Херсонські КВУ-шники розповіли про прозорість херсонської влади

Експерти ХОО КВУ та їх партнери проаналізували, наскільки доступною та прозорою була влада області у 2013-2014 рр., як використовувалися механізми «демократії участі». Днями експерти винесли результати свого дослідження на розсуд громадськості.

Основні висновки, яких дійшли експерти, аналізуючи доступність і прозорість влади Херсонської області:

1) Найбільш доступною та відкритою для громадян виявилася Скадовська міська рада.

За показниками доступності влади, прописаних у статутах територіальних громад по містам перше місце в рейтингу займає Скадовськ. Він набрав 27 балів. По 26 балів у Берислава та Херсона. 25 у Цюрупинська. По 24 бали у Голої Пристані та Нової Каховки. 23 у Каховки. У кінці “рейтингу доступності” Генічеськ – у нього 22 бали. Максимальна кількість балів, яку могли б набрати ради, за нашим дослідженням складає 40 балів.

2) У статутах міст поки що недосконало прописані механізми демократії участі.
Високий ценз для проведення слухань та внесення ініціатив в окремих містах гальмує реалізацію цих ініціатив на практиці. На думку окремих експертів, навіть збирання підписів трьохсот членів територіальних громад для проведення громадських слухань та п’ятисот для внесення громадських ініціатив в Херсоні є забагато. А в Новій Каховці навіть потрібно зібрати 10% підписів виборців, щоб це питання було лише розглянуто депутатами.

Практично у всіх містах області статути громад дозволяють затягувати оприлюднення думки городян.

Доступ на сесії міських рад для мешканців області є суттєво обмежений зайвими документами. На думку експертів, не повинно бути ніяких попередніх заяв, доступ повинен бути вільним та необмеженим. Єдине – громадянин повинен мати при собі посвідчення особи та зареєструватись при вході в сесійний зал.
Практично всі статути передбачають проведення закритих сесій, без жодного пояснення за яких умов вони проводяться. На думку експертів це неприпустимо, бо дає можливість депутатам розглядати будь-які питання в закритому режимі.

3) Місцеві депутати ні за п’ять років своєї каденції, ні за півтора роки після Революції не зробили нічого, щоб наділяти громаду додатковими можливостями впливу на прийняття участі.

Серед прийнятих рішень міських рад цього скликання (2010 – 2015 рр) таких, які сприяють більш відкритій роботі рад, або надають людям додаткові механізми громадського контролю над владою, наші монітори виявили всього три, і всі вони були прийняті Херсонською міською радою.

І головний висновок: через недосконалість норм статутів та необізнаність громадян мешканці області майже не використовують механізми демократії участі. А депутати, крім депутатів Херсонської міської ради, навіть в умовах, що змінилися, нічого не зробили для покращення механізмів демократії участі. Тому, єдиним аргументом в спілкуванні із владою поки що залишається так звана «демократія протесту», а це є потенційною загрозою для нормальної життєдіяльності наших громад.

Механізми демократії участі – це місцеві референдуми, громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, робота громадських рад, органів самоорганізації населення, накази виборців, відкликання депутатів, подання петицій тощо. Як правило, ці механізми передбачені законами, але процедури їх проведення мають бути детально прописані в місцевих нормативних документах: статутах громад, регламентах рад, або в крайньому разі в окремих положеннях.

Дослідження було проведено в рамках програми Національного фонду підтримки демократії (NED) «Моніторинг депутатської діяльності».

Джерело : Сайт ХОО КВУ