Енергоефективність Закарпаття: виклики та досягнення в умовах євроінтеграції

19 листопада у м. Ужгороді відбувся круглий стіл «Енергоефективність Закарпаття: виклики та досягнення в умовах євроінтеграції».  Круглий стіл зібрав експертів галузі, представників органів місцевого самоврядування, депутатів, підприємців, які працюють у напрямі енергозбереження. Кожен із присутніх ділився власним досвідом та напрацюваннями, проблемами та пропозиціями.

Захід присвячений обговоренню рейтингу за параметрами енергоефективності серед 5 регіонів, моніторингу та аналізу заходів в сфері енергоефективності у 5 областях Західної України, обговоренню кращих практик реалізації енергоефективних проектів у громадах, та досвіду міст в сфері енергоощадності. Круглий стіл організовано Інститутом регіонального розвитку при співпраці та за сприяння департаменту інфраструктури Закарпатської ОДА.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувсяв директор Департаменту інфраструктури Едуард Маляр. Він, зокрема, нагадав присутнім, що в Закарпатській області діють численні програми, спрямовані на запровадження заходів з енергоефективності, активно працює в цьому напрямі керівництво обласної державної адміністрації та депутатський корпус обласної ради. «Закарпатська область відійшла від централізованого енергопостачання повністю. Саме тому завдання № 1 для нас – застосувати всі можливі заходи з енергозбереження, щоб зберегти тепло, яке виробляється автономними котельнями. Відповідно, утеплюємо фасади та покрівлі будинків як багатоквартирних, так і приміщення бюджетних установ, замінюємо вікна на сучасні, енергозберігаючі. З цією метою, до прикладу, діє «Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016-2020 роки». Зокрема, у рамках програми з обласного бюджету здійснюється відшкодування частин відсоткової ставки за кредитами, отриманими населенням на заходи з енергозбереження, створено регіональний центр енергетичного менеджменту, фахівці проводять енергетичний аудит та термомодернізацію будівель бюджетних установ», – зазначив Е. Маляр.

Депутат, голова комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій Закарпатської обласної ради Андрій Андріїв розповів під час круглого столу про досвід обласного центру Закарпаття: «Ужгород у цьому сенсі має суттєвий досвід. Реалізуючи План дій сталого енергетичного розвитку, місто активно шукає додаткові інвестиції для модернізації бюджетних закладів. Зокрема, вже зараз Європейський банк реконструкції та розвитку розглядає подані Ужгородом проекти з реконструкції (термомодернізації) 12 об’єктів бюджетної сфери. Крім того, впродовж останніх кількох років окремі заклади бюджетної сфери в місті та області перейшли на використання альтернативного палива, зокрема, пелетів. Йдеться про туберкульозний та онкодиспансер, кілька шкіл, класична гімназія, тобто окремі медичні та освітні заклади, які вже відчувають суттєву економію порівняно з обігрівом газом. Значна робота проводиться і з ОСББ: в області працюють численні програми зі співфінансування енергоефективності – утеплення фасадів, заміна вікон тощо в багатоквартирних будинках. Одна біда: мешканці не дуже охоче беруть кредити, побоюючись додаткового фінансового тягаря. Проте й над цим питанням працюємо. Це все питання не одного дня і навіть не року. Це – кропітка праця команди фахівців, депутатів, представників влади – нас із вами. Сподіваюся, що вже невдовзі й Ужгород зокрема, і область загалом відчуватиме справжню економію завдяки запровадженню низки заходів та програм», – зазначив А. Андріїв.

Коротко про проект, його мету, завдання та напрацювання розповіла Уляна Терлецька, наголошуючи на необхідності широкого залучення усіх зацікавлених сторін до обговорення даного питання та напрацювання рекомендацій для впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні, особливо в час, коли Україна намагається стати енергонезалежною, коли підписано Угоду про асоціацію України з ЄС. Також відзначила, що в рамках аналітичної складової проекту експертами проекту було проведено рейтинг 5 областей Західної України за перше півріччя та за 9 місяців цього року за 23 параметрами енергоефективності.

У своєму виступі модератор круглого столу – Орест Микита, координатор проектів Інституту регіонального розвитку відзначив, що в рамках аналітичної складової проекту було проведено рейтинг за перше півріччя поточного року за 23-а параметрами енергоефективності. В рейтингу порівнюються показники 5 областей Західної України – Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької. Зведена рейтингова оцінка довела безперечне лідерство Львівщини серед сусідніх областей, Закарпаття стабільно посідає 3 місце. Рейтингове оцінювання проведене за показниками, які характеризують енергоефективність та розвиток відновлюваної енергетики в комплексі з індикаторами виконання регіоном зобов’язань в сфері енергетики по Угоді з ЄС.  

