Громадський активізм та ставлення до реформ: суспільна думка в Україні

Залученість до життя громади чи активностей громадських організацій лишається незначною

• На момент проведення опитування 7% українців були активно залучені до життя їхньої громади. Інші 22% зрідка брали участь у зборах та інших заходах.
• 4 % громадян активно долучалися до діяльності організацій громадянського суспільства. Інші 15 % відповіли, що долучилися до таких активностей зрідка.
• Найвищий рівень залученості cпостерігається щодо діяльності будинкових, вуличних чи квартальних комітетів (10%) та участі у мирних зібраннях (8%). Найбільше зацікавлення (37%) викликає можливість повідомити про пошкоджену дорогу чи іншу інфраструктурну проблему до місцевої адміністрації. До усіх видів антикорупційної активності – повідомлень про корупцію до державних органів (1%), анонімних онлайн-повідомлень (1%) та повідомлень у медіа (1%) громадяни долучаються найменше.
• Допомога українській армії (21%) чи добровольчим батальйонам (17%) фінансово, продуктами харчування чи придбанням обладнання є найбільш популярними формами внеску у врегулювання кризи у Східній Україні. 16% готові допомагати переселенцям з житлом, харчуванням або надати безоплатні послуги, а 15% готові зробити фінансовий внесок для допомоги переселенцям.

Громадяни відчувають негативний ефект реформ та прагнуть економічних змін

• Найважливішими питаннями для України сьогодні громадяни вважають економічну ситуацію (54%), боротьбу з корупцією (50%) та кризу на Донбасі (46%). Українці також стурбовані системою охорони здоров’я (37%), пенсіями (22%), поверненням Криму (11%), освітою (10%) та європейської інтеграцією (10%).
• Серед реформ українці назвали найбільш успішною децентралізацію (23%), реформи соціальної сфери – охорони здоров’я, освіти та пенсійної системи (17%), –  та антикорупційну реформу (16%).  Реформи в галузі енергетичної незалежності (13%), податків (9%), державної власності (9%), банківської системи (8%) та регулювання бізнесу (6%) менш популярні серед громадян.
• Громадян, які відчули лише негативні реформ (36%), більше, ніж тих хто не відчув жодних наслідків реформ (33%). Лише або переважно позитивні наслідки реформ відчули 3% громадян.
• Більшість респондентів (51%) зазначили, що вони сприйняли б зростання доходів їхнього домогосподарства як знак незворотності позитивних змін в Україні. Позитивні темпи зростання економіки країни (42%), можливість отримувати якісні послуги від держави (38%) та зміцнення курсу гривні (28%) також серед найважливіших ознак незворотності позитивних змін.
• 6% українців готові терпіти погіршення умов життя через реформи, якщо це призведе до успіху держави. Інші 12 % готові робити те саме, але не більше ніж протягом року. 9% готові вкладати знання та ідеї в процес реформ чи бути волонтером, аби сприяти змінам у державі.
• Національне антикорупційне бюро найбільш знане серед антикорупційних інституцій – 74% українців чули про нього. Національне агентство з запобігання Корупції на другому місці, із 60% громадян, яким відома ця назва. Вищий антикорупційний суд (51%), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (47%) та Агентство з розшуку та менеджменту активів (37%) менш відомі громадянам.
• 42% українців переконані, що хабарі, неофіційні послуги та подарунки ніколи не можуть бути виправданими, 29% – що подібні практики не можуть бути виправдані у більшості випадків. При цьому, більше ніж половина респондентів (54%) вважають хабарництво невід’ємною частиною українського менталітету.

Українці відчувають, що держава недостатньо їх цінує

• Частка українців, які готові підтримати дискриміновані групи, до яких самі не належать, складає 45%, у той час 29% кажуть, що такі групи не підтримали б.
• Громадяни найбільше відчували порушення своїх прав у галузі охорони здоров’я (45%), прав споживачів (43%) соціального забезпечення та соціальних пільг (33%), працевлаштування (32%) та адміністративних послуг (32%).
• Більш ніж дві третини громадян згодні, що майнова нерівність зростає (84%), їхня думка не має значення для людей що перебувають при владі (81%), можновладці не дбають про них (85%) та намагаються отримати прибуток за рахунок простих людей (82%).
• Громадяни частіше вважають, що з усіма треба бути обережними (51%), ніж що більшості людей можна довіряти (28%). У цьому показнику немає чіткої тенденції чи статистично значимої різниці між різними віковими групами.
• Частка патерналістично налаштованих громадян (тих, хто вважає, що держава має бути відповідальною за добробут кожного громадянина) складає більший відсоток (47%), ніж тих, хто покладає відповідальність за добробут на самих громадян (35%).
• Громадяни найменш терпимі щодо наркозалежних людей (76% респондентів не готові бачити їх своїми сусідами) та людей, що зловживають алкоголем (61%). 46% респондентів не хотіли би бачити своїми сусідами ромів, в той час як 40% та 35% гомосексуалів та людей із ВІЛ відповідно.
• Українці вважають найбільш важливими якостями хорошого громадянина знання своїх прав та вміння їх захищати (86%), повсякчасне дотримання правил і законів (84%), добре знання історії країни (81%). Натомість, активну участь в ініціативах організацій громадянського суспільства вважають важливою лише трохи більше ніж половина громадян (57%).

Цей реліз підготовлено в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Національне опитування щодо громадянського залучення було проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID)[1]. Нижче наведено ключову інформацію з результатів опитування, яке було проведено наприкінці 2018 року.

Метою опитування є дослідити рівень громадянського залучення та участі, ставлення суспільства до громадських організацій, а також сприйняття громадянами процесу реформ в Україні. У цій хвилі опитування ми також запитали українців щодо громадянських цінностей та настанов.

Польовий етап опитування було виконано GfK Україна в листопаді – грудні 2018. Опитування проводилися по всій Україні серед мешканців старше 18 років особисто в їхніх домівках.

Вибірка склала 2073 респондентів та відображає розподіл дорослого населення України за віком, статтю, областю та населеним пунктом (за винятком АР Крим і тимчасово непідконтрольних українському уряду територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2 % (без врахування дизайн-ефекту).

Графіки, що відображають дані дослідження, можуть бути завантажені тут.

[1] Метою Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» є підвищення обізнаності громадян щодо громадянського залучення на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Завантажити PDF

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.