Кілька інсайтів про розслідуванні медіа — дослідження MDF

Media Development Foundation (MDF) невдовзі презентує дослідження про те, як функціонують розслідувальні медіа. Аби краще пояснити про що в ньому йдеться ми підготували два тексти: серйозний та не дуже. Сьогодні черга серйозного. Тут — про найцікавіші знахідки.

Повна назва дослідження — «У пошуках шляху вперед: Дослідження моделей функціонування європейських розслідувальних медіа». Для аналізу дослідники MDF обрали 9 провідних незалежних розслідувальних медіа з різних країн Європи. Вони провели глибинні інтерв’ю з редакторами і менеджерами, а також опитування з журналістами, аби розібратися як працюють їх редакції. На основі цього дослідникам вдалося виокремити чотири операційні моделі: «повної інтеграції», «базовану на компетенціях», «локальну» та «виробників контенту».

Звучить загрозливо, але насправді вони просто описують як організовані редакції. Й самі назви досить точно передають їх особливості: «повністю інтегровані» на 80-90% самостійно забезпечують всю свою роботу, для «моделі компетенцій» ключовими є навички членів команди, а під інші завдання вони залучають аутсорс, «локальні» співпрацюють з місцевою спільнотою та волонтерами, «виробники контенту» — зосереджені безпосередньо на виробництві розслідувань.

В розслідувальних редакцій є спільні риси, а є й відмінні. Тому моделі допомагають систематизувати все, що вдалося про медіа дізнатися. А ще з їх допомогою можна складати поради та рекомендації щодо того, як редакціям стати ефективнішими.

Знахідка 1. Редакціям важливо розуміти свою мету 

Визначте цілі вашого медіа та адаптуйте рішення відповідно до них. Фахівці з медіа дуже часто це повторюють, але роблять це недарма. Після того, як команда розібралася з цілями, потрібно переглянути стратегію й співставити ці дві частини: чи відповідає загальна мета видання тому, що вміє робити ваша команда, як ви розподіляєте ресурси, як ви монетизуєте себе та за якою моделлю побудована робота. 

Так само важливо розуміти на якому ринку працює медіа, в межах якої екосистеми воно існує та наскільки його операційна система відповідає цьому контексту.

Знахідка 2. Відмовитися від зайвого, додати потрібне 

Одним із важливих результатів цього дослідження є схема, в якій проаналізовані особливості кожної з чотирьох моделей: які навички є для них ключовими, а які — другорядними. Скористатися нею можуть як самі розслідувальні редакції, так і донори чи інвестори, які хочуть підтримувати розслідувальну журналістику.

Наприклад, редакція з моделлю «виробника контенту» має зосередитися на менеджменті партнерств та розвитку журналістських навичок в команді. Водночас їй не буде потрібен менеджмент баз даних чи комунікація та розвиток спільнот. Так само це буде корисним і для донорських організацій: якщо вони хочуть підтримувати «локальну» модель розслідувальної журналістики, то тут навпаки треба звертати увагу на бази даних та розвиток комунікацій.

Такий підхід допоможе краще оптимізувати робочі процеси та вкладати час та ресурси в відповідний спосіб монетизації.

Знахідка 3. У розслідувачів є спільні проблеми

Розслідувальні редакції об’єднує те, що вони функціонують у занадто невеликому масштабі, щоб бути сталими. Аби редакція успішно працювала (особливо в цифровому просторі), вона має відповідати низці вимог: мати технічних фахівців, менеджерів із залучення аудиторії, інструменти для виробництва контенту. Й ці вимоги постійно стають все вищими.

Жодне з опитаних медіа не є повністю задоволеним рівнем продакт-менеджменту та аналітики у своїй організації. Командам доводиться докладати багато зусиль, щоб залучати, розвивати та фінансувати персонал. 

Одне з можливих рішень — об’єднання ресурсів (це може включати технічні функції, а також ті, що пов’язані з продакт-менеджментом чи редакторською підтримкою), партнерство з більшими організаціями або (ре)інтеграція до більших організацій.

Повний текст дослідження читайте тут. 

Реєстрація на презентацію дослідження — за цим лінком. 

Джерело: The Lede.