Крим та права людини: як змусити Росію виконати рішення ЄСПЛ

Комітет міністрів Ради Європи розпочав перевірку виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Україна проти Росії” щодо Криму. Це рішення, ухвалене 25 червня 2024 року, стало першим у міждержавних справах України проти РФ, де зафіксовано системні порушення прав людини, що тривають з 2014 року. Йдеться про порушення понад десятка основоположних прав, серед яких – право на життя, свободу слова, свободу пересування, справедливий суд, а також заборона катувань і дискримінації.

Відповідно до нещодавнього рішення Комітету міністрів Ради Європи, ухваленого 6 березня 2025 року, питання виконання цього рішення стало пріоритетним на міжнародному рівні. В Українському кризовому медіацентрі експерти й правозахисники обговорили механізми контролю за виконанням цього рішення, його потенційні наслідки для Росії та кроки, які здійснює Україна разом із міжнародними партнерами для забезпечення правосуддя та відновлення порушених прав.

Механізми контролю за виконанням рішення ЄСПЛ

Як зазначила Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах ЄСПЛ, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив перше рішення щодо виконання рішення суду, окресливши основні зобов’язання Російської Федерації.

“Комітет визнав системні порушення прав людини в Криму та встановив чіткий перелік заходів, які Росія має виконати. Зокрема, йдеться про звільнення всіх політичних в’язнів, припинення репресій проти кримчан, скасування незаконного застосування російського законодавства на окупованій території та забезпечення свободи пересування між Кримом і материковою частиною України. Крім того, Комітет наголосив, що міжнародна спільнота повинна активно сприяти виконанню цього рішення, оскільки Росія ухиляється від своїх міжнародних зобов’язань”, – наголосила Сокоренко.

Наслідки для Росії

Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод, зазначив, що ухилення Росії від виконання рішення матиме серйозні політичні та юридичні наслідки.

“Це рішення є остаточним і не підлягає перегляду. Його невиконання лише посилює міжнародну ізоляцію РФ. Уже сьогодні країни-члени Ради Європи розглядають можливість додаткових санкцій проти російських посадовців, причетних до порушень прав людини в Криму. Крім того, питання виконання рішення ЄСПЛ може стати важливим чинником у майбутніх переговорах про санкційний режим щодо РФ”, – підкреслив Яворський.

Одним із можливих важелів тиску є використання заморожених російських активів для фінансування компенсацій потерпілим від порушень прав людини в Криму.

“Цей механізм уже активно обговорюється, і ми можемо очікувати конкретних рішень у найближчі місяці”, – додав експерт.

Дії України, міжнародних партнерів і громадськості

За словами Олександра Павліченка, виконавчого директора Української Гельсінської спілки прав людини, правозахисні організації вже подали свої пропозиції до Комітету міністрів Ради Європи.

“Ми закликали Комітет до постійного моніторингу виконання рішення та створення механізмів тиску на Росію. Крім того, ми наполягаємо на необхідності розробки детального плану імплементації рішення ЄСПЛ із залученням міжнародних експертів та організацій”, – пояснив Павліченко.

Україна також активно працює з міжнародними партнерами для посилення юридичного та політичного тиску на РФ. Дипломатичні зусилля спрямовані на забезпечення механізмів притягнення до відповідальності осіб, причетних до системних порушень прав людини в Криму, а також на розробку стратегії відновлення прав постраждалих.

Інші справи ЄСПЛ проти Росії

Юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець наголосив, що ЄСПЛ продовжує розглядати низку справ проти Росії, включаючи порушення в інших окупованих регіонах.

“Навіть потенційні мирні угоди не можуть вплинути на виконання рішень ЄСПЛ. Вони є обов’язковими та мають бути реалізовані незалежно від політичного контексту. У разі продовження ухилення Росії від виконання рішень, міжнародна спільнота має застосувати додаткові механізми, такі як індивідуальні санкції, міжнародні трибунали та економічні заходи”, – зазначив Петровець.

Правозахисники та представники держави наголошують на необхідності активного міжнародного тиску для виконання рішення ЄСПЛ.

“Це не просто юридичний документ, а важливий інструмент захисту прав українців у Криму. Його виконання має стати одним із ключових елементів міжнародного порядку денного. Чим більше держав підтримає механізми тиску, тим швидше ми зможемо добитися справедливості для всіх, хто постраждав від окупаційного режиму”, – підсумував Володимир Яворський.

Правозахисники та державні інституції закликали міжнародну спільноту до консолідованих дій для забезпечення реалізації рішення ЄСПЛ та притягнення винних до відповідальності.

Джерело: УКМЦ.