Круглий стіл з гострими кутами

В Києві представники громадських організацій та профільних державних органів намагалися віднайти шляхи розв’язання проблеми офіційного працевлаштування біженців та шукачів притулку. Учасники круглого столу намагалася оцінити корисний потенціал цієї категорії населення України в розрізі ситуації, яка склалася на ринку праці країни

Шукачі притулку, біженці та особи, які потребують додаткового захисту на сьогодні є однією з найбільш соціально незахищених з правової точки зору верств населення України. Чинне законодавство не просто не надає їм майже ніяких гарантій з боку держави, в тому числі, і фінансових, а й обмежує їхні можливості подбати про себе самотужки. Про ці проблеми та конкретні дії, які могли би змінити ситуацію на краще – дати змогу таким людям отримати гідну роботу і водночас покращити ситуацію на українському ринку праці – говорили учасники круглого столу «Біженці та шукачі притулку: незадіяний потенціал». Організатором заходу виступив Благодійний Фонд «Право на захист».

Як показало дослідження «Ключові аспекти зайнятості біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку в Україні», проведеного на замовлення БФ «Право на захист», ці люди прагнуть працювати, багато з них мають професійні навички і знання, на які є попит на українському ринку праці. Проте часто вони не можуть отримати необхідні документи і працевлаштування цієї категорії людей пов’язане з масою юридичних складнощів, тож українські роботодавці намагаються уникати співпраці з цією категорією потенційних працівників. «Щоб бути легально працевлаштованим в Україні, треба мати ідентифікаційний код, який можна отримати лише за наявності паспорта. У шукачів притулку, як правило, паспорта або немає, тому що  він зберігається у державній міграційній службі і за умов відсутності закріпленої законодавчої процедури вилучення для виконання певних дій доступ до національних паспортів практично відсутній», – розказала Анастасія Фітісова, аналітик у сфері міграції. Це призводить до того, що значна частина біженців та шукачів притулку вимушені погоджуватись на нелегальний підробіток без належних умов праці.

Крім того, кожна друга особа з таким статусом стикалася з негативним ставленням роботодавців. І мовний бар’єр (на який вказали 40% опитаних) є не єдиною причиною. Як зауважила Світлана Бутенко, юрист БФ «Право на захист», роботодавці не тільки не бажають витрачати час на оформлення спеціальних дозволів на працевлаштування біженців, але й просто ставляться до них з упередженням. Тому роз’яснювальна робота щодо тонкощів процесу отримання необхідних документів, дозволів та безпосередньо специфіки процесу працевлаштування вищезазначених осіб є вкрай необхідною.

Крім того, на виконання Стратегії державної міграційної політики до 2025 року в Україні  Державною міграційною службою був розроблений план заходів. Він передбачає організацію спеціальних навчальних курсів для біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку, проведення інформаційних кампаній тощо. Але за словами Любові Володимирівни Шпиняк, завідувачки сектору соціальної інтеграції Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України, цей план має більш декларативний, ніж практичний характер. Така ситуація склалась з декількох причин: по-перше, на його виконання не було передбачено достатнє фінансування, а по-друге, найчастіше Департамент не має права брати на себе повноваження для виконання таких соціальних функцій.

Хоча українському ринку праці зовсім не завадили би значні трудові ресурси, якими є біженці, особи, які потребують додаткового захисту, та шукачі притулку. Адже ситуація, яка склалась на ньому зараз, досить невтішна: відчувається перенасичення кваліфікованими працівниками з вищою освітою, такими як економісти, менеджери та юристи, та значна нестача працівників робітничих професій, наприклад, водіїв, слюсарів, швачок, пекарів, попит на які в середньому у два рази перевищує пропозицію. Звичайно, причинами цього є як низький рівень заробітної плати, так і сучасна система освіти, яка зовсім не орієнтована на потреби економіки – за підсумками вступної кампанії цього року 80% українських випускників пішли отримувати вищу освіту, і тільки 20% – професійну, в той час як у країнах Європи ці показники становлять 30% і 70% відповідно. Крім того, великий вплив на ринок праці останні роки має відтік працездатного населення з нашої країни. За словами Олексія Позняка, завідувача відділу міграційних досліджень, кандидата економічних наук Національної академії наук України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, ситуація досить різко змінилась після 2014 року. Серед тих, хто їде до інших країн на заробітки, збільшується відсоток молоді та висококваліфікованих кадрів, існує невтішна тенденція перетворення тимчасової міграції у постійну, а також все більше з’являється мігрантів без урегульованого статусу. Серед країн, куди українці вирушають за кращою долею, наразі лідирує Польща, яка потіснила з першого місця Росію – через геополітичну ситуацію та нестабільний курс рубля, а також через більш прийнятні умови праці та вищий рівень заробітної плати.

