26.04.2022

Громадський контроль за діяльністю безпекових органів в умовах воєнного стану

Додано:
goppg

1111 — Громадський контроль за діяльністю безпекових органів в умовах воєнного стану

У сучасних умовах реформування законодавства, прийняття його відповідно до норм європейського права та в умовах сьогодення актуальності набуває питання здійснення громадського контролю діяльності безпекових служб. Громадський контроль є важливою формою реалізації демократії, оскільки дає можливість населенню брати участь у державному управлінні, вирішенні державних і суспільних справ, активно впливати на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, особливо в військовий час. При органах державної влади створені Громадські ради, активізувалося висвітлення їх діяльності у ЗМІ, соціальних мережах, функціонують телефони «гарячих» ліній, створені чат Боти, для повідомлення інформації, у приміщеннях та на території підрозділів Національної поліції та інших безпекових служб встановлено цілодобове відеоспостереження, патрульні поліцейські використовують нагрудні камери відеофіксації, проте, питання громадянського контролю діяльності безпекових служб залишається актуальним.

Але в реаліях сьогодення України з 24 лютого поточного року і по цей час триває військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Дію воєнного стану продовжено до 26 квітня 2022 року згідно з Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 7168 від 14 березня 2022року, та введено в дію Закон «Про основи національного спротиву». В законі чітко прописані суб’єкти, що чинять національний спротив.

Широко залучаються громадяни України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Рух опору – система воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.

Територіальна оборона ґрунтується на принципах територіальності, масовості, мінімального часу на розгортання та приведення підрозділів територіальної оборони у готовність до дій, єдиноначальності, централізації управління та децентралізації і контрольованої автономності застосування сил і засобів територіальної оборони, активності, рішучості та безперервності ведення територіальної оборони, наполегливості у досягненні мети територіальної оборони, узгодженого, спільного застосування сил і засобів, залучених до ведення територіальної оборони, безперервності взаємодії сил і засобів територіальної оборони, всебічного врахування і повного використання моральних та психологічних факторів.

Вона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.

Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.

Контроль за діями руху опору під час військового стану можуть здійснювати волонтери, громадські організації тощо. Фіксувати порушення та надсилати на «гарячі» лінії, час боти, офіційні сторінки державних органів. Відповідальність за порушення маже наступати одразу за «законами військового часу» або після припинення військових дій на території України.

Військовий збройний конфлікт (війна) характеризується не лише втратами ворога, розбитою та захопленою технікою, кількістю загиблих чи взятих у полон та об’ємами руйнувань. Війна передбачає прийняття тактичних та стратегічних рішень військовим командуванням, безпековими службами та посадовими особами військово-цивільних адміністрацій, це логістика гуманітарної допомоги, психологічної підтримки жертв конфлікту, державна політика на міжнародній арені.

Саме для гарантування, захисту прав військовослужбовців та посадових осіб, для легітимності прийняття ними рішень у воєнний час ґрунтуючись на інформації та аналізу ситуації в даний момент, без зволікань не зважаючи на можливі правові ризики від прийнятих рішень,навіть, якщо були понесені втрати. Було прийнято низку Законів України, зокрема.

15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану».

Вже 21 березня 2022 року Закон набрав чинності і передбачає внесення змін в Кримінальний кодекс України, Закон України «Про оборону України», в якому фактично і визначається поняття бойового імунітету, Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

На сьогодні в Україні основним документом, що регулює питання демократичного контролю, є Закон «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року, який замінив закон «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» від 19 червня 2003 року. Але воєнний стан, який діє зараз на території України за своєю суттю є особливим правовим режимом. В зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

В період воєнного стану є ряд правових обмежень, і фактично здійснення громадського контролю за діяльністю безпекових органів в повному обсязі неможливо. Проте воєнний стан не означає карт-бланш на порушення прав людини. Воєнний стан це по суті «влада військових» на підставі та в межах закону. Тому на, нашу думку, громадськість не повинна втрачати пильності та оперативно реагувати на незаконні обмеження прав людини.

Діяльність здійснюється в рамках проекту “Посилення механізмів взаємодії громадянського суспільства та безпекових органів у Хмельницькій області”, який реалізує Благодійна організація “Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги” за підтримки Freedom House Ukraine.

Тематика публікації: Громада і влада Громадські ради Громадянське суспільство Законодавство Права людини Правозахист Україна