Громадськість наголошує на терміновому створенні органу з реформування системи захисту прав споживачів

Наразі Україна знаходиться на етапі реалізації реформи системи захисту прав споживачів, проте здійснення цієї реформи відбувається із значними порушеннями принципу дотримання пріоритету інтересів споживачів над інтересами будь-яких корпоративних груп, як зазначено у документі «Керівні принципи ООН на захист прав споживачів».

Головна проблема полягає в тому, що зараз фактично не існує державного органу, який може реалізовувати захист споживчих прав. Функції минулої Держспоживінспекції були паралізовані дією мораторію на перевірки бізнесу, запровадженого 5 серпня 2014 р. Хоча заборона на здійснення перевірок була призупинена 1 липня 2015 року, Держспоживінспекція, яка знаходиться в стані реорганізації, вже не може повноцінно функціонувати, адже за рік втратила належну компетенцію і значну кількість кваліфікованих кадрів.

За словами представників Мінекономрозвитку, мораторій був запроваджений для того, щоб, зокрема, встигнути сформувати нову державну службу у сфері захисту прав споживачів. Проте минуло вже більше року, а новостворена за рішенням уряду Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) діє лише на папері, оскільки не має достатньої кількості персоналу. А Положення про Держпродспоживслужбу не охоплює всього кола повноважень із повноцінного захисту споживчих прав, гарантованих Конституцією України (стаття 42).

Наталія Притульська, президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС», наголошує: «Створений новий підрозділ – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – уповноважений контролювати реалізацію державної споживчої політики, яка в Україні ВІДСУТНЯ! Саме на це необхідно терміново звернути увагу керівників держави. Усунення представників громадськості від участі в реформуванні системи ЗПС – це прямий шлях до створення ще одного потужного центру корупції, ганебний приклад живучості старих методів імітації реформ і повного ігнорування прав та інтересів тих, для кого власне реформа і проводиться».

«У сфері захисту прав споживачів Україна втрачає свої позиції, що були досягнуті за попередні роки незалежності держави. Незважаючи на заявлену євроінтеграцію та обов’язки України в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС, фактично ми все далі рухаємося від європейських цінностей у сфері захисту прав споживачів. Впроваджуючи в життя так звану «реформу» системи захисту прав споживачів, Мінекономрозвитку віддало її до рук бізнесу, свідомо відсторонивши представників споживчої громадськості», – зазначає Наталія Бородачова, віце-президент з питань міжнародного співробітництва Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС».

Щодо проекту нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів», то він мав би включати нові європейські підходи, які довели свою ефективність під час реалізації Стратегії споживчої політики ЄС у 2007-2023 рр., а також закріплені в Програмі дій ЄС у сфері споживчої політики на період 2014-2015 рр. Натомість проект закону порушує навіть сутність системи ЗПС. Принципова помилка полягає в тому, що розробники реалізують намір надати функціям забезпечення безпечності харчових продуктів первинного значення щодо загальної системи захисту прав споживачів. Це порушує цілісність системи ЗПС, в рамках якої знаходяться всі товари, роботи і послуги для задоволення потреб споживачів, їхня якість та безпека, у тому числі й питання безпеки харчових продуктів. Отже, жоден із сегментів споживання не може бути винесений над системою ЗПС.

«Аналіз законопроектів від уряду щодо зміни системи ЗПС, які пропонуються для обговорення з громадськістю, свідчить про те, що автори законопроектів взагалі не розуміють сутності системи ЗПС. Ця система не повинна спрямовуватися на здійснення контролю над процесами створення, переміщення та реалізації товарів і послуг, їй належить займатися питаннями додержання прав споживачів. Намагаючись «допомогти» бізнесу через зменшення навантаження на нього шляхом обмеження прав споживачів, влада фактично віддаляє вітчизняне законодавство від європейських підходів, що робить бізнес неконкурентоспроможним з європейським», – зауважує Андрій Лига, член правління Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС», голова ГО споживачів м. Єнакієве «Громадський контроль».

«Результати дій вищих органів влади у сфері захисту прав споживачів суперечать підходам Європейської Комісії у розвитку політики захисту прав споживачів і захищеності їхніх інтересів на спільному ринку ЄС. Ми неодноразово звертались до Кабінету Міністрів України із пропозиціями та закликами до співпраці, однак думку громадськості ігнорують. Тому ми маємо тверді наміри (і такі повноваження передбачені в Угоді про асоціацію) звернутися до відповідних органів ЄС із заявою про недотримання норм Угоди в даному напрямку!» – наголошує Тимошенко Тетяна, координатор Робочої групи 9 “Торгівля послугами (включно із захистом прав споживачів), рух капіталів, заснування та діяльність компаній» Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Недобросовісні представники бізнес-структур почали користуватися відсутністю системних перевірок і дозволяють собі грубі порушення законів України, нехтуючи правами споживачів і створюючи ризики й небезпеку для їхнього здоров’я. Яскравим прикладом цього є ситуація з погіршенням виконання антитютюнового законодавства.

«Світ визнав необхідність боротьби з тютюновою епідемією на глобальному рівні у Цілях Сталого Розвитку, посилюючи виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Проте в Україні на фоні руйнування системи захисту споживачів навпаки відбувається послаблення виконання антитютюнового законодавства, дискредитуючи досягнення попередніх шести років щодо зменшення поширеності куріння. Без ефективної системи контролю, наприклад, в закладах ресторанного господарства знову починають курити, і з’являється тютюнова реклама», – говорить Андрій Скіпальський, керівник Українського Центру контролю над тютюном, ГО «Життя».

Європейський вектор розвитку економіки та соціальної політики України має бути чітко визначеним і зрозумілим громадянам нашої країни та міжнародній спільноті, адже ринкова економіка не працює без визнання вирішальної ролі споживача як центрального фігуранта ринкових відносин.

Тому громадськість наголошує на терміновому створенні в уряді органу з реформування державної системи захисту прав споживачів, забезпеченні розробки й прийняття державної споживчої політики із залученням представників споживчої громадськості.