Інформаційний день: Європейські можливості для українських культурних та креативних індустрій

 За підтримки Представництва ЄС в Україні команда Team Europe Mykolaiv організувала Інформаційний день: Європейські можливості для українських культурних та креативних індустрій, який зміг об’єднати представників культурних та креативних індустрій у прагненні отримати нові знання про можливості від європейських партнерів та поділитися власним досвідом реалізації проєктів.

«Миколаїв – це територія, де сконцентрована велика кількість людей, які вміють мислити творчо. Наше місто сьогодні є культурним осередком на півдні України. Креативні індустрії – це  третій за  динамікою зростання напрямок у світі. Безперечно, Миколаїв має всі можливості, щоб бути успішним у креативному напрямку», – наголосив у вступному слові Артем Ващиленко, координатор Team Europe Mykolaiv.

«Тема розвитку креативних індустрій набуває популярності. В Європі ця галузь приносить від 5 до 10% ВВП. У Миколаєві наразі реалізується кілька культурних проєктів. Креативні індустрії можуть стати поштовхом для підвищення соціально-економічних показників нашого міста», – додала директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради Тетяна Шуліченко.

 «Наше завдання сьогодні – залучати якнайбільше ресурсів для розвитку культурного середовища міста. У сучасних умовах культура має розвиватися лише у напрямі креативних індустрій, залучення бізнесу й плідного партнерства. Як створити так, щоб культура жила і заробляла кошти – на ці питання слід дати відповіді спільними зусиллями. І дуже добре, що сьогодні ми маємо можливість формувати спільну стратегію, спираючись на громадські ініціативи, отримуємо нові можливості для навчання та комунікацій», – зазначив начальник управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради Юрій Любаров.

 «Стосовно поточних напрямків роботи, на даний момент і фактично останні роки ми займаємося культурою в якості одного із пріоритетів. Це в певному сенсі співпадіння, адже підвищення пріоритетності культури в контексті української політики співпало із зростанням розуміння культури і важливості культури в контексті зовнішніх відносин в Європейському Союзі. У зв’язку із чим була прийнята відповідна стратегія ЄС, де культура визначалась одночасно інструментом і посланням для зовнішніх відносин Європейського Союзу і визначалося, що вона від цього моменту, 2015 року, стає наскрізною темою всієї зовнішньої допомоги і співпраці ЄС. Ця тематика підвищилася в пріоритетах багатьох країн, але найсильніше вона «вистрілила» саме в Україні. Це мало такі практичні наслідки, як заснування проєкту Дім Європи «House of Europe». Він став безпрецедентним серед всіх країн, з якими співпрацює Європейський Союз. Його унікальність в тому, що він реалізується національними інститутами культури Європейського Союзу, серед яких Goethe-Institut Ukraine, Чеський інститут, Alliance française та Британською радою. «House of Europe» надає цілий пакет різноманітних інструментів, серед яких індивідуальна підтримка та підтримка організацій і більш загальна підтримка на рівні тренінгів, воркшопів налагодження зв’язків і подібне. House of Europe має регіональний фокус. Так, зокрема проводилось перебування хабів House of Europe в декількох містах, серед яких Миколаїв, Івано-Франківськ і Кам’янець-Подільський, в яких House of Europe перебував декілька тижнів і представляв всі наявні інструменти. Крім того Європейський Союз надає гранти на конкурсній основі для неурядових організацій і закладів культури», – проінформувала Тетяна Шульга, – менеджерка сектору культури, молоді, національних меншин а гендерної рівності Представницта ЄС в Україні.

Детально про Гранти на персональні проєкти від House of Europe проінформувала Анастасія Щербін, менеджерка програм креативної економіки в Британській Раді.

Отже, гранти на персональні проєкти це:

• розвиток професійних й лідерських навичок і перетворення автора на агента змін;
• співпраця з ЄС та Великою Британією.

Хто може взяти участь:

• культура та креативні індустрії;
• медицина /Охорона здоров’я;
• освіта;
• медіа;
• соціальне підприємництво;
• робота з молоддю.

Які проєкти підтримує грант?

• участь у платних навчальних програмах у ЄС;
• презентації ідей та проєктів для аудиторій в ЄС;
• організація подій для колег з ЄС та України;
• дистанційна дослідницька робота.

Хто може податися на грант?

Заявник (Організатор проєкту):

• Самостійно – Фізична особа-підприємець (відповідні коди діяльності або разом з роботодавцем чи організацією, з якою співпрацюєте)
• Юридична особа з правом отримувати гранти, ГО, ТОВ, благодійний фонд, університет тощо.

Сума Гранту від 1000 до 4000 Євро.

Порядок оплати:

• 75% суми гранту Після підписання грантового договору;
• Решта – Після повної реалізації проєкту та звітування.

