Концептуальні засади організації міжмуніципального співробітництва в форматі «місто-село»: світова практика
Сільсько-міське партнерство в сучасному розумінні, за визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку, являє собою систему, яка діє там, де сільські та міські території співіснують і ...
Додано:
powerreform
Сільсько-міське партнерство в сучасному розумінні, за визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку, являє собою систему, яка діє там, де сільські та міські території співіснують і пов’язані між собою одним або більшою кількістю функціональних зв’язків (наприклад, комунікації, ланцюги створення доданої вартості, демографічні, природні ресурси тощо)[1]. Головна ідея при організації такого співробітництва – це залучення до співпраці функціональних територій, адміністративних одиниць або їхніх частин, пов’язаних економічними, соціальними, екологічними, інфраструктурними точками взаємодії, інтересами або участю в коопераційних, логістичних та інших ланцюгах[2]. Тобто важливим є фактор поліпшення добробуту і підвищення функціональності територій в ході організації співпраці між ними, що відповідає положенням сучасної європейської політики зближення (Cohesion policy)[3], [4].
Розвиток співробітництва міських та сільських територій в країнах ЄС є одним з видів міжтериторіального, міжмуніципального співробітництва і активно стимулюється на локальному, регіональному, національному та транснаціональному рівнях, оскільки сприяє зменшенню диспропорцій соціально-економічного розвитку територіальних громад, особливо в розрізі “центр-периферія”, що є одним із завдань європейської регіональної політики зближення на 2021-2027 роки (A Cohesion Policy → A tailored approach) [18].
Історія локального муніципального розвитку в країнах Європи є доволі давньою і характеризується накопиченням значного досвіду у вигляді форм, методів, інструментів, кращих практик і прикладів співробітництва. Конституційно визнаними локальні органи влади і управління стали в більшості країн Західної Європи ще з початку 19-го сторіччя[5] (в Швейцарії – з 1803 р., в Бельгії та Франції – з 1831 р., в Данії та Норвегії – з 1837 р., в Нідерландах (1848), Швеції (1862), Фінляндії (1865)). В інших європейських країнах – з другої половини 20-го сторіччя: Італія (1948), Німеччина (1949), Португалія (1976), Іспанія (1978). Місцеві органи влади почали активно включатись в міжмуніципальне співробітництво, в тому числі в форматі «місто-сільська територія», з метою спільного вирішення комплексних проблем соціально-економічного розвитку своїх територій.
Міжмуніципальне співробітництво в Європі – це стратегія, яка визнається як спосіб для місцевих урядів, що дозволяє досягати належного рівня розвитку територій і забезпечити надання кращих та якісних послуг в умовах постійного зростання потреб, впливу викликів ринку та суспільного попиту[6]. Вважається, що співпраця між муніципалітетами майже така ж стара, як і самі муніципалітети. У Франції перші ради, створені місцевими органами влади для управління комунальними послугами, датуються наприкінці ХIХ століття, в Нідерландах в 1851 р. муніципальний закон вже містив положення про співпрацю між муніципалітетами та прилеглими територіями. В 1985 році Європейська хартія місцевого самоврядування визначила ключові засади, принципи і правила процесу управління муніципальними утвореннями. І тепер, у ХХI столітті, органи місцевого самоврядування співпрацюють один з одним у зростаючому масштабі, особливо в епоху європейської інтеграції [7]. Деякі вчені вважають, що інтермуніципальна співпраця є феноменом, притаманним переважно країнам Західної Європи. Однак варто зазначити, що і в неєвропейських розвинених країнах (наприклад в Канаді, США) також активно розвивається міжмуніципальне співробітництво в різних формах. В Західноєвропейських та інших розвинених країнах одним із основних завдань регіональної політики є забезпечення сталого розвитку територій і подолання диспропорцій, які особливо відчуваються, якщо розглядати рівень соціально-економічного розвитку міських та прилеглих сільських громад.
