Інформація і місто. Як відкриті дані сприяють громадській активності в урбаністичних регіонах

Як інфраструктура даних може підтримувати участь громадськості в місцевому управлінні і формуванні політики? Денні Леммерхірт та Джонатан Грей  дослідили цю тему. Про це дослідження читайте матеріал для Open knowledge international blog від одного зі співавторів.

Переклад статті – ініціативи “Дані міст/Apps4cities”. Повний текст дослідження (англійською мовою) – ТУТ.

Розвиток міських регіонів істотно впливає на життя мільйонів людей по всьому світу. Урбанізація створює проблеми, що включають нестачу житла, зростання кількості мікрорайонів-нетрів і занепад міст, недостатнє забезпечення інфраструктурою та комунальними службами, а також бідність або забруднення навколишнього середовища. В той же час, міста по всьому світу публікують широкий спектр даних, відображаючи різноманітність і неоднорідність інформаційних систем, що використовуються в місцевому управлінні, формуванні політики і наданні послуг.

Ці інфраструктури даних, як правило, розглядаються як сирий ресурс, знахідка для інтелектуального аналізу. Вони складаються з баз даних, API, кабелів і серверів. Доступність цих інфраструктур для громадськості  забезпечує  поступ до низки цілей. Мова, у тому числі, йде про прозорість, підзвітність, участь громадськості, надання державних послуг, технологічних інновацій, ефективності і економічного зростання. Однак, знання про те, як різні громади використовують відкриті дані, є дефіцитом.  Як громадська сфера загалом і громадянське суспільство зокрема взаємодіють з інфраструктурою даних для  просування прогресу навколо теми вирішення проблем міст?

Щоб висвітлити це питання, Джонатан Грей і я опублікували доповідь під назвою «Дані і місто:  як громадські інфраструктури даних можуть змінити життя в міських регіонах?». Ми дослідили, як інфраструктура даних міста може підтримувати участь громадськості в місцевому управлінні і формуванні політики. Доповідь демонструє, як інфраструктура загальнодоступних даних створює нові види відносин між неурядовими інститутами, групами громадянського суспільства і громадянами.

На відміну від орієнтованих на ідею відкриття парламентських даних, ми стверджуємо, що інфраструктури даних є не просто “сирим” ресурсом, який може бути використаний для аналітики. Вони задумані, як жива мережа або екосистема, в якій громадськість творчо використовуватиме міські дані для взаємодії з міськими установами.

Тож далі розмова буде про ту роль, яку інфраструктури публічних даних можуть грати в суспільному житті. Не тільки як нейтральні інструменти для створення знань, але і в якості засобів для організації громадськості  навколо міських проблем; створення спільних просторів для участі громадськості та обговорення офіційних процесів, та інститутів; забезпечення прогресу навколо основних соціальних, економічних і екологічних проблем, з якими стикаються міста.

Наша доповідь налічує шість тематичних досліджень з міст по всьому світу, щоб продемонструвати широкий спектр кроків громадянського суспільства для взаємодії з інфраструктурою міських даних.  Одне тематичне дослідження демонструє як британська громадська організація зібрала бюджетні дані за допомогою спеціальних запитів до міських органів управління.  Ця інформація подавалась, як відкрита база даних і стала доступною для фінансових експертів та вчених, щоб дозволити їм виконати аудит державного боргу. Цей аудит дав змогу чиновникам та широкій громадськості обговорити масштаби державного боргу в британських містах і розкрити проблему, коли відсутність уваги з боку громади збільшує прибуток фінансових інституцій, створюючи навантаження на державну казну.

Інший випадок показує, як дослідницька група повторно адаптувала  дані про позбавлення волі, щоб виділити структурні проблеми в міських районах і реформувати систему кримінального правосуддя в США. Тематичні дослідження показують, як офіційні дані часто творчо переорієнтовані, об’єднані або доповнені іншими джерелами даних в контексті мінливих інфраструктур даних, які пристосовані до конкретних потреб та інтересів суб’єктів громадянського суспільства.

Якщо більш детально, то цивільні особи можуть взаємодіяти з інфраструктурою даних з метою:

• Для визначення місць, що потребують втручання громади. Маючи під рукою кадастрові дані, суб’єкти громадянського суспільства змогли визначити вільну землю, що належить державі, щоб створити можливість її повторного використання.
• Для підзвітності органів самоврядування. Використання урядових бухгалтерських обчислень може забезпечити громадянське суспільство критеріями оцінки ефективності програм державного сектору. Суб’єкти громадянського суспільства зможуть знайти спільну мову для взаємодії з установами навколо проблем, про які вони дбають.
• Для дослідження офіційних процесів, організаційних механізмів і їх наслідків. Після відкриттям даних про державні позики громадянське суспільство змогло ідентифікувати, як децентралізовані механізми податкового аудиту можуть мати негативні наслідки для державного боргу.
• Для зміни способу оцінювання проблем. Використовуючи узагальнені, анонімні дані про домашні адреси ув’язнених, вчені могли б змістити фокус з місця злочину на походження злочинця, що допомогло б спрямувати соціальні програми ефективніше.
• Для мобілізації спільноти та громадянського активізму. У тому числі зібрання та організації громадськості навколо проблем.

У доповіді ми заявляємо, що багатогранний підхід до інфраструктур даних необхідний незалежно від будь-яких особливостей, таких як технічна і правова відкритість. Спираючись на поточні дослідження ролі інфраструктур даних, в нашій доповіді акцент на тому, яким чином уряди можуть вжити заходів, щоб зробити чутливими інформаційні системи до потреб різних категорій громадськості.

Денні Леммерхірт, співавтор дослідження

Джерело: “Apps4Cities/Дані міст”.