Зважаючи на вищесказане, саме біженці могли б вирівняти ситуацію на ринку праці, заповнивши нестачу робітників. Як розповіла Олена Рассахацька, заступниця начальника відділу організації надання соціальних послуг ЦА ДСЗ України, ця категорія людей на рівні з громадянами України мають право звертатись до центрів зайнятості. «Коли людина звертається до Державної служби зайнятості, немає ніякої дискримінації. Кожна особа, в тому числі біженець, отримає повний пакет послуг цілком безкоштовно. Але дійсно для звернення необхідно мати певний перелік документів. Перш за все, для того, щоб отримати консультацію, людина повинна мати документ, що посвідчує особу», – зазначила Олена Рассахацька.

 Тому знову виникає питання отримання необхідних паперів – паспорта та ІПН. Гарними новинами щодо змін, які мають покращити ситуацію,  поділився Василь Радько, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини: «Державною фіскальною службою України розроблено проект наказу Міністерства фінансів України про внесення змін до положення про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. В цьому наказі пропонується внести такий пункт: у разі виникнення необхідності реєстрації в державному реєстрі іноземці або особи без громадянства, біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,  можуть звернутися із заявою про надання їм довідки про звернення за захистом в Україні. Після прийняття рішення про оформлення документів та розв’язання питання щодо визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний підрозділ ДМС може надіслати поштою до відповідного територіального органу державної фіскальної служби в областях та м. Києві облікову картку та ксерокопію з чітким зображенням паспортного документа іноземця”. Проте, зрозуміло, що  цей крок не вирішить проблему.

Та попри непросту ситуацію, яка склалалася, представники цієї категорії населення, продовжують доводити, що вони хочуть і можуть працювати та приносити користь нашій державі. Гарним прикладом цього  може стати історія 22-річного Сема Барeкзай, засновника мережі барбершопів «Бородач» та власника мережі барбершопів «CHOP-CHOP». Його сім’я приїхала з Афганістану, коли він був ще дитиною. А зараз його бізнес, розпочатий у 2015 році, є одним з найбільших у своїй галузі. Хлопець не тільки дав роботу більш ніж 250 людям, значна частина з яких є громадянами України, але й активно надаю допомогу іншим людям, які опинились у складних життєвих обставинах. Зараз на постійній основі бізнес, започаткований Семом, фінансово підтримує дитячі будинки. Він зазначає, що найбільшою проблемою для нього став його страх прийняти допомогу: «Люди, які приїжджають сюди у дорослому віці мають багато психологічних травм, які важко побороти, їм дуже складно адаптуватися. Вони бояться проявити себе, показати свої здібності. Адже в країнах, в яких вони жили, ніхто не звернув на них увагу, їх не прийняли, не допомогли. Тому вони завжди очікують якогось підступу від оточуючих».

Спікери:

• Анастасія Бондаренко, правовий аналітик БФ «Право на захист»
• Анастасія Фітісова, аналітик у сфері міграції
• Світлана Бутенко, юрист БФ «Право на захист»
• Любов Шпиняк, завідувач сектору соціальної інтеграції Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України
• Олена Рассахацька, заступник начальника відділу організації надання соціальних послуг ЦА ДСЗ України
• Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень, кандидат економічних наук Національної академії наук України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи
• Василь Радько, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини
• Сем Барeкзай, засновник мережі барбершопів «Бородач», власник мережі барбершопів «CHOP-CHOP».