Громади переселенців обговорили три проблеми, які досі не розв’язала держава

24 вересня у Києві завершився дводенний навчальний тур «Вирішення проблем внутрішнього переміщення в Україні: вимір спільнот ВПО». Його організувала команда «КримSOS» за підтримки Агентства ООН у ...

1 ава (1)
Громади переселенців обговорили три проблеми, які досі не розв’язала держава

24 вересня у Києві завершився дводенний навчальний тур «Вирішення проблем внутрішнього переміщення в Україні: вимір спільнот ВПО». Його організувала команда «КримSOS» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Всього у заході взяли участь 14 громад переселенців з усієї України.

За два дні вони напрацювали перелік своїх пропозицій для подолання трьох важливих проблем, з якими стикаються громади ВПО: допомога для дітей, складнощі у оформленні документів та землі для будівництва.

Свої думки активісти висловили представникам державних установ. 

Верхівка айсбергу: три проблеми переселенців з десятка 

«За сім років  у переселенців проблем не стало меньше. Цей захід ми проводимо, щоб нагадати про них громадскості та владі. А також ми хочемо підтримати самих переселенців, які намагаються змінити життя приймаючих міст на краще. У деяких просто опускаются руки, вони зневірились. Хочу вірити, що разом можемо вплинути на ситуацію», – говорить Денис Савченко, координатор громадської організації КримSOS.

Відкрив захід Крістоф Бо, заступник представника Управління ООН з питань біженців в Україні. Він подякував учасникам та запевнив, що його організація зацікавлена й надалі підтримувати громади внутрішнього переміщених осіб.  

Крістоф Бо привітав учасників зустрічі . Фото: КримSOS

«Представники переселенців за останні роки показали неабияке зростання у розвитку своїх громад. Ми разом з партнером КримSOS плануємо й далі підтримувати їх. Зараз ми займаємось мобілізацією спільнот. Пріоритет надалі – розвиток адвокації для рішення проблем на національному рівні», – сказав Кристоф Бо.

Потім виступали представники ініціативних груп, що підготували свої варіанти розв’язання проблем.

Спершу Олексій Кудінов, керіник ГО «Сонях» говорив про нюанси оформлення документів для переселенців. Зокрема розповів, що він та інші переселенці при отриманні ІD-картки не можуть отримати реєстрацію. А також  він вбачає дискримінацію у тому, що послуги для ВПО надають тільки в Ощадбанку. 

«Зараз Міністерство цифрової трансформації переводить багато державних послуг в онлайн. Чому б не створити реєстри переселенців та особисті кабінети? Наприклад, переселенець міг би реєструвати так свої потреби в інсуліні. А так людина їде в іншу громаду та знову потрібно проходити довгий шлях реєстрації», – зазначив Олексій Кудінов. 

Наталія Конотопова про проблеми роботи з психологічними травмами у дітей переселенців, Фото: КримSOS

Про проблеми травми дітей від війни розповіла Наталія Конотопова, керівниця ГО «Громадська ініціатива «Альянс». Вона зауважила, що у школах та інших навчальних закладах відсутні антикризові спеціалісти, що допомагали б побороти психологічні травми. Також діти зі статусом постраждалих від війни не отримують реальної підтримки, яка могла б поліпшити якість їхнього життя.  

«Спеціалісти у соціальних службах та школах не знають що робити з травмованими дітьми. Їм бракує кваліфікації та знань.Також нас турбують і діти, що живуть у родинах на ТОТ. Ми проводимо для них заняття в інтернеті – і це дуже вдячні діти. Але вони не можуть вільно виїхати з окупованих територій. Треба спрощувати цю процедуру», — розповідає Наталя Конотопова.

Третью проблемну сферу окреслила Наталія Марійчук, керівниця ГО «Громадський рух переселенців Донбасу». Вона розповіла, що переселенцям виділяють землю для будівництва, проте фінансування пільгових житлових програм недостатнє. Вона звернула увагу на те, що більшість можливостей для переселенців обмежені тільки східними регіонами України. Навіть міжнародні організації відмовляють їм у фінансуванні через те, що влада обмежила їхню роботу тільки Донбасом. 

Модерував захід Денис Савченко. Фото: КримSOS

«Мені та іншим переселенцям дали землю у Львові. Але що далі? Ділянка у полі, там немає ніяких комунікацій. Я вже четвертий рік не можу провести світло та залити фундамент будинку. Мій проєкт для підключення до електроенергії коштує 5 млн грн! Де знайти такі гроші?», — розповіла Наталя Марійчук.  

Ще вона сказала, що державні програми фінансування житла не доступні для людей старше 60 років. Також отримати гроші за державними іпотеками не можуть кооперативи та громадські об’єднання. Або вартість за квадратний метр житла занижена, і через це люди не знаходять квартиру, що відповідає умовам програми. 

Ремарки представників влади 

Про деякі законопроєкти, які спростять життя переселенців розповів Дмитро Лубінець, народний депутат. Зокрема, він говорив про законопроєкт, що  дозволить отримувати виплати в інших банках та на Укрпошті, а не тільки в Ощадбанку.

«Зараз у нас є законопроєкт щодо зміни місця реєстрації переселенців. Можна буде змінювати прописку за місцем фактичного проживання, а не у відповідний відділ міграційної служби. Також достатньо надати довідку одного за батьків для прописки, коли дитина оформлює перший паспорт», — розповів Дмитро Лубінець.  

Дмитро Лубінець  підключився до зустрічі через Zoom. Фото: КримSOS

 

Депутатка Житомирської міської ради та голова ГО «Мир на долоні» Ірина Гладка сказала, що проблема усіх житлових програм і законів щодо переселенців у тому, що тексти готують законотворці, які у житті не стикаються з проблемами ВПО.

«Важливо, аби державні службовці та законотворці дослуховуватися до людей. Тих, хто у житті оформлюють усі документи та проходять усі кола», — вважає Ірина Гладка.

Щодо питання соціальної допомоги розповіла Олена Федькевич, головна спеціалістка експертної групи з питань соцзахисту окремих категорій населення Директорату адресної соціальної підтримки населення та розвитку соціального інспектування Міністерства соцполітики.

Олена Федькевіч відповідала на запитання учасників зустрічі. Фото: КримSOS

«Нам хочеться робити і електронну базу переселенців, і багато інших речей, проте це не завжди вдається. Але не можу декларувати те, що ще не прийнято. Зараз намагаємось врегулювати соціальну допомогу тим переселенцям, що не можуть працювати. Наприклад, якщо доглядає за людиною з інвалідністю», — каже Олена  Федькевич 

Вона також розповіла, що зараз триває співпраця з Міністерством цифрової трансформації, щоб в електронному вигляді можна було продовжити допомогу через додаток « Дія». Для цього потрібно буде мати електронний ключ. Допомогу не надають і тим переселенцям, які виплачують іпотеку за державною програмою. Також такі виплати не прив’язані до прожиткового мінімуму – з 2014 року складають 442 грн.

У кінці заходу Денис Савченко, координатор КримSOS підбивав підсумки та пообіцяв продовжити роботу за обраними напрямками проблем ВПО. 

«У найближчий час ми підготуємо разом зі спільнотами документ з обговореннями тезами та пропозиціями, що потім направимо до профільних міністерств», – сказав Денис Савченко. 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я