“Шерифи для нових громад” презентують анімаційні ролики на виклики часу для дітей

Команда проєкту “Шерифи для нових громад” презентує три мультфільми для дітей про булінг, кібербулінг та домашнє насилля.

Про небезпеку, на гачок якої потрапляє малеча та підлітки в Інтернеті, говорять вже давно. Але найбільш гостро ці питання постали через пандемію COVID-19, коли майже увесь світ був змушений перейти на самоізоляцію та дистанційну роботу, а діти – на навчання онлайн. 

Кадр з мультфільму “Не мовчи”

Ще однією негативною тенденцією, зокрема в Україні, виявився значний ріст випадків домашнього насилля, де діти стають його свідками чи навіть жертвами. Не менш актуальними, зі зміною законодавства, стали проблеми цькування (булінгу) у закладах освіти.

Одночасно ситуація також ускладнилася (особливо у віддалених від обласних та районних центрів населених пунктах) реформуванням органів, які мають опікуватися інтересами дітей, захищати від злочинців та відновлювати їх права. Адже у процесі децентралізації держава передала частку своїх повноважень на місцеві органи самоврядування – у громади; районні служби ліквідовували, створювалися місцеві, а у невеликих громадах не вистачає досвідчених кадрів; до того ж майже втричі скоротилася кількість дільничних офіцерів поліції; а на незначні виділені вакансії інспекторів ювенальної превенції – “черг” особливо й не було, і поки що не спостерігаються.

Також, діти та дорослі нерідко спілкуються на різних майданчиках та “різною мовою”. Нове покоління – це вже корінний народ віртуального світу, а їх батьки, вчителі, захисники – емігранти, які ще й губляться у ньому. А у юнаків – інша дилема: через шквал інформації, яку вони пропускають крізь себе, їм важко її досліджувати та аналізувати, у них переважає кліпове мислення (за терміном ЮНЕСКО).

Тому народилася ідея: зробити такий інноваційний продукт, мовою сучасних школярів, щоб з’явився місток взаєморозуміння між ними та дорослими, аби убезпечити дітей від тенет інтернет-злочинців та надати їм алгоритм дій у разі загроз реального світу.

Разом із партнерами* команда проєкту розробили і створили три найактуальніших наразі анімації для школярів (за досвідом опитування/анкетування учнів, їх батьків, експертів громадських організацій, освітян, профільних служб органів місцевого самоврядування, представників правоохоронних органів, системи дитячих омбудсменів тощо).

Кожен з анімаційних продуктів зроблено в одному стилі, але використовують різний підхід до цільових аудиторій.

Так, мультфільм “10 друзів кібербулінгу” спрямовано на юних користувачів соцмереж, які хочуть реалізувати там свій недооцінений у реальному світі потенціал, мрії, знайти однодумців, а в результаті можуть потрапити на гачок злочинців. Ця анімація створена на основі їх пошукових запитів та заманливих пропозицій від невідомих осіб стати “друзями”.

Інші два мультфільми більше стосуються відношень у реальному світі.

Ролик “Не мовчи” – про форми цькування у закладах освіти, та до яких наслідків може призвести замовчування. Створений на основі найчастіших начебто “звичайних дитячих жартів” у навчальних закладах. І формат його вже декілька інший – не роз’яснення про потенційні наявні загрози, а – демонстрація того, що поряд з дитиною є конкретні люди, які можуть зупинити булерів.

До речі, ця анімація на етапі розробці викликала у команди найбільше дискусій та суперечок.

- На жаль, нам не вдалося залучити до реалізації ідеї дитячого психолога, – ділиться керівниця проєкту Наталія Бімбірайте. – Ми найбільш гостро відчули, що він був потрібний, саме під час розробки. Адже стикнулися із кардинально протилежними поглядами на те, як мають виглядати булери. Одна частина нашої дорослої команди пропонувала зробити їх “монстрами”. Інша наполягала: дітям треба показувати гарні картинки, бо жахливі – це додатковий для них стрес. До того ж цькують не лише “аутсайдери”, а й лідери школи з точки зору оцінок, зі статусом та обличчями “ангелів”, і краще це показати. Нам не вистачало людини, яка б роз’яснила: як сучасні діти реагують на різні “кліпи”, як сприймають булерів. Тож за порадою знову звернулися до школярів. “Не мовчи” – це теж результат спільної з ними роботи, й саме учні шкіл підказали назву цього мультфільму та висновок, до чого може призвести замовчування.

Третій мультфільм “Насильство – це не гра” зроблений у форматі комп’ютерної гри. На жаль, через застарілі стереотипи навіть дорослі досі не завжди розуміють, що сімейні тирани насправді знущаються з них, а не проявляють таким чином “любов”. Ця анімація показує так би мовити “на пальцях” які є форми домашнього насилля, і до кого варто звертатися, щоб врятувати своє здоров’я, життя та майбутнє.

А наприкінці кожного ролику надані реальні контакти установ, які допоможуть дитині (й дорослим також) отримати фахову консультацію та практичну допомогу у випадках булінгу, кібербулінгу чи домашнього насилля.

Усі вищезазначені мультфільми – є у вільному доступі.

Більш того, у чотирьох школах територіальних громад Херсонської області, які межують з окупованим Кримом, і які активно долучилися до реалізації вищезазначеної ідеї – наразі створюються кутки безпеки та довіри, дружні до дитини (Новотроїцький ліцей №2, Генічеський ліцей, Павлівська ЗОШ Присиваської ТГ, Чаплинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів). Там будуть розміщені по три тематичних стенди з QR-кодами мультфільмів та крісла-пуфи.

Макети стендів також у вільному доступі на сайті “Шерифи для нових громад”, у розділі “Видання”.

Будь-який навчальний заклад країни може самостійно скористатися цими розробками, чи звернутися за допомогою в організації процесу до команди проєкту “Шерифи для нових громад”.

* Партнери проєкту “Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини”: громадські організації Херсонський обласний центр “Успішна жінка”, Центр культурного розвитку “Тотем”, “Перша Херсонська Кіношкола” та Департамент соціального розвитку Херсонської облдержадміністрації.

Проєкти “Шерифи для нових громад” та “Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини” реалізуються благодійною організацією“Фонд милосердя та здоров’я” та ГО “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного Фонду Ч.С.Мотта та за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров’я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Автор статті Ірина Ухваріна