розвитку інформаційного суспільства при Державному агентстві з питань електронного урядування України.

Основними перешкодами до впровадження електронного урядування є відсутність єдиної координації та взаємоузгодження всіх проектів е-урядування, а також відсутність чіткої державної політики у цій сфері. Тому першочерговими кроками були визначені розробка документів державної політики за 4 пріоритетним напрямами розвитку. У нас сьогодні дійсно велика кількість ініціатив різних органів влади, які неузгоджені між собою. Аналізуючи попередні роки не можна сказати, що в Україні не виділялися кошти на інформатизацію. Але відсутність єдиної координації часто призводила до реалізації неефективних та неякісних проектів, за різними оцінками, більше 7 млрд витрачено лише на створення програмного забезпечення, а права так і не були передані державі – наголошує Олег Левченко, Голова Громадської ради Державного агентства з питань електронного урядування України.

Проекти документів державної політики підготовлено за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та експертної допомоги громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

Проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» розроблено та проведено обговорення за сприяння Програми розвитку ООН в Україні.

Джерело : Громадська рада при Державному агентстві з питань електронного урядування України


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я