Закарпатська область в рейтингу 5-и областей Західної України за рівнем енергозбереження та відновлювальної енергетики за січень – червень 2018 року зайняла сумарно середню третю позицію. Цю позицію область зберегла і за підсумками січня-жовтня поточного року. На першому місці область перебуває за 2-а показниками (за підсумками 1-го півріччя за 4-а),  на другому – за  7-а (за підсумками 1-го півріччя за 6-а), на третьому – за 4-а показниками (аналогічно і в 1-му півріччі), на четвертому – за 5-а показниками (за підсумками 1-го півріччя за 2-а)  і на п’ятому – за 2-а (за підсумками 1-го півріччя за 4-а) показниками.  Як бачимо область дещо скоротила число показників, за якими займала останню сходинку в рейтингу, проте і погіршила число показників, за якими займала лідируючі позиції. Область залишилася беззаперечним лідером за часткою оснащення багатоквартирних житлових будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, повністю відмовившись від систем централізованого опалення. Так само область залишилася лідером за значенням «обсяг паливно-енергетичних ресурсів, спожитих у регіоні за звітний період на одну особу, т.н.е.», що відображає інтегральну результативність діяльності влади та громад у сфері енергозбереження.  Одночасно порівняно з попереднім моніторинговим періодом область втратила лідерські позиції за показниками «рівень впровадження енергозберігаючих джерел у зовнішньому освітленні населених пунктів» та «інвестиційні проекти в сфері відновлювальної енергетики за участю іноземних інвестицій (обсяг іноземних інвестицій в розрахунку на одну особу)», зайнявши за цими показниками відповідно 2-е та 3-є місце. На 5-му місці область перебуває за 2-а показниками: частка обсягу теплової енергії, виробленої в регіоні з альтернативних видів палива або відновлювальних джерел енергії за звітний період, відсотків до загального обсягу виробленої теплової енергії в регіоні за звітний період;  та  регіональні ініціативи у сфері енергозбереження: факт  регіональних стратегій/програм/проектів/заходів в сфері енергозбереження (кількість). За цими параметрами область була аутсайдером і в попередньому моніторинговому періоді.

Отже, позиція Закарпаття в рейтингу енергоефективності оцінюється як достатньо конкурентна. Для її утримання і покращання, вимагаються більш активні дії влади і громад з переходу бюджетних установ на альтернативні джерела енергії, запровадження систем енергоменеджменту, сприяння соціально вразливим верствам населення в реалізації енергоощадливих заходів. Не зайвим є нарощення інвестиційного потенціалу в сфері відновлюваної енергетики та нарощення числа регіональних ініціатив з енергозбереження. За підсумками рейтингу актуальним для області залишається переведення виробництва теплової енергії на альтернативні та відновлювальні джерела енергії та запровадження ЕСКО контрактів. Вимагає також покращення інформування з питань енергозбереження та розвитку відновлюваної енергетики. 

Учасники круглого столу активно обговорювали дані аналітичні матеріали мали багато запитань, відбулись дискусії.

У рамках круглого столу Любов Павлович, координатор ПРООН в Закарпатській області представила учасникам досвід у використанні інноваційного підходу з енергозбереження у вирішенні проблем громад та перспективи в контексті підтримки програми EE4U: HOUSES.

Третім блоком круглого столу, який викликав жваву дискусію, стало питання застосування альтернативних джерел енергії. Виступив В’ячеслав Любас, керівник ТОВ «Енергозбереження Закарпаття». Також про використання біологічного палива (пелети) та виробництво встановлення та використання  твердопаливних котлів у своїх виступах наголосили представники бізнесу  Олександр Бреза, директор ТОВ «ЗАКВТОР» та Андрій Таран, менеджер «ДОБРОБУТ-АГРО». Зокрема, виробники енергоефективного обладнання розповідали про свій досвід у цьому напрямі, про застосування сучасних котлів, які працюють на біологічному та твердому паливі.

У роботі круглого столу взяли участь також і представники бізнесу і керівники ОСББ та ОТГ з міст Закарпатської області, вони були надзвичайно активні у дискусіях та запитаннях до спікерів.

Підводячи підсумки круглого столу, модератор Орест Микита подякував усім присутнім за активні обговорення, наголосив на системному підході до питань енергозбереження, а також подякував експертам та проекту за аналітичні матеріали, представлені на круглому столі.

Захід організовано ГО «Інститут регіонального розвитку» в рамках всеукраїнського проекту “Просування реформ в регіони” Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і “Європейської правди”, який фінансується Європейським Союзом в рамках програми “Підтримка громадянського суспільства в Україні”.

Детальніше про проект