Енергоатом планує значно збільшити постачання електроенергії в Польщу
Експорт електроенергії з України в Європу збільшується с кожним роком. Так із січня до червня 2018 року, за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Україна експортувала до ЄС майже ...
Додано:
Іван Бережний
Експорт електроенергії з України в Європу збільшується с кожним роком. Так із січня до червня 2018 року, за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Україна експортувала до ЄС майже 3,14 мільярдів кВт-год електроенергії, що значно віще ніж в аналогічний період минулого року. Головні покупці – це Угорщина, Польща, Словаччина та Румунія. Експортний потенціал нашої країни в даній сфері досить великій, і з високою часткою ймовірності завдяки відвертості європейського ринку та енергетичних спроможностей України подібна тенденція буде зберігатися досить тривалий час.
Крім того, стало відомо, що з 17 грудня 2018 року планується почати виконання довгострокового контракту щодо постачання електроенергії у Польщу з обох реакторів Хмельницької АЕС.
Очевидно, що думка про проект енергомоста “Україна-ЄС”, який нещодавно був представлений в Європарламенті, успішно реалізується. Дешева українська атомна енергія дозволить Європі зберегти незалежність від Газпрому, а також значно збільшити конкурентоспроможність європейських товарів на світових ринках. Щодо Украйни, то для нас крім очевидних економічних та політичних вигід в цьому є також і певні складнощі , які пов’язані з реалізацію цього проекту. Ложку дьогтю у діжку меду додає як завжди нестабільний внутрішньо-економічний стан країни під час опалювального сезону.
По-перше, ще в 2017 році на рівні уряду України були розмови про те, що експорт атомної енергії до Європи може створити дефіцит на внутрішньому ринку і, як наслідок, спровокувати зростання вартості електроенергії для внутрішніх споживачів. Більш того, якщо дешевої електроенергії АЕС не вистачить на внутрішньому ринку, то буде необхідно нарощувати обсяги вугільної генерації, а це зараз, м’яко кажучи, зовсім недешево – якщо взагалі можливо.
По-друге, сам запуск та стабільне функціонування подібних поставок з технологічної точки зору – це досить складна річ. Потрібна серйозна модернізація української енергосистеми, що також зажадає значних фінансових вкладень. И це все в умовах складної економічної ситуації. Утім із листа голови Енергоатома випливає, що головна технологічна проблема, відновлення ЛЕП від Хмельницької АЕС до Ряшіва, зараз вирішується, хоча й не відомо за чий рахунок.
“Необхідні для цього заходи проводяться випереджаючими темпами і до грудня 2018 року Хмельницька АЕС буде повністю переорієнтованою на експорт електроенергії”.
Підбиваючи підсумки, можна з упевненістю сказати, що експорт електроенергії з української АЕС є передчасним. Бо крім очевидних та безперечних вигід він криє в собі також і досить небезпечні перспективи. Зростання вартості електроенергії погрожує серйозними соціальними потрясіннями, до яких Україна в рік президентських виборів просто не готова.