Інформаційна потужність аналітичних центрів – представлено нове дослідження

Дослідження інформаційної потужності дослідницьких осередків України за 2016 рік було представлено 27 січня на круглому столі Центру Разумкова. Даний рейтинг є виключно комунікаційним і складається з 4 компонентів:

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Мета дослідження:-

• Дослідити інформаційну потужність дослідницьких осередків
• Показати альтернативні способи вимірювання впливу аналітичних центрів
• Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо.

У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин:

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії.

Дані

Перелік дослідницьких осередків було взято з складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“.

Дані за 2016 рік отримано з таких джерел:

• підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив Центр контент-аналізу
• кількість наукових цитувань отримано з бази наукових публікацій Google Scholar,
• облік відвідувачів інтернет-сторінок веде служба SimilarWeb,
• число читачів у соціальних мережах отримано з облікових записів, на які посилаються сайти дослідницьких осередків.

Усі дані, крім згадування в ЗМІ, отримано з відкритих джерел. Усі вхідні дані та розрахунки знаходяться у відкритому доступі, отже ви можете побачити, як саме виглядає формула. У робочих таблицях ми наводимо повністю усі пошукові запити, посилання на сайти та сторінки в соціальних мережах.

 Євген Шульга, представляючи це дослідження на круглому столі Центру Разумкова “Чому діяльність аналітичних центрів сьогодні є більш важливою, ніж раніше? Український контекст” зауважив: “Ми дослідили кількість присутності, але ми не знаємо її якості. Це лише така скромна спроба представити цю методику зараз, але якщо ми її зможемо прийняти для дослідження щороку, то треба досліджувати якість… Ідея така, ми зможемо збирати журі з дослідників, які авторитетні в нашій галузі, розробити з їхньою допомогою критерії оцінки, хто найкраще працює в Україні, хто найкращий дослідницький осередок в Україні”.