Європейські тенденції на порядку денному екологічних реформ

26 вересня 2017 року відбувся круглий стіл “Європейські орієнтири – зеленим реформам: Перегляд імплементації в екологічній сфері та кліматична дипломатія”. 

На сьогодні більшість реформ у сфері довкілля проводиться на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому важливо слідкувати за екологічним та кліматичним порядком денним в Європейському Союзі, бути в курсі основних тенденцій та переймати кращий досвід та практику наших європейських партнерів.

Метою круглого столу було представити нові інструменти реалізації екологічної політики і права, окреслити поняття і принципи ведення кліматичної дипломатії в ЄС, а також обговорити можливі шляхи та перспективи використання європейського досвіду у цих сферах в Україні.

Основою для дискусії стали два аналітичних документи, підготовлені експертами:  “Імплементація екологічних зобов’язань в умовах дерегуляції в Європейському Союзі: досвід кращих практик для України” і “Кліматична дипломатія в ЄС: висновки та рекомендації для України” (див. посилання для їх завантаження нижче).

Перша частина заходу, модерована Дмитром Шульгою, директором Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”, була присвячена презентації нового європейського інструменту покращення імплементації екологічного законодавства і політики – Перегляду імплементації в екологічній сфері. Цікавим виявився той факт, що багато першопричин поганої імплементації, виявлених в ЄС в ході проведення Перегляду, є актуальними й для України. Власне мова йде про погану координацію діяльності органів влади національного та регіонального рівня, низьку адміністративну спроможність, відсутність належного фінансування, даних й інформації та ін.

Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, що представляла аналітичний документ, назвала три варіанти можливого застосування такого інструменту для України: (1) використання Україною результатів Перегляду імплементації в екологічній сфері, який проводився для усіх держав-членів ЄС; (2) залучення України до механізму Перегляду імплементації в екологічній сфері як спостерігача; (3) запровадження в Україні національного механізму покращення дотримання екологічного законодавства та впровадження екологічної політики.

Микола Кузьо, заступник міністра з євроінтеграції Міністерства екології і природних ресурсів, підтримав ідею запровадження механізму покращення імплементації в Україні. Він наголосив на необхідності оцінки не лише законодавства, а й політики, адже “оцінка якісних речей може надати нового поштовху, щоб досягти кращого дотримання”. Його виступ викликав жвавий інтерес. Він також зазначив, що навіть з прогресивним законодавством, невиконання його норм матиме негативний вплив на стан довкілля та якість життя населення. Часто-густо причиною невирішення проблеми є не відсутність законодавства, а власне труднощі в імплементації існуючих правил, зокрема, недостатня увага встановленим термінам виконання та повнота реалізації, відсутність необхідних знань, адміністративних можливостей, слабка політика та практика щодо правозастосування на місцевому та регіональному рівні, недостатні інвестиції в необхідну інфраструктуру.

Зацікавленість в учасників заходу викликало інтерактивне голосування, під час якого можна було вибрати одну з опцій рівня виконання наявного екологічного законодавства та політики на практиці. Із 26 отриманих відповідей, лише одна особа оцінила рівень реалізації досить високим, 15 вважало, що положення законодавства працюють лише з окремих питань, а 20 підтримали думку, що “на практиці, екологічне законодавство і політика майже не виконуються”.

Друга частина заходу була присвячена майже не знайомому для української аудиторії питанню кліматичної дипломатії. “ЄС є світовим лідером як на міжнародному рівні, так і у сфері запровадження нових механізмів та інструментів в досягненні цілей політики щодо зміни на рівні ЄС, тому досвід ЄС є надзвичайно актуальним для України”, – наголосила Мар’яна Булгакова, директор Експертно-дорадчого центру “Правова аналітика, яка презентувала аналітичний документ з питання кліматичної дипломатії. Вона наголосила, що кліматична політика України повинна враховувати як національні, так і глобальні інтереси у вирішенні проблем зміни клімату та охорони довкілля, враховувати міжнародні зобов’язання та базуватися на наукових даних і висновках. Тому Україна повинна ставити перед собою амбітні цілі щодо скорочення викидів парникових газів, переходу на безвуглецевий розвиток, запозичення та обміну досвідом і позитивними практиками ЄС.

Оксана Алієва, координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, запропонувала три речі, які можна зробити для покращення кліматичної дипломатії в Україні: (1) запровадження освіти з кліматичної дипломатії, (2) налагодження кращої комунікації між офіційною делегацією на переговори та громадськістю; (3) прозорий процес формування позиції Україною. Власне щодо останнього питання за ініціативи Української кліматичної мережі готується звернення громадськості. Антон Антоненко, Віце-президент DiXi Group, розповідаючи про досвід роботи у сфері енергетичної дипломатії, наголосив на важливості питання лідерства, яке може проявити будь-яка країна в процесі, зокрема, й Україна. Він виокремив тенденції розвитку енергетичної та кліматичної політик в Україні: демонстрація прагнення постійно працювати в глобальних масштабах для розробки екологічно чистих і сталих видів палива для одночасного збільшення енергетичної безпеки, зниження енергоємності та вирішення проблем глобальної зміни клімату; розподіл обов’язків і співпраця між різними державними органами і зацікавленими сторонами та цілеспрямована участь у діяльності міжнародних організацій.

З аналітичними документами можна ознайомитись за посиланнями:

Імплементація екологічних зобов’язань в умовах дерегуляції в Європейському Союзі: досвід кращих практик для України – тут.

Кліматична дипломатія в ЄС: висновки та рекомендації для України – тут.

Круглий стіл проводив Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» спільно із Експертно-дорадчим центром «Правова аналітика» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy/). Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».