Інфоцентр Музею Майдану провів 1150 екскурсій і 85 заходів за рік

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану відкритий 21 листопада 2018 року на двох поверхах оновленого після пожежі Будинку Федерації профспілок України. Є проектом Національного музею Революції Гідності.

За 2019 рік його працівники провели 1150 екскурсій для 6500 відвідувачів. Загалом упродовж року до центру завітали щонайменше 11 тисяч людей, із яких понад тисяча – іноземці з принаймні 56 країн.

“На першому поверсі інфоцентру діє експозиція “Назустріч свободі!”. Завдяки мультимедійним засобам, відвідувачі поринають в атмосферу подій, зокрема через оповіді її учасників, які відтворюються в аудіоформаті”, – сказано на сайті Національного музею Революції Гідності.

Другий поверх слугує місцем подій Музею та партнерів

“Серед заходів – покази фільмів, часто з обговореннями, презентації книг, творчі вечори, дискусії, публічні зустрічі з істориками, митцями й іншими цікавими людьми, багато лекцій, освітніх програм. Гостинно надаємо перевагу заявкам на заходи патріотичної, волонтерської тематики. Часто їх проводять організації-вихідці з Майдану. Таким чином ми вже втілюємо одну з місій майбутнього музею – бути платформою та парасолькою для об’єднань і діячів, справи та цілі яких суголосні ідеям Революції Гідності. Попередньо цей запланований у музеї осередок називаємо Дім Свободи, а його прообразом потроху стає Інфоцентр”, – роз’яснила керівниця прес-служби музею Катерина Зайцева.

Трохи музики на вечорі, присвяченому державним реформам у Грузії Надія Боянівська й Олена Лісова виконують пісню “Суліко”

Нагородження журналістів-розслідувачів премією імені Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка

Впродовж 2019 року Інфоцентр провів у себе 85 заходів. Організатор або співорганізатор більшості з них – Національний музей Революції Гідності. Відеотрансляції майже всіх заходів збережені та доступні для перегляду на фейсбучній сторінці центру.

Вахтанг Кіпіані в Інфоцентрі представив свою книжку про Василя Стуса

Старійшина ерзянського народу приймав присягу в Інфоцентрі Музею Майдану

Окремого слова заслуговує оздоблення інтер’єру верхнього поверху Інфоцентру. Відвідувачі мають змогу походити по стилізованій карті центру Києва, на якій позначено ключові місця революції – барикади, намети, будівлі. Картограф Дмитро Вортман упродовж протистояння фіксував співвідношення сил – перебування силовиків і мітингарів. Картою за 17 лютого 2014 року вкрита підлога залу. 

Одну сторону приміщення відвели під “топографічну стіну” – імітацію майданівської, дерев’яної, на дощечках якої люди писали назви своїх населених пунктів. Як і під час Майдану, кожен відвідувач може написати щось у вільному прямокутнику. Кожні кілька місяців гості Інфоцентру встигають заповнити “цеглинки”. Тоді список фотографується та зберігається, а стіна очищується для активності подальших гостей.

Кримчанин Володимир Балух, звільнений із російської в’язниці, залишає побажання на стіні в Інфоцентрі Музею Майдану

В інформаційних сенсорних екранах, доступних очам і пальцям відвідувачів, багато матеріалів з історії Майдану. Зокрема фотоматеріали з архіву Музею

“Ми зумисно залишили бетонні плити, дерев’яну балку, яка горіла. Залишили як свідчення історії цього приміщення. На першому поверсі лаконічно показуємо хронологію подій на Майдані, даємо деякі артефакти, документальні свідчення. На другому представлено громадські ініціативи, які народилися на Майдані”, – розповідає Ігор Пошивайло, гендиректор Національного музею Революції Гідності.

“Отримавши невеличкий простір, хотілося зробити його цікавим і для тих, хто мало знає про Революцію Гідності, і для тих, хто пережив ці події. На першому хронологію передають тексти, зображення, відео й аудіоспогади учасників. В роботі над дизайном одним із завдань було зробити невеличке приміщення багатофункціональним. Один із очікуваних результатів – усвідомлення у відвідувачів, наскільки важлива тема Революції Гідності, і наскільки принципова справа – постання повноцінного музею, який би розлого розкривав тему Майдану”, – пояснює Ольга Сало, авторка дизайну центру та завідувачка інформаційно-виставкового відділу у музеї.

“Інфоцентр – це крок до створення повноцінного великого музею Революції Гідності. Створення його забере роки, втім, рухаємось, і важливим етапом є відкриття Інформаційно-виставкового центру, який буде розповідати як про історію Майдану загалом, так і саме про історію Будинку профспілок на Майдані”, – передбачав на відкритті тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович виданню “Новинарня”.

Ізраїльський історик і футуролог Юваль Ной Харарі слухає екскурсію у викладі Ігоря Пошивайла

 “Під кінець 2019 року працівники Національного музею Революції Гідності започаткували роботу зі створення групи волонтерів при Інфоцентрі, які мають відповідну фахову освіту. Перші з них уже проходять навчання”, – розповідає завідувачка просвітницько-організаційного відділу Ольга Савенок. Наразі ці волонтери допомагають у роботі з відвідувачами й отримуватимуть натомість досвід ведення екскурсій. 

За словами Савенок, триває наукова робота з удосконалення й адаптації наявних екскурсій і програм із прицілом на відмінні аудиторії відвідувачів. Зокрема розробляють способи подачі матеріалу для різного віку дітей. 

Крім екскурсій експозицією Інфоцентру, можна замовити вуличні екскурсії Місцями Революції Гідності – на вибір, тривалістю пів години або ж дві з половиною. 

Відвідувачі Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану

Серед відомих відвідувачів Інфоцентру – письменниця Оксана Забужко, журналіст Віталій Портніков, музикант Святослав Вакарчук. Із закордонних гостей це, наприклад, Роберт Макдоналд – Міністр у справах ветеранів при правлінні Барака Обами. 

Згідно з планом, після спорудження будівлі музею, простір у Будинку профспілок продовжить діяти для туристів як Інформаційний центр на тему Революції Гідності та діяльності музею. 

30 січня 2020 року в Українському кризовому медіацентрі відбудеться публічний звіт Національного музею Революції Гідності щодо діяльності за попередній рік.

Текст: Вічний Еволюціонер 

Фото: Богдан Пошивайло, Віталій Загоруйко

Поширюється на умовах CC BY-SA 4.0