Круглий стіл «Коли музей стає полем битви»

В умовах російсько-української війни в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та доступ до історичної справедливості. Музеї стають епіцентром світоглядних конфліктів, результати яких визначатимуть не лише питання пам’яті про минуле, але і майбутньої траєкторії розвитку суспільства. Саме тому Український інститут національної пам’яті запрошує спільноту долучитися до круглого столу і разом осмислити та обговорити найбільш резонансні історії музеїв, що стали свого роду полем битви – за цінності, за ефективне управління, за збереження історичної пам’яті, за чесну світоглядну оптику.

Круглий стіл «Коли музей стає полем битви» став першим в межах широкого національного діалогу, що торкнувся найбільш знакових українських прецедентів, а також дозволив порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт було ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних та недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам’яті.

За визначенням Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) музей – це інституція, яка слугує суспільству та його розвиткові, і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує спадщину людства. Відтак сучасна музейна інституція має бути поліфонічним інклюзивним простором для діалогу про минуле та майбутнє, який сприяє розвитку демократії. Беручи участь у вирішенні конфліктів і опрацюванні викликів сьогодення, музеї зберігають артефакти для суспільства, захищають різноманітні спогади для майбутніх поколінь та гарантують людям однакові права та рівний доступ до спадщини.

• Наскільки із цими задачами справляються українські музеї?
• Якими сьогодні є ключові виклики для них на рівні громад та на національному рівні?
• Якою є їх місія у формуванні та впровадженні проактивної та відповідальної політики національної пам’яті?
• Наскільки музеї спроможні стати майданчиками переосмислення історії, діалогу і захисту цінностей?
• Чи існує загроза, що музеї можуть бути отрутою для суспільства і чи можна отруту перетворити на ліки?
• Яка роль музею у формуванні національної пам’яті з огляду на національну безпеку в Україні?
• Коли музей стає полем битви? На якому ґрунті виникають «гарячі ситуації» навколо музеїв?
• Який міжнародний досвід вирішення конфліктів потрібно враховувати українським музеям?
• Яка роль музею у запобіганні війн пам’яті? Які засоби музеї апробовують і які з них дають результат?
• Які історичні наративи можуть нести ризик для національної безпеки України?
• Чи несуть/усвідомлюють музеї відповідальність за наслідки своєї діяльності/бездіяльності у формуванні ризикованих наративів?
• На яких засадах має працювати музей, аби діяти на випередження конфлікту? Чи це можливо? Чи може суспільство отримати зиск від конфліктів?
• Чи мають музеї брати на себе ініціативу в опрацюванні складних сторінок історії та травм минулого?
• Чого бракує українським музеям для формування впливових історичних наративів?

Про це та багато іншого ви можете довідатися з відеозаписів заходу.

Сесія 1. Чи може музей «отруїти» колективну пам’ять?

Виклик: Пошук мови пам’ятання про трагедію світового масштабу в реаліях конфлікту зацікавлених сторін (дискусія про методи, доброчесність стейкхолдерів та цінності)

Кейс – Бабин Яр

Спікери: 

• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті
• Борис Глазунов, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»
• Віталій Нахманович, заступник голови робочої групи з напрацювання концепції Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ
• Руслан Кавацюк, заступник генерального директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

Сесія 2. Чи може музей стати «ліками» для колективної пам’яті?

Виклик: Стійкість музею перед політичною турбулентністю в умовах «живої» травми

Кейс – Революція Гідності

Спікери:

• Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності
• Анна Бондар, народна депутатка України
• Катерина Чуєва, президентка ІСОМ Ukraine, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
• Ростислав Лужецький,  мистецтвознавець

Сесія 3. Чи можливо «отруту» перетворити на «ліки»?

Виклик: Декомунізація як шлях від ціннісного зламу до стійкості у цінностях

Кейси - Музей пропаганди в Шепетівці та Музей образотворчого мистецтва імені Буханчука у Кмитові

Спікери:

• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті
• Ярослав Хитрий, директор Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука
• Наталія Никонова, директорка КЗК «Музей пропаганди» у Шепетівці
• Владислав Піоро, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи»
• Нікіта Кадан, художник, музейний куратор

 Модерував – журналіст Олександр Зінченко.

Джерело: УІНП.