Дозволені витрати:

1. Зовнішні послуги:

- участь у заходах і навчальних програмах;

- консультації експертів;

- залучення менторів;

2. Маркетингові витрати:

- дизайн;

- написання текстів;

- відео- та фотозйомка;

- просування в соцмережах.

3. Цифрові інструменти:

- придбання програмного забезпечення тощо.

4. Адміністративні витрати:

- оренда приміщення й обладнання.

5. Гонорари:

- експертам;

- фасилітаторам.

Яких витрат не покриває грант?

1. Фінансової компенсації (гонорар) для самого заявника чи їх організації

- витрат, що компенсуються коштом інших грантів або програм;

- закупівлі обладнання та проведення будівельних робіт;

- банківських зборів та комісій;

- поточних організаційних витрат: оренди офісу, виплат працівникам тощо.

2. Мобільностей: подорожі заявника за кордон або візит колег із ЄС та Великої Британії.

Зверніть увагу:

-  приймаються лише індивідуальні заявки. Ви не можете подати командний проєкт;

- до 5 місяців на реалізацію проєкту;

- заявки лише від фахівців, що досягли повноліття;

- лише для громадян України, що проживають на її території;

- якщо ви отримували наш грант мобільності, ви не можете подати заявку на цю можливість.

Про грантову підтримку від «Креативної Європи» розповіла Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Креативна Європа – це найбільша Програма Європи по підтримці культурних та креативних індустрій, яка працює в 40 країнах і має бюджет 2,4 млрд євро.

Програма підтримує культурне різноманіття, реагує на потреби та виклики культурних та креативних індустрій, сприяє діджитальному, екологічному і більш сталому та інклюзивному сектору.

Головні цілі «Креативної Європи» це:

• захищати, розвивати та промотувати європейську культуру та мовну різноманітність, а також культурну спадщину;
• посилювати конкурентоспроможність та економічний потенціал культурних та креативних індустрій.

Наразі діє три підпрограми Креативної Європи 2021-2027 рр:

• культура: культурні та креативні сектори (без аудіовізуального) – 33%;
• медіа: аудіовізуальний сектор та кіно – 59%;
• міжсекторальна співпраця: співпраця різних секторів та інновацій – 9%.

«Отже, з чого розпочати підготовку вашого проєкту: по-перше – зареєструвати юридичну особу (якщо це не було зроблено заздалегідь), по-друге – подумайте, якій спільноті ви можете допомогти та які проблеми ви хотіли б вирішити; по третє – знайдіть закордонних партнерів та стратегічно підходьте до планування. І запишіться на безкоштовну консультацію до Бюро Програми»,  – зазначила Альона Дмуховська. 

Про можливості від Українського культурного фонду розповіла Наталія Керницька, відділ міжнародного співробітництва, Український культурний фонд.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Стратегічні цілі:

• підсилення інституційної та фінансової спроможності;
• сприяння творенню культурного продукту;
• підсилення ролі культури у розвитку суспільства;
• інтернаціоналізація української культури.

З 2018 по 2021 рр. УКФ отримали 10125 заявок, з яких надано гранти 2391.

Загальна сума коштів по рокам:

• 2018 р. – 139 млн. грн.;
• 2019 р. – 498 млн. грн.;
• 2020 р. – 846,8 млн. грн.;
• 2021 р. – 503,2 млн.грн. (сума буде уточнюватися після реалізації всіх проектів);
• 2022 р. – 588 млн. грн.. (це запитувана сума українським УКФ на реалізацію програм);

З Миколаївської області в 2021 році було подано 49 заявок, з яких підтримано 5. 

Про культурні проєкти у Миколаєві розповів Євген Гомонюк, Менеджер з комунікацій Агенції розвитку м. Миколаїв, експерт Українського культурного фонду, медіа-експерт Детектор медіа:

«В цьому році реалізовані наступні проєкти:

• проведено дослідження «Миколаїв: культурний аспект», яке складалося із кабінетного дослідження, вуличного опитування та трьох фокус-груп.
• «Цифрова колекція художнього музею» – це 302 цифрові копії експонатів музею, 1 каталог, 1 сайт https://museum.myart.org.ua, 7 3D-моделей, 1 фотопроект, 4 відео, 1 набір сувенірів із кераміки.
• в літку Миколаїв зустрів Мобільний павільйон «House of Europe»;
• ДОФ – арт-простір просто неба;
• фестивальний сектор: Connect 136 митців, 8 країни, 2000 учасників. В рамках якого проведено 2 виставки, один музичний концерт, 1 поетичний перфоманс, 3 лекції та кінопокази. Фестиваль CHANGE 145 митців, 30 країн, 5000 учасників. В рамках фестивалю проведено: 9 кінопоказів, 2 анімації, 2 виставки, 1 екскурсія, 2 лекції, 1 воркшоп, 1 презентація, 1 музичний концерт, 1 вечірка. LINOLEUM – фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва».

