Кримчани вимушені оформлювати фіктивні шлюби аби бачитись з рідними — КримSOS

Багато українців, у яких є родичі в Криму, не можуть до них поїхати. Через карантинні обмеження дорога стала складніше і дорожче. Але головне — на півострів окупаційна влада, в особі російських прикордонників, пропускають не всіх.

У громадській організації “КримSOS” розповідають про ситуацію на прикладі історії однієї з переселенок. Жінка змушена оформити фіктивний шлюб, щоб провідати близьких в Криму і потім повернутися на материк. Ім’я та вік були змінені на прохання героїні.

Навіщо кримчанці фіктивний чоловік

Ользі Івановій 53, у неї двоє дорослих дітей і троє онуків в Криму. Є і свій будинок. Але, у 2014 році, після окупації півострова вона вирішила поїхати працювати та жити в Херсонську область. Як і у багатьох, в Ольги два паспорти — громадянки України та так званий “кримський” (цей документ є незаконним згідно з українським та міжнародним правом, — прим.ред). Тільки так місцеві жителі можуть зберегти свою нерухомість в Криму і спробувати захистити свої права.

“Я працювала в громадській організації, в наших проєктах ми говорили про свободу слова та права людини. Зараз в Криму мені цього не вистачає, я не зможу жити та працювати там”, — розповідає Ольга.

З чоловіком Ольга не живе вже років 10. У 2015 році жінка через суд на материковій частині України оформила розлучення з чоловіком, який залишився жити в Криму. В українському паспорті Ольги стоїть штамп про розлучення, а по “кримському” паспорту — вона в шлюбі.

“Приїжджала ненадовго в Крим і просто не вистачало часу зайнятися питанням розлучення”, — пояснює Ольга.

До карантину, жінка щомісяця намагалася їздити до рідних в Крим. У цьому році була один раз — два тижні влітку. Але коли поверталася, співробітники ФСБ на КПВВ попередили — випускають в останній раз. І якщо Ольга заїде до закінчення карантину знову — залишиться в Криму. Адже на території материкової України у неї немає рідних.

Карантинні обмеження РФ

Через пандемію COVID-19 в Російській Федерації прийняли рішення — їх громадяни можуть тільки один раз виїхати за кордон і в’їхати назад. Цю ж норму вони поширили на жителів Криму. Постійно перетинати адмінкордон можуть тільки ті, у кого є родичі “першої лінії” на материковій частині України. Це діти, батьки, дружина або чоловік. Також дозволяють виїжджати та в’їжджати на лікування — але потрібно показати оплачені путівки або медичні документи.

Ольга за мірками окупаційної влади — громадянка Росії та свій “один раз” використовувала влітку, коли два тижні гостювала у дітей. Якщо вона поїде до Криму, назад її не випустять поки не знімуть карантин. Адже чоловік і діти перебувають в Криму.

“У сина народилася дочка. Їй два місяці, а я по цей час їх не бачила, — ділиться Ольга, — Дуже хочу на новорічні свята поїхати до рідних”.

Щоб втілити бажання в реальність, Ольга вирішувала пошукати собі фіктивного чоловіка. Вона розповідає, що навіть була готова заплатити за оформлення такого шлюбу. В інтернеті жінка знайшла телефони шлюбних агентств, що допомагають іноземцям знайти дружин в Україні.

“Можемо організувати фіктивний шлюб з хлопцем, але ціна буде залежати від того, який це чоловік і на який період він буде чоловіком, — розповідають в одному зі шлюбних агентств, — На три місяці ціна близько $600 (майже 17 тис. грн, — прим.ред). І додатково оплачуються витрати на оформлення “Шлюбу за добу””.

У Ольги немає таких грошей. Вона шукала варіанти серед друзів та їхніх знайомих. Кілька хлопців до 35 років навіть погодилися на розпис за винагороду.

“Я шукала когось мого віку. Боялася, що на кордоні шлюб з молодим хлопцем викличе підозру і прикордонники здогадаються, що чоловік фіктивний, — розповідає Ольга, — Чоловік знайшовся серед знайомих. Він в розлученні 20 років і погодився мені допомогти. Просто так, без грошей, але я все одно заплачу скільки зможу”.

Як організований шлюб за домовленістю

Сьогодні в Херсоні та інших 74 містах і селах представники органів державної реєстрації актів цивільного стану оформляють шлюби за добу. Вартість послуги — 2, 5 тис. грн.

“Шлюб за добу” — це спрощена процедура розпису. Пара повинна подати заяву та паспорти, а на наступний день до обіду оформляють їх шлюб. Але Ольга спочатку хотіла оформити все за звичайною схемою — коли заяву розглядають місяць.

“Чоловік пішов подавати заяву, але виявилося, що його “не пропускає система”. Близько 20 років минуло з моменту, як вони з дружиною розлучилися через суд, але так і не оформили свідоцтво про розлучення і новий шлюб неможливий, — ділитися Ольга, — Зараз вирішили проблему. Але часу мало, будемо пробувати “Шлюб за добу”. Хоч для мене це і додаткові витрати”.

Додатково Ольга піде з майбутнім чоловіком до нотаріуса для оформлення шлюбного договору. Таким чином, хочуть перестрахуватися. Ні чоловік, ні Ольга не претендують на майно один одного. Також пропишуть і відсутність фінансових зобов’язань, якщо, наприклад, хтось із них не буде виплачувати кредит. Ціна питання — 5 тис. грн.

“Шлюбні договори, укладені на материковій частині України, мають юридичну силу, — зазначає Віктор Вуйко, юрист кримської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, — Але, користуючись законодавством двох країн потрібно постаратися не створити собі проблем. Краще все “шлюбні відносини” вирішувати на материковій частині України”.

Сьогодні багато хто опинився в схожих ситуаціях. Ось кілька повідомлень з груп в соціальних мережах — пишуть і чоловіки, і жінки.

Але не тільки фіктивні шлюби допомагають українцям перетинати адмінкордону з окупованим Кримом. Олексій Тільненко, координатор Херсонського офісу КримSOS розповідає, що активно експлуатується тема з “путівками в санаторій” для одноразового проїзду.

“Брат не може поїхати в Крим до рідної сестри — на думку окупаційної влади вони” не близькі родичі “. Люди не можуть приїхати оплатити рахунки за комуналку та у них можуть відібрати квартири, — розповідає Олексій, — Ось їм і доводиться шукати лазівки в законах РФ, щоб потрапити на територію півострова. Укладання фіктивних шлюбів або покупка путівок в санаторій — вимушені заходи, на які йдуть люди”.

Як бачимо, окупація Криму крім очевидних порушень українського і міжнародного права, а також базових прав людини, призводить і до менш помітних — порушень прав кримчан. Українці по обидві сторони адміністративного кордону з Кримом змушені шукати лазівки в законодавстві. Все для того, щоб здійснити своє законне право на свободу пересування і бачитися з рідними.