Сутність такого співробітництва відповідає ключовим напрямам загальної європейської політики регіонального розвитку[8] і визначається актом, ухваленим Європейським Парламентом у 2010 році – RURBAN (Партнерство для сталого розвитку міст та сільських районів)[9], в якому йдеться про те, що дії з розвитку співробітництва міських та сільських територій є підготовчими і мають сформувати фундамент для подальшого соціально-економічного просторового розвитку зі значно меншими диспропорціями. Такі підготовчі дії є спрямованими на:
- аналіз практик територіального співробітництва великих і малих міст з сільськими територіями;
- досягнення кращої співпраці між тими, хто розробляє та впроваджує, реалізує ініціативи кооперації міських та сільських територій;
- розвиток територіального мультирівневого управління;
- досягнення економічного та соціального зростання завдяки покращеній співпраці міських та сільських територій;
- визначення потенційної ролі міського-сільського партнерства для підвищення конкурентоспроможності та регіонального управління;
- визначення того, як фінансування ЄС (за допомогою European Regional Development Fund and the European Agricultural Fund for Rural Development) може бути використано для підтримки міської-сільської кооперації[10].
Сутність ідеї рурбанізації полягає в організації співробітництва між міськими та сільськими територіями на засадах взаємовигідної кооперації, розподілу повноважень, використання наявних переваг з метою наближення сільських територій до джерел концентрації інновацій, соціального та фінансового капіталу, інвестицій, до об’єктів соціальної, транспортної інфраструктури, притаманних міським поселенням, разом із більш активним залученням ресурсів, якими багаті сільські території до процесів суспільного виробництва.
Концепція рурбанізаційного типу розвитку територій є розповсюдженою в багатьох країнах світу (Індія, Канада і більшість країн Європи) і виражається або просто у вигляді урбаністичних сільських поселень (мал. 1, 2, 3), або у вигляді комплексних підходів до організації співробітництва міських і сільських територій.
Малюнок 1. Офісний комплекс «Business Garden Латвія» та житловий будинок «Марупе Urban Village» в Марупському краї поблизу міста Рига, Латвія (лівроуч)[11]та Adora Urban Village в Ілфові, поблизу Бухаресту, Румунія (праворуч)[12]
Другий варіант є найбільш цікавим для України і багатий європейський досвід організації міжмуніципального, рурбаністичного розвитку може виявитись дуже корисним.
Саме в країнах ЄС, мабуть завдяки наявному досвіду проведення активного міжмуніципального співробітництва, найбільш вдало побудовано інституціональний каркас для ефективного застосування договірних інструментів провадження просторового розвитку в таких вимірах як: місто-місто, регіон-регіон, місто-село, село-село тощо.
Не настільки важливими можуть стати іноземні практики організації міських типів поселень в сільській місцевості, скільки приклади вдалого використання інструментів міжмуніципального співробітництва, в результаті чого вдалось побудувати урбанізовані поселення в селах, створити рурбаністичні інноваційні кластери з різною секторальною спрямованістю (високі технології, ІТ, робототехніка, аграрне виробництво, органічне землеробство тощо).
Дуже активні рурбаністичні процеси відбуваються в Індії[13], що є наслідком міграції населення в малі та середні міста, а великі села набувають ознак міського типу поселень, що спричинено структурними змінами в економічних пріоритетах країни: від аграрного виробництва до сфери послуг.
В цьому випадку можна говорити про об’єктивні процеси міграції населення і зміни способу життя, які не є інструментом стимулювання соціально-економічного розвитку, а наслідком, на відміну від європейської політики регіонального розвитку. Заходи регуляторної політики щодо поліпшення добробуту в громадах міського, сільського та змішаного типів урядом Індії вживаються, але вони, здебільшого, носять характер протидії на виклики, що виникають. Так, для розвитку рурбаністичних поселень було прийнято «Housing for all by 2022» з особливим фокусом на забезпечення житлом населення в економічно слабших частинах міських поселень. В той же час Європейська політика в сфері рурбанізації є комплексною, спрямованою на поліпшення якості життя, орієнтованою на попередження майбутніх і вирішення існуючих викликів, передбачає стимулювання зближення елементів розвитку територій (cohesion policy), в тому числі за допомогою використання таких інструментів як інтегровані інвестиції в розвиток територій (Integrated Territorial Investments (ITIs))[14].
Малюнок 2. Урбаністичні поселення в сільському окрузі Мак-Кіні поблизу м. Далас, США[15]
Малюнок 3. Урбаністичне поселення Trinity Hills з розвиненою інфраструктурою та університетським містечком серед сільської місцевості поблизу Калгарі, Канада (ліворуч)[16], Урбаністичне поселення в штаті Uttar Pradesh, Індія (праворуч)[17]
Головною метою при організації співробітництва між міськими та сільськими громадами є надання їм ефективних інструментів для забезпечення соціально-економічного зростання, а сам перелік заходів та інструментів при цьому може бути різний.
Так, основними формами організації співробітництва територіальних громад, які застосовуються в країнах ЄС і вже є інституціоналізованими в Україні, є об’єднання (укрупнення) громад і організація міжмуніципального співробітництва на договірних засадах.
В обох підходів є свої переваги і недоліки, в кожній окремій країні ЄС ефективність кожного з двох типів інструментів організації співробітництва є дещо різною – в Швеції, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Сполученому Королівстві Великої Британії, Польщі, Німеччині об’єднання принесло позитивні результати, хоча і просте міжмуніципальне співробітництво в цих країнах було також ефективним, але дуже багатий досвід організації співробітництва дрібних громад-комун наявний у Франції.
В Іспанії Барселона, Мадрид та Ла-Корун’я є одними з найбільш цитованих випадків успішного менеджменту в Європі, де організовано міжмуніципальне співробітництво[18]. Актуальними і цікавими з точки зору можливостей щодо імплементації на території України є кращі практики територіального розвитку громад, які характеризуються не лише будівництвом поселень урбаністичного типу, але і певними функціональними можливостями, зокрема, приклади створення міні ферми органічного землеробства у Великому Парижі[19] (мал. 4.), практики розвитку функціональних територій в громадах Польщі (мал. 5.).
Малюнок 4. Ферми органічного землеробства поблизу Парижу[20]
Малюнок 5. Схема розташування функціональних урбанізованих територій, де застосовується інструмент інтегрованого територіального інвестування в Польщі (Укладено за даними[21])
Для реалізації європейської політики інтегрованого територіального інвестування (Іntegrated Territorial Investments) виділяються функціональні урбанізовані території, в розвиток яких, власне, інвестиції і здійснюватимуться.
Реалізація політики зближення і інтегрованого інвестування здійснюється в Польщі разом із застосуванням інструментів міжмуніципального співробітництва у вигляді укладених угод між громадами або шляхом утворення об’єднань.
В будь-якому випадку для реалізації сучасної європейської політики зближення і розвитку сільсько-міської співпраці необхідними є спільні точки взаємодії, спільні ланцюги вартості і цінностей, які дозволятимуть розглядати території, що взаємодіють як цілісну систему – функціональну територіальну одиницю.
Межі функціональної території не співпадають з адміністративними, а визначаються фактичною протяжністю взаємозв’язків (господарських, демографічних, соціальних, екологічних тощо), які дозволятимуть розглядати умовне об’єднання територіальних одиниць як цілісну систему.
ВИСНОВОК:
-
Міжмуніципальне співробітництво в Європі – це механізм забезпечення сталого розвитку території та подолання диспропорцій соціально-економічного розвитку міських та прилеглих сільських громад.
-
Співробітництво «місто-село» здійснюється на засадах взаємовигідної кооперації, розподілу повноважень, використання наявних переваг.
-
Іноземний досвід показує, що вдале використання інструментів міжмуніципального співробітництва «місто-село» сприяло побудові урбанізованих поселень в селах, створення урбаністичних інноваційних кластерів з різною секторальною спрямованістю.
-
В багатьох країнах світу набула розповсюдження концепція урбанізаційного типу розвитку територій, яка виражається, зокрема, у вигляді комплексних підходів до організації співробітництва міських та сільських територій.
Серія тематичних публікацій, які ґрунтуються на базовому дослідженні «Огляд ситуації щодо впровадження партнерств міських та сільських територіальних громад в умовах децентралізації та змін у державній регіональній політиці в Україні», розробленому групою експертів Інституту громадянського суспільства на виконання проекту «Партнерство міських та сільських територіальних громад як ефективний інструмент місцевого економічного розвитку» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»:
- Зв’язок великих міст та сільських околиць
- Об’єднані територіальні громади та сільський розвиток
- Чим сільські території відрізняються від міських з точки зору можливостей розвитку?
- Міста в Україні
[1] Governing rural-urban partnerships: lessons from the field
http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/Session%20III%20presentations.pdf
[2] Rurban (Rural-Urban) Partnerships http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/rurbanrural-urbanpartnerships.htm
[3] Urban-rural linkages http://ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/what/territorial-cohesion/urban-rural-linkages/
[4] Regional Development and Cohesion Policy 2021-2027
[5] Rudie HulstAndré van Montfort. Inter-Municipal Cooperation: A Widespread Phenomenon https://link.springer.com/chapter/10.1007/1-4020-5379-7_1
[6] Working Together Intermunicipal Cooperation in Five Central European Countries
http://pdc.ceu.hu/archive/00006996/01/LGI_Working-Together-Intermunicipal-Cooperation_2011.pdf
[7] Hulst, Rudie and Andre von Monfort (2007a) “Intermunicipal Cooperation: A Widespread Phenomenon.” In: Rudie Hulst and Andre von Monfort (ed.) Intermunicipal Cooperation in Europe, edited by Rudie Hulst and Andre von Monfort Dordrecht: Springer. pp. 1–22.
[8] Regional Policy is the EU’s main investment policy http://ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/what/investment-policy/
[9] Urban-rural linkages http://ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/what/territorial-cohesion/urban-rural-linkages/
[10] Rural-urban partnership: key to a prosperous future for Europe
[11] “Business Garden Латвія” http://www.revensa.bsproject.lt/ru/proekty/product/27/business-garden-latvija/
[12] Adora Urban Village http://adoraurbanvillage.ro/
[13] Neha Pranav Kolhea, Dr. Krishna Kumar Dhote Rurban Centres: The New Dimension of Urbanism
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212017316302882
[14] Models of governance in the urban functional areas: Policy lessons from the implementation of integrated territorial investments (ITIs) in Poland
https://www.researchgate.net/publication/322015500_Models_of_governance_in_the_urban_functional_areas_Policy_lessons_from_the_implementation_of_integrated_territorial_investments_ITIs_in_Poland
[15] Mc Kinney Texas https://www.mckinneytexas.org/
[16] Trinity Hills www.trinityhills.ca/
[17] Welcome to Official Web Site of Uttar Pradesh Government up.gov.in/upstate.aspx
[18] New municipalism in Poland https://euroalter.com/2017/new-municipalism-poland
[19] La ferme urbaine de Colombes forcée de prendre son envol https://www.enlargeyourparis.fr/societe/ferme-urbaine-colombes-envol
[20] 6 Farms Near Paris to Visit When You Want to Escape the City https://frenchly.us/farms-near-paris/
[21] Tomasz Kaczmarek, Dagmara Kociuba Models of governance in the urban functional areas: policy lessons from the implementation of integrated territorial investments (itis) in Poland
