Гурт “YUKO”: через пісні ми показуємо, що про домашнє насилля варто говорити

Лідери гурту “YUKO” Юлія Юріна та Станіслав Корольов в ефірі виїзної студії Українського радіо у рамках програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” на конференції TEDxYouth@Kyiv 2019 розповіли, як фольклор у поєднанні з електронною музикою порушують соціальні проблеми суспільства, що надихнуло гурт створити альбом “DURA” та чому артисти у своїх піснях говорять про проблеми домашнього насилля.

український музичний гурт, який поєднує у своїй творчості фольклор та електронну музику в жанрі фольктроніка. Учасники Національного відбору до Євробачення. Другий студійний альбом «DURA?» виконавці присвятили жертвам домашнього насильства. Про протистояння героїні і соціуму учасники гурту розповідають через історію дівчини, яку б’є чоловік-алкоголік, розмову про патріархат і домашнє насильство. Цим музиканти підіймають гострі соціальні проблеми.

Ваш другий альбом має назву “Дура”. Як через пісні ви передаєте сенси та гостросоціальну проблематику життя? 

Юлія Юріна: Це пісні передають наші гостросоціальні проблеми, які в нас сидять. Ми переосмислюємо український народний фольклор, збираємо його, компонуємо по регіонах, по темах, по жанрах і по стилістиці, і потім використовуємо у піснях. Під час роботи над другим альбомом ми зі Стасом спілкувалися дуже тісно і відкривали в собі проблеми, те, що боліло. В університеті я закінчувала факультет фольклористики. Саме тому народні мотиви мені так близькі. Після написання текстів, поєднання їх з музикою, ми помітили, що вони об’єдналися в одну цілісну картину, в історію однієї дівчини.

Стас Корольов: Це була несвідома сублімація. Ми почали писати альбом і почали розмовляти на серйозні та дуже драматичні теми. І ось такі тексти почали підтягуватись. А потім зрозуміли: це не просто гостросоціальний альбом, це альбом із сюжетом. Він не дуже схожий на просто концептуальний альбом. Ми думали над тим, що це за пісня, яку вона буде передавати емоцію. У цій роботі ми стали більш дорослими.

Як ви у вашому альбомі “Дура” прийшли до таких смислів, як насилля, алкоголізм, та патріархат?

Юлія Юріна: По-перше, це було у нашому житті. Другий альбом — це особистий досвід, який ми транслювали. Це є терапією, тому що все те, що боліло, вилилось у цей альбом, і зараз не болить.

Що хочете донести через цей альбом до слухачів? З якими емоціями людина має йти з ваших концертів або що має відчувати після прослуховування треків?

Стас Корольов: Альбом і концерт — це різні речі. Щодо альбому, ми хочемо, щоб про це розмовляли, тому що головне проблема — це те, що ці проблеми замовчують. Говорити про насилля, про алкоголізм, про патріархат.

Юлія Юріна: І потім вирішувати ці проблеми. Думати над ними і щось робити. Тому що багато жертв домашнього насилля або свідки насилля, це діти, мовчать, і потім це перетворюється в дуже великі проблеми, які жеруть тебе зсередини. Жінка, наприклад, тому що це найпоширеніша жертва, коли про це говорить, може уявити, що вона не одна. Головна проблема — кожна жінка думає, що це її індивідуальна проблема, що вона може врятувати свого чоловіка, що вона сама винна, що в неї унікальна проблема. А аб’юзери, люди, які оброблюють людину спочатку дуже сильно її притягують, а потім змінюють, починають щось забороняти, а людина — не річ. Їй не можна забороняти робити те, що вона хоче, працювати тощо. Кожна людина — індивідуальність, яка має право вільно жити і так, як вона хоче.

 Юлю, ви сказали, що  вчилися на фольклористиці, тобто для вас народні мотиви є близькими. Тому ви вирішили у своєму гурті поєднати жанри минулого і сучасного?

Юлія Юріна: З трьох років я співаю українські пісні. І коли я мріяла про гурт, в якому ми будемо грати у майбутньому, я не знала, як створювати пісні, якщо народом вже все сказано. Виявилось, що можна знайти компроміси, і те, у чому ти професіонал, те, що ти любиш, можна втілювати у все, що завгодно, створювати нову музику, переосмислювати те, що співається народом декілька десятків поколінь.

Стас Корольов: Тому коли ми почали разом робити музику навіть не було питання: фольк чи не фольк?

 Ви поєднуєте фольк з електронною музикою. Чому обрали саме ці два стилі?

Стас Корольов: Ми це зробили свідомо. Якщо Юля — це фольк, дуже сильна музикантка і людина, яка дуже добре знається на фольку, то на той момент я був людиною, яка дуже любила грати на гітарі і бавилася з луперами. Я вирішив відмовитись від гітари і перейти у цілком нове поле, і це було правильне рішення. Якщо ти класний музикант і у тебе новий інструмент, ти маєш шанс зробити дещо унікальне. Перші два роки ми з Юлею не чіпали нічого, окрім електроніки, але зараз термін “фольктроніка” вже завузький для нас, тому що тепер ми використовуємо у музичному плані все, що завгодно. Буквально вчора ми записали пісню, в якій виключно живі інструменти: барабани, бас-гітару. Тепер це гітарний рок.

Чому вирішили поекспериментувати?

Стас Корольов: Це суть нашої творчості. Експерименти — це і є творчість. Якщо ти не експериментуєш, ти повторюєш. Ми хочемо створювати щось нове, щоб самому було цікаво.  

Як ви хочете повертати цінність народної пісні і нести відповідні меседжі та сенси? 

Юлія Юріна: Спочатку, коли ми робили пісні, ми брали пісню, створювали музику, поєднували,  і у нас також були протиставні сенси. Наприклад, ми брали колискову і робили її клубною.

Стас Корольов: Наш запит такий: щоб мистецький твір був цілісним та закінченим, а також крутою композицією. 

Дивитися ефір: https://cutt.ly/mwXNg8T 

Слухати ефір: https://cutt.ly/MwXNcbM 

Джерело: Українське радіо