Консультативно-дорадчі органи як дієвий інструмент врахування голосу та побудови демократії

Участь мешканців у консультативно-дорадчих органах є невідʼємним елементом розвитку громад у сучасному світі. Цей важливий аспект взаємодії відкриває двері до ефективного прийняття рішень та сприяє активному залученню громадськості у формуванні стратегій та програм для місцевого розвитку. Особливим аспектом на тлі повномасштабного вторгнення рф є сьогодні створення у приймаючих громадах рад ВПО як інструментів участі у процесах прийняття рішень. Відтак, для побудови діалогу у громаді та вивченню теми участі у консультативно-дорадчих органах, для представників органів місцевого самоврядування, місцевих мешканців та внутрішньо-переміщених осіб громадська організація «Точка доступу» провела тренінги. Заходи відбулися для Отинійської, Ворохтянської та Надвірнянської громад Івано-Франківщини, в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Головні тези тренінгу 

Участь у консультативно-дорадчих органах дозволяє мешканцям висловлювати свої думки та вносити важливий внесок у процеси прийняття рішень, сприяючи вбудованій демократії. Ця співпраця формує екосистему, де громада взаємодіє із владою та іншими зацікавленими сторонами, зміцнюючи взаєморозуміння та розвиваючи транспарентні механізми. Такий підхід є ключовим для успішного вирішення різноманітних проблем та викликів, що стоять перед громадою. Так, впродовж тренінгів учасники та учасниці деталізували знання про створення та роботу громадських та молодіжних рад, а також залучення внутрішньо-переміщених осіб через створення рад ВПО. Окремо розглянули питання, які можуть вирішувати консультативно-дорадчі органи, якими норамативно-правовими актами закріплюється їхня діяльність, а також обговорили кращі практики впливу на процес прийняття рішень у громадах. Юлія Житінська, керівниця проєкту, розповіла, що у Донецькій області до повномасштабного вторгнення, робота консультативно-дорадчих органів була дійсно ефективною. Враховувалися інтереси різних вікових груп. Зокрема, у 2020 році у Словʼянську, була створена Рада сеньйорів — консультативно-дорадчий орган, який захищав, адвокатував та представляв інтереси людей віком 60+. У створенні ради взяли участь експерти та експертки громадської організації «Точка доступу», надаючи консультативну підтримку на кожному кроці ініціативній групі. Рада об’єднала представників різних громадських об’єднань, представників держустанов, які підтримують людей похилого віку. Це був майданчик для конструктивного співробітництва та конструктивного донесення до влади інтересів представників «золотого» віку. Отже, кращі практики – один з основних орієнтирів і додаткова мотивація для громад Україні підтримувати такі ініціативи, адже будь-які консультативно-дорадчі органи, будь-то молодіжна, громадська рада, рада ВПО чи сеньйорів – це про безперервний розвиток, про можливість почути кожного і кожну, враховуючи їхню думку у процесах прийняття рішень.

Ради ВПО як новий рівень співпраці

Майже два роки минуло від початку повномасштабної агресії рф. За цей час підхід до соціальної адаптації та інтеграції людей, які були вимушені переміститися у більш безпечні громади, суттєво змінився. Концепція створення рад ВПО з невеликої пілотної програми зараз має масштаби загальноукраїнського руху. І наразі учасникам цього процесу важливо надати спільне бачення державної політики щодо рад ВПО, інструменти ефективної взаємодії та обміну досвідом. Це і було одним з питань, яке розглядали учасники тренінгу. Розглядаючи модуль «Рада ВПО як можливість для переселенців впливати на прийняття рішень у приймаючій громаді»,  зупинилися на розгляді прикладів того, як можна, не змінюючи формат органів влади та структури управління, долучити переселенців до прийняття рішень у громаді. 

— За останніми даними в Україні вже створено понад 500 рад ВПО, і ця кількість зростає. Це, безумовно, тішить, адже демонструє процес розвитку часті в дії. Але, на мою думку, цінність рад ВПО вимірюється не кількістю, а саме їхньою спроможністю впливати на реальне життя в громаді. Для цього вони повинні мати чітке розуміння, які можливості та ресурси є в їхній громаді, які рішення і як приймаються, та долучатися до їхнього обговорення, – зазначила Юлія Житінська, керівниця проєктів ГО «Точка доступу». Вона також підкреслила, що Ради ВПО як інструмент експертної, консультативної підтримки, мають все ж таки сприяти тому, щоб переселенці були більше залучені у процес обговорення питань, що впливають на їхнє життя. Аби органи, при яких ця ради створені, краще розуміли не лише потреби цих людей, а й враховували, що ці люди з їхнім досвідом, знаннями, баченням і бажанням змін на краще, є дійсно потужним ресурсом для розвитку громади. 

Стосовно врегулювання роботи таких рад з боку держави, розʼяснення надав Роман Кисленко, головний експерт-аналітик ГО «Точка доступу: 

— Через збройну агресію рф проти України з’явилася велика кількість внутрішньо переміщених осіб. У деяких громадах були створені Ради ВПО, які допомагають інтеграції внутрішніх переселенців і роботі органів місцевої влади для забезпечення прав та інтересів ВПО. Щоб врегулювати діяльність таких рад і сприяти їх створенню на всій території України, Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». Проєкт документа було розроблено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. До складу Ради ВПО входитить 18 осіб, 9 з яких – внутрішні переселенці, 6 представників органу, при якому утворено Раду, і 3 представники громадських обʼєднань, які займаються захистом прав ВПО.

У висновку маємо на практиці, що консультативно-дорадчі органи у громадах, чи то молодіжні ради, Ради ВПО та інші обʼєднання сприяють активній участі громадян у прийнятті рішень, сприяють взаєморозумінню між владою та населенням, а також допомагають формувати ефективні стратегії розвитку на рівні місцевої спільноти. Таким чином, участь у консультативно-дорадчих органах стає необхідним елементом соціального розвитку, а співпраця в цих процесах є ключовим чинником створення здорової та динамічної громади. Таких прикладів у нашій країні багато. І, вивчаючи не лише успішний досвід, а й враховуючи помилки, ми будуємо активне громадянське суспільство та сильну Європейську Україну.