Фотовиставка “Соледар. Сіль. Війна”: Ірина Рибакова про історії світлин із Соледара

Про світлини із Соледара у війні розповіла авторка їх Ірина Рибакова, пресофіцер 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” ЗСУ.

Із 2017 року Ірина Рибакова служить в українській армії. Десятки її світлин в українських і закордонних медіях розповідають про війну та реалії передової фронту. Повномасштабне вторгнення вона зустріла у своїй 93-й бригаді – одному з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ. 

93-я бригада “Холодний Яр” у російсько-українській війні з 2014 року. За цей час холодноярівці пройшли найзапекліші бої на сході, з 24 лютого обороняють країну на різних напрямках – це Сумщина, Харків, Ізюм, Балаклія, Бахмут і Соледар.

Тепер бригада тримає позиції поблизу села Іванківське, яке знищили росіяни. Ця територія – передмістя окупованого Бахмута.

Восени 2022 року військовослужбовці 93-ї бригади “Холодний Яр” були на позиціях у Соледарі.

Світлини Ірини Рибакової того періоду – унікальні кадри з місць, куди під час запеклих боїв уже не могли потрапити журналісти.

Авторка розповіла нам історію створення кількох світлин, представлених на виставці:

“На фото ви зможете побачити роботу наших мінометників. Роботу мінометної установки знімати доволі непросто, адже має збігтися чимало факторів включно з погодними умовами. Ми кілька разів виїжджали на ту позицію, перш ніж удалося зафіксувати спалах міномета, який триває частки секунди. 

Цікаво, що весь час, поки ми приїздили, це була одна й та сама позиція, яку ворог ніяк не міг вирахувати, але намагався, – щоразу територія довкола дедалі більше прострілювалася з руйнуванням та купами залізяччя. Це колишній гаражний кооператив. Іще одна така позиція була поблизу “Артемсолі”. Ці дві позиції простояли майже чотири місяці”.

Мінометники 93-ї бригади ведуть вогонь на позиції біля рудника № 1,3 Державного підприємства “Артемсіль”. Листопад 2022 р.

Як каже Ірина Рибакова, фотографування на війні – не той випадок, коли можна вибрати ракурс, виставити кадр тощо. Інколи доводиться знімати “насліпо” в надії, що вдасться сфотографувати добре саме те, що так важливо зафіксувати та показати світу. “На одній зі світлин виставки боєць дивиться на згорілу автівку, біля якої лежать міни. Цією машиною везли зброю, її розбили дорогою на позицію. У той момент ми дуже швидко пробігали неподалік, бо хай і не прицільні, але обстріли міста велися постійно, і просто перебувати в той момент не у підвалі доволі ризиковано. До того ж міни могли розірватися будь-якої миті”.

Боєць із позивним “Тринадцятий” показує нерозірвану міну біля спаленого автомобілю. Листопад 2022 р.

“На світлинах виставки є чимало житлових будинків. Позицію в п’ятиповерхівках ми називали “вулик”, адже в підвалах було чимало бійців. Згодом фронт змістився, і ця позиція опинилася на передовій. Переміщення туди відбувалося лише вночі, тож це було диво, що ми змогли заїхати в цю частину міста. Певною мірою нас виручила погода – тоді була сильна злива, і ми відносно спокійно змогли дістатися на місце. Багатоповерхівки було спалено, розірвано снарядами, але підвали трималися – військовики залишалися на позиції”.

Бійці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» виходять з укриття після авіа-удару біля колишньої будівлі наземного комплексу спеліосанаторію. Листопад 2022 р.

“На одній зі світлин широким планом ви побачите бійця, який курить. Його позивний “Міна”, нещодавно він загинув у Бахмуті. Після тієї зустрічі ми більше не бачилися, але він залишився на світлині”.

Боєць 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» з позивним “Міна”. Жовтень 2022 р.

Ірина Рибакова каже, що ці світлини – неабияка цінність і для її побратимів: “Для хлопців ці фотографії дуже важливі, адже це свідчення того, що ми були там, ми тримали ці позиції”.

Побачити світлини й дізнатися більше про історію Соледара та оборону міста можна до 18 червня. 

Галерея протестного мистецтва Музею Майдану працює з 11:00 до 18:00.

Джерело: Національний музей Революції Гідності.