Контент, креативність, дистрибуція… А де медіа брати гроші?

Медіа продовжують ставити на перше місце процес створення контенту та його дистрибуцію, водночас нехтуючи тим, як монетизувати його. Учасники та ментори програми Media Manager Academy (MMA) під час прес-конференції розповіли, як працюють над тим, аби зробити свої видання прибуткови та налаштувати бізнес-процеси.

 28 січня в прес-центрі агентства «Укрінформ» зібралися організатори, ментори та учасники MMA аби розповісти про перший пілотний запуск програми та її роботу. За словами голови правління Media Development Foundation Якуба Парусінскі, перехід від друкованих газет до цифрових видань — не унікальний для медіа процес, адже всі інші індустрії пройшли через це.

«Банківський сектор, транспортування, сфера послуг — всім довелося змінити те, як вони працюють. Amazon працює над доставкою товарів за допомогою дронів. Який бізнес працював з цією технологією 20 років тому?», — пояснив він контекст проблеми. Але в медіа є своя особливість: більшість зусиль та ресурсів були спрямовані на контент, як він створюється та поширюється в мережі.

«Медіа не дивилися на те, як проводяться продажі та десятки інших важливих операцій, які роблять будь-яку компанію успішною. Хороші новини — цю модель розробили інші індустрії. Вони вклали мільярди в навчання своїх працівників, в зміни способів роботи, інвестували в свої власні акселератори аби вбудувати ці підприємницькі підходи в те, як вони працюють. Ми довго думали, як зробити те ж для медіа», — розповів він. — «Ми поспілкувалися з людьми, які проводять акселератори для інших галузей й розпитали як би вони робили це для медіа. Зрештою ми поєднали три елементи: стиль школи MBA, програму спеціальних курсів та бізнес-менторства. Нам потрібно поєднати медіа та сектор приватних соціальних інвестицій, тож всі учасники розробляють власні бізнес-проекти, що дозволить реалізувати їх ідеї». 

Головна особливість Media Manager Academy — саме в переміщенні фокусу від виробництва контенту до бізнес-процесів у виданнях

До розробки навчального плану та менторства залучили не лише медійників, але й експертів з інших різноманітних галузей, від IT до фінтеху та венчурного капіталу. «Ми знайшли лише одну програму в Європі, яку можна порівняти з нашою, й вона запустилася майже одночасно з нами. Тож Україну можна назвати першопрохідцем», — додав пан Якуб.

Голова правління MDF Якуб Парусінскі. Фото: «Укрінформ».

Запустити програму MMA в Україні організаторам було цікаво й з огляду на те, що медіаландшафт в Україні дуже динамічний та мінливий і налагодження бізнес-процесів видається єдиним стійким рішенням для створення незалежних медіа.

Керівниця медіагрупи «Накипіло» Наталія Курдюкова пригадує, що в 2014 році з’явилася ціла низка різноманітних видань, які намагалися створювати неупереджений контент та вирішувати конкретні проблеми, які були на той час у медіа.

«Сайти росли як трава. Типовий регіональний некомерційний проект створювався точно не як бізнес. Ніхто ніяких планів та стратегій не будував. Ми думаємо про те, які ми соціальні герої й щодня робимо подвиги, кудись біжимо й вирішуємо проблеми, але при цьому не думаємо, що це коштує грошей. Тепер нам треба перебудувати хід своїх думок. Ця програма не про бізнес, не про навички, а про зміну способу мислення. Для медіа нормально і не соромно заробляти», — каже Наталія.

Харківське видання «Накипіло» стало одним із десяти учасників, яких організатори відібрали серед ста заявок на участь у першій хвилі акселератора. Зараз медіа існує за рахунок грантової підтримки, але вже закладає у свій план нові пункти, які дозволять йому забезпечувати себе самостійно.

Наталія Курдюкова, керівниця медіагрупи «Накипіло». Фото: «Укрінформ».

Владислав Грезєв, СЕО та засновник платформи з працевлаштування та рекрутингової агенції Lobby-X, порівнює роботу медіа з можливістю для людини переосмислити події в країні та в світі.

«Будь-що, що ми переживаємо, в нас є змога усвідомити й відрефлексувати, розмовляючи з сім’єю за вечерею, переосмислити все, що було за день. Так само медіа дозволяють переоцінити суспільство, осмислити та відрефлексувати усі події, що відбуваються в суспільстві. Зробити правильні висновки. Або неправильні, якщо ці медіа будуть від когось залежні», — розмірковує він. Ментору також було цікаво поспостерігати за тим, як працюють команди з місцевих видань. «Мене вразило, що в нас в регіонах є такі потужні проекти, я щиро здивований їхніми успіхами та показниками. Це дуже надихає. Я також зробив висновки щодо можливостей регіонів: ринки дозволяють рухатися абсолютно новими цікавими і амбітними шляхами», – додав він.

Усі спікери прес-конференції «Перший медіа акселератор в Україні – інсайти від учасників». Фото: «Укрінформ».

Не лише в Україні, але й загалом у світі почали розуміти важливість регіональних видань, відзначає Тарас Яценко, засновник й директор медіахабу «Твоє місто». Зараз хаб  доєднався не лише до українського акселератора MMA, але й до ще однієї європейської програми Engaged Journalism Accelerator, тож в Тараса є з чим порівнювати. «Регіональні медіа є першим джерелом якісної інформації для мешканців конкретних громад, вони є джерелом інформації й для національних медіа. Вага регіональних медіа зростає, маніпуляції ними й в Україні, і в світі теж стає більше», — зазначив він.

Більшість українських редакцій керовані творчими людьми, які працюють на власному ентузіазмі й займаються самоосвітою все життя. А про продажі, маркетинг та налаштування внутрішніх операцій в журналістиці дуже рідко думають, з чого потім й виникає ціла низка проблем.

Одна з них — коли медіа отримує грант. Команда отримує ресурcи аби зробити якісні матеріали для свого видання й працює в цьому напрямку. Але коли грант закінчується, у них залишається красивий сайт із хорошими матеріалами, але без жодного плану як його монетизувати.

 Тарас Яценко, засновник й директор медіахабу «Твоє місто». Фото: «Укрінформ».

Зі схожою проблемою довелося працювати Сергію Колесникову, СЕО проекту engage-журналістики «#ШоТам», який став ментором для «Громадського. Черкаси». Видання в першу чергу орієнтувалося на соціальну значимість своїх історій і будувало свою роботу навколо цього принципу в першу чергу. Тепер у нього є й бізнес-проект, який воно презентуватиме на пітчингу для інвесторів у лютому. Це буде останній етап MMA. Ментор жартує, що після того, як він подивився структуру програми та її лекторів, то першим його бажанням було перейти до тих, хто вчиться, а не вчить. Загалом більшість спікерів конференції згадували те, що навчання в MMA не було «грою в одні ворота» й часто ментори та учасники  вчилися одні у одних, працювали та брейнстормили ідеї разом.

Організатори акселератора MMA планують запустити наступний набір на програму в цьому році. Більше про програму та як на неї податися читайте тут і тут.

Повну версію прес-конференції з оцінкою впливу учасниками і менторами можна переглянути за посиланням.

Сконтактувати з NGO «Media Development Foundation» (Фонд розвитку ЗМІ) можна за адресою [email protected]

Останні новини про програми, події та можливості від MDF ви можете дізнатися з розсилки.

Тетяна Гордієнко для Media Development Foundation

До теми:

Як зробити якісне місцеве видання і не облажатися