Ірина Гайдучик: «Статут громади – шлях до еволюції»

«Довелось почути слова «не бачу користі від статуту територіальної громади і не розумію, чому його розробці потрібно приділяти стільки часу». Спочатку прийшло обурення, адже ми, як Волинський ресурсний центр розвитку місцевої демократії,  про значення такого документу «кричимо» на усіх зустрічах і з різних позицій. Пізніше зрозуміли, що варто більше часу приділяти поясненню та просвітництву, а отже пошуку аргументів для усвідомлення ваги такого статуту». – зазначає керівниця Волинського ресурсного центру місцевої демократії Ірина Гайдучик.

Для чого статут мені, як члену громади?

Цей документ, який використовується для врегулювання окремих відносин місцевої влади та мешканців, можна порівняти з свідоцтвом про шлюб. Ми можемо жити і без нього, проте, розуміємо, що певні важливі взаємні права та обов’язки, виникають тоді, коли чоловік та жінка «офіційно» стали сім’єю.

Те ж саме зі статутом територіальної громади. Його наявність та відповідальний підхід до прописування норм дає можливість визначити, що моє право, як члена територіальної громади, тягне за собою обов’язок певної посадової особи місцевого самоврядування, або ж навпаки. Адже не будемо забувати, що права та обов’язки завжди є у двох сторін відносин.

Для прикладу, у вас, як мешканця села Іваньків, є пропозиція, як вирішити проблему зростання кількості стихійних сміттєзвалищ.  Якщо ви просто прийдете у сільську раду і будете вимагати зустрічі з чиновником, то вас, швидше за все, оцінюватимуть, як неадекватного скаржника. Така розмова завершиться словами «дякуємо, ми подумаємо», але аж ніяк не діями.

Якщо ж ви знайдете однодумців серед своїх співмешканців і скористаєтесь можливістю організації громадських слухань, то на спільній зустрічі із усіма сторонами ви можете висловити пропозиції, які підлягають обов’язковому розгляду органом місцевого самоврядування.

Довідково: п.1 ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні. «Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування».

Але от біда… Якщо немає статуту територіальної громади і чітко прописаної процедури організації громадських слухань, як того вимагає п.4 ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцева влада на власний розсуд буде вирішувати іти на такі слухання чи ні, і чи приймати такі пропозиції до уваги. Тобто в даному випадку обов’язок переростає у право, які би раціональні і геніальні наші пропозиції не були.

Для чого статут у діяльності місцевої влади?

Нам не потрібно статут, адже і так є чимало законодавчих актів, які регулюють відносини влади і громади! Статут прийнятий, але він ні нащо не впливає! Якщо влада не хоче чути громаду, то такий документ ситуації не змінить!

Такі та подібні ствердження можна почути від деяких посадовців та політиків. Спробуємо пояснити, чому це не правда. По-перше, статут – не переписування норм закону, а врегулювання того, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко не прописано та віддано на розгляд міських, селищних або сільських рад. Наприклад, без прийняття статуту ряд механізмів зв’язку громади та влади (загальні збори, місцеві ініціативи», громадські слухання, тощо) не є врегульованими).

По-друге, цей документ сприяє процесу становлення самодостатньої територіальної громади, тобто спільноти, а не просто сукупності людей. Популяризація таких інструментів встановлює нові правила у громаді та є помічниками для депутатів, старост, голови громади. Це можливість у правовому полі збирати інформацію про проблеми, які турбують мешканців громади, залучати їх до процесу прийняття рішень, збирати ідеї та спільно їх втілювати.

По-третє, мало прийняти його на сесії місцевої ради. Недостатньо вивісити його на офіційний веб-портал.  Важливо зробити статут документом, який сприяє розвитку громади. А це залежить від процедури, яку влада використала для його розробки; від кількості та компетентності людей, яких залучено до розробки та обговорення; від інформаційної кампанії для популяризації можливостей, які надає такий документ. І якщо у вашій громаді є статут, але він ні нащо не впливає, то або він розроблений для галочки, або ви не знаєте, як ним користуватися.

Як статут вплинув на громаду та владу у Луцьку?

Згідно даних від Головного територіального управління юстиції у Волинській області, що надійшли на наш запит станом на 15 лютого 2019 року, лише 11 територіальних громад Волині мають зареєстрований Статут територіальної громади. Лише 5 з 11 напрацьовані після старту реформи децентралізації, тобто з врахуванням особливостей взаємовідносин влади та громади у процесі розбудови громад. 

Статут територіальної громади Луцька був розроблений одним із перших у Волинській області.

Декілька важливих тез на завершення

Ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  наділяє місцеву раду правом, а не обов’язком приймати статут територіальної громади. Ведеться безліч розмов щодо внесення змін до вже згаданого закону, які б зобов’язували місцеву владу приймати статути. Але побоювання, що у разі примусу якість таких документів буде не найкращою. Статут має враховувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування на певній території. Кожна громада унікальна, традиції, звичаї та культура спілкування мешканців та влади – унікальні. Не буває універсальних рецептів для усіх громад, а отже кожна громада має зважено підходити до розробки документу.

І варто пам’ятати, що написання якісного статуту, як і його дотримання – це аж ніяк не революційні, а еволюційні зміни розвитку громади. Жити у вільних стосунках чи все ж узаконити відносини громади та місцевої влади?Відповідь на це питання лишається за кожним, хто читає цю публікацію.