Кому потрібні переселенці? Нові виклики та перспектива

22 лютого в хабі «Будинок Вільних Людей» (Кирилівська, 13-д) пройшла прес-конференція на тему:  «Кому потрібні переселенці? Нові виклики та перспектива» Організації Будинку Вільних Людей (Восток ...

Крим СОС
Кому потрібні переселенці? Нові виклики та перспектива

22 лютого в хабі «Будинок Вільних Людей» (Кирилівська, 13-д) пройшла прес-конференція на тему:  «Кому потрібні переселенці? Нові виклики та перспектива»

Організації Будинку Вільних Людей (Восток СОС, Крим СОС, Новий Донбас та Центр Зайнятості Вільних Людей) виклали своє бачення проблем переселенців сьогодні та підвели підсумки власної роботи та нових викликів.

Вперше у Верховній Раді відбулись Парламентські слухання щодо проблем переселенців та жителів окупованих територій – подія, в якій взяли участь як представники державних та міжнародних структур, так і громадянського суспільства. За результатами цих слухань планується ухвалення проекту рекомендацій, які, за очікуваннями учасників, будуть взяті до уваги Урядом.

«Актуальним питанням на сьогодні залишається відсутність державної стратегії у відношенні переселенців. Не має єдиного органу,  який би координував питання ВПО. В цей же час, ми намагаємось боротись з дискримінаційними настроями нашої держави до переселенців. Ми говоримо про 1,7 мільйона людей, що вимушено залишили свої домівки. Держава має бачити в них не проблему, а ресурс. Це політично свідомі та активні люди, що вже інтегруються в територіальну громаду, готові працювати на благо країни. Але ми, також, маємо не забувати про наших громадян, які не за своєю волею залишились на окупованих територіях. Україна не повинна прирівнювати їх до другого сорту. Всі ми громадяни однієї країни, маємо рівні права і свободи, що мають гарантуватись державою не лише на папері, але й у реальному житті», – зазначила Вікторія Савчук, експерт з адвокації ГО «Крим СОС».

Олександра Дворецька, координатор «Восток СОС», вважає, що співпраця силового сектору та Міністерства соціальної політики створює додаткові перепони в житті переселенців, оскільки така робота проводиться непрозоро.

«Кабінет міністрів повністю проігнорував Парламентські слухання. Представниками уряду є міністри, яких не було, їх представляли заступники. Мене вразила така реакція, я продивлялась стенограми попередніх слухань, і жодного разу Уряд не дозволяв собі такої реакції. Але, насправді, ми зрозуміли головну причину такої реакції саме після Парламентських слухань. Міністерство соціальної політики започаткувало верифікацію виплат ВПО. На нашу думку, це відбувається закритим способом, абсолютно непрозоро. У п’ятницю ввечері ми стали отримувати дзвінки з управлінь захисту населення та інших установ, стосовно нового наказу міністерства соціальної політики. В листі йдеться про те, що у зв’язку з махінаціями, вони передадуть списки від СБУ, МВС, нової поліції, прикордонників стосовно тих, кого треба викреслити з реєстру ВПО. Списки вже принесли. Представники управлінь, не перевіряючи даних, просто викреслюють людей, незрозуміло, по яким критеріям людина потрапила в цей список. СБУ не враховую тих людей, які взагалі ніколи не виїжджали з території так званих ДНР та ЛНР. Також, не враховується частина людей, що виїхали до січня 2015 року, коли почала працювати пропускна система. 

Верифікація лише почалась, а Мінфін вже звітує, що вони планують на ній зекономити до 5 млрд гривень. Чому не 4 або 6? Судячи з усього, є якийсь план, який потрібно здійснювати. Ці списки готувались на вихідних. Ми отримуємо різні цифри. В одному районі Харкова це 26 тис людей, по Донецькій області по повідомленням – це 316 тис людей. Ситуація критична. Підкреслюю, ми не проти верифікації переселенців. Але нагадаю, що був повністю провалений законопроект, де пропонували створити єдину електронну базу переселенців. Чому не об’єднати зусилля міністерства соціальної політики та міністерства фінансів та не створити цю базу? Це позбавило б корупційної складової цей процес», – вважає вона.

Ольга Семенова, експерт Центру Зайнятості Вільних Людей:

«Програма, розроблена центральним центром зайнятості, працювала «на папері». Вона розроблялась для удосконалення здібностей та можливостей, працездатності переселенців, але в реальності ми не бачимо відкритих, прозорих результатів. Люди продовжують виїжджати, і всі, хто нам дзвонить, хочуть працевлаштуватись, а не сісти на шию державі. За статистикою, більш ніж 70% випускників наших навчальних курсів протягом 1-2 місяців знаходять собі роботу. За період діяльності нашого хабу більше 5 тис переселенців отримали консультацію та працевлаштувались».

Іван Парамонов, член правління ГО «Новий Донбас» відмічає:

«Робота на місцях, на територіях, які обстрілювали і знищували інфраструктуру, вкрай важлива. Наша організація вже відремонтувала 4 школи. Місцева влада є, але, на жаль, не завжди йдуть на контакт. Лише в одному випадку місцева влада покрила частину коштів по відновленню школи. Школярі – це люди, які зможуть вивести країну на новий рівень життя, тому вкрай важливо відновлювати інфраструктуру особливо – на кордоні Луганської області».

Прес-конференція «Кому потрібні переселенці? Нові виклики та перспектива» виконується ГО «КримSOS» в рамках Української Ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), яка фінансується  Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я