 Про підтримку локальних виробників розповідає Вікторія Кулакова, співзасновниця платформи Це Крафт і директорка благодійного Фонду Це Крафт.

«Це Крафт – це соціальне підприємство, де ми заробляє кошти і надаємо підтримку крафтовикам. Поєднуємо в собі благодійництво та підприємницьку діяльність.  50% прибутку наповнює Фонд Це Крафт інші 50% реінвестуються у підприємництво, а також створюється спільнота підприємців. Старт був у 2020 році, а вже станом на 30.11.2021 році на платформі Це Крафт 51 виробник та 499 товарів. Фонд Це Крафт надає підтримку на конкурсній основі: для діючих підприємців раз на рік у травні за моделлю револьверного фонду: поворотна безвідсоткова фінансова допомога на розвиток. Бюджет конкурсу зростає щороку. Також діє постійний щоквартальний конкурс для ремісників-початківців, сума підтримки якого складає 1500 грн на особу, фінансування виготовлення прототипів на грантових умовах, підтримка від спільноти творців: консультації, партнерство. Результати за 2021 рік: оборот Це Крафт 500 тис. грн., прибуток 40 тис. грн., бюджет головного конкурсу на 2022 рік становитиме 50 тис. грн.» – проінформувала Вікторія Кулакова.

Ольга Раку, заступниця директора Центру Підтримки Бізнесу та Владислав Гур’єв проінформували про те, на початку 2022 року у Миколаєві  відкриється перший CREA CENTER із сучасним обладнанням. Його резиденти зможуть реалізувати свій проєкт на базі Центру та презентувати його на європейському ринку.

Центр креативних індустрій в Миколаєві

-  це нова можливість для представників культури та креативних індустрій зробити перші справжні кроки у напрямку побудови свого бізнесу на європейському та міжнародному рівні;

-  це спільна база всіх представників культури та творчого бізнесу міста.

«Протягом 2021 року розпочато моніторинг цільових груп та майбутньої аудиторії, щоб отримати найбільш чітке уявлення про потреби Центру у Миколаєві. З січня розпочато активну роботу з пошуку підрядників серед місцевих компаній і обрано найбільш підходящих виконавців для роботи в CREA CENTER. Укладені договори з архітектурним бюро, завершені технічні дослідження та підготовка, вже готові приступити до ремонту будівлі згідно з планом робіт. Укладені договори на надання поліграфічних та інформаційних матеріалів та з фінансовою аудиторською компанією на фінансовий моніторинг діяльності», – підсумувала Ольга Раку.

Про Грузино – Україно – Болгарського проєкт «Туризм, спадщина і творчість» («Tourism, Heritage and Creativity»), який реалізовується на теренах України проінформували Тетяна Золотухіна, менеджерка проєкту та  Кирило Горбенко, експерт проєкту.

«Зміст даного проєкту – це виявити історичні, культурні продукти спільні для всіх трьох країн-партнерів проєкту, наступний етап це підтримка проведення конкурсу серед потенційних туристичних маршрутів. Кожен з переможців культурних продуктів отримає підтримку у розмірі 1200 євро» – повідомила Тетяна Золотухіна.

«Це перший подібний проєкт на півдні України, основна мета якого – це виявлення, збереження та розвиток нематеріальної спадщини. В Миколаєві тільки розпочинається подібна робота, адже до списку нематеріальної спадщини Миколаївщини внесено близько 10 найменувань, частина з них беруть участь в даному проєкті. На сьогоднішній день, ми очікуємо близько 9 ідей, які переможуть у проєкті з них 6 культурних продуктів та 3 пропозиції  в напрямку креативного туризму», – додав Кирило Горбенко.

Протягом 2020-2021 років для краєзнавців/ремісників/підприємців; місцевих посадовців та туроператорів започатковано «Школа креативного туризму» та проведено грантовий конкурс, а саме:

• визначені потреби у навчанні та проведено інвентаризацію нематеріальної культурної спадщини громад Миколаївщини;
• у травні та червні 2021р. відбулись відповідні 72-годинні навчання для 46 краєзнавців/ремісників/підприємців;
• протягом червня – вересня 2021 р. 27 випускників провели апробацію 15-ти проектних ідей. Це були 7 публічних заходів на 3 потенційних туристичних локаціях м. Миколаєва та 2-х громадах області.

Формується ТЗ інтернет-порталу проекту #THC та готується до видання практичний посібник «Школи креативного туризму».

«Наступний етап це формування транскордонного україно – грузино – болгарського туристичного кластеру “Скіфський всесвіт”» – підвела підсумки Тетяна Золотухіна.

Також під час заходу говорили про створення культурної стратегії Миколаєва. Учасники зійшлися на думці, що до її розробки треба залучати спеціалістів, які знають, як заробляти гроші. Також необхідно визначити слабкі місця галузі та разом подумати над шляхами їх вирішення.