“Кримський суд” виніс рішення по М.Джемілєву, користуючись неіснуючими нормами права – юрист

Рішення Центрального районного суду Сімферополя про виключення Мустафи Джемілєва зі складу засновників БО “Фонд Крим» суперечить чