Книгу «Місто, з якого почалася війна» презентували у Виноградові

21 квітня у Виноградівській публічній бібліотеці правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив спільно з партнерами презентували книгу «Місто, з якого почалася війна»  про  воєнні ...

Додано:
eucci

viber_image_2023-04-21_12-20-50-630
Книгу «Місто, з якого почалася війна» презентували у Виноградові

21 квітня у Виноградівській публічній бібліотеці правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив спільно з партнерами презентували книгу «Місто, з якого почалася війна»  про  воєнні події та життя у Слов’янську у 2014 році. Про це повідомляється на сайті СЦГІ.

Книга підготовлена ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» разом з партнерськими організаціями на основі спогадів жителів колись окупованого міста.

Під час презентації книги її автори змалювали картину життя окупованого міста. Дослідники розповіли про порушення прав цивільного населення у 2014 році в Слов’янську, вплив російської пропаганди, відсутність протидії окупації з боку місцевої влади та правоохоронних органів; залучення в процес підготовки захоплення міста священнослужителів Московського патріархату.

Події на сході України у 2014 році правозахисники порівняли із подіями окупації після 24 лютого 2022 року.

«Те, що росіяни робили в 2014 році, те ж саме вони роблять й зараз. Абсолютно така ж ситуація була під час окупації в Ірпені, Бучі, Гостомелі, у Чернігівській і Сумській областях у 2022 році. Історія розвивається по спіралі. І проблема полягає в тому, що і українці і наші західні партнери не зовсім зрозуміли те, що мало місце на Донбасі в 2014 – 2015 роках. Це певною мірою стало причиною повномасштабного вторгнення», – зауважив Андрій Москаленко, співавтор книги.

Разом з авторами книги  в презентації видання взяла участь колишня полонена, волонтерка з Донецька  Ірина Довгань: “Якщо згадати весну-літо 2014, то я можу сказати, що навкруги мене в Донбасі не так вже багато було якихось упорото проросійських людей. Люди жили своїм звичним життям. І кожен пересічний мешканець мріяв, що його життя стане кращим. І на цьому дуже гарно спрацювала російська пропаганда. Росія запустила інформацію, що зарплатня у людей стане в два рази більша. І частина з людей повірили, що вони будуть жити як і раніше, просто в два рази більше отримувати зарплату. А пенсії будуть такі ж як в Росії (люди вирахували, що це в чотири рази більше). Я не вірила, що хтось прийде  і зробить моє життя кращим! Ми всі мусимо робити висновки, що краще жити ми можемо лише завдяки власним зусиллям”.

Своїми роздумами щодо впливу російсько-української війни поділилась Селехман Марія,  керівник районного відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики, керівник літературного об’єднання «Диво моє калинове»: “Нема такої людини, яка була байдужа. Ця війна торкнулася кожну українську родину, кожну людину, кожне серце. З цим трепетом встаєш і лягаєш”.

Письменник, житель Виноградівської громади  Василь Горват під час зустрічі задав присутнім питання: “Чи можна сказати, що люди у Слов’янську та інших звільнених містах українськими військами змінили своє ставлення до російської окупації?”

“Кількість людей, що усвідомлюють себе українцями, збільшується. Багато мешканців Слов`янська після звільнення стали до лав українського війська та допомагають протистояти російській окупації. Допомога держави у відновленні і розбудові деокупованих міст Донбасу була дуже важлива. Для нас найцінніше, щоб наші діти, онуки, правнуки жили в Україні і більше не знали війни”, – зауважила Ірина Довгань.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я

Результати опитування: як в Україні змінюється споживання тютюнових та нікотинових виробів

Результати дослідження держзакупівель при будівництві укриттів на базі освітніх закладів Херсона

Історія про виклики війни та допомогу дітям на Харківщині

Асоціація громадських радників України розробила Порадник безпеки для мешканців громад

Проєкт «Караван громадянської освіти у Литві та Польщі» увійшов до четвірки найбільш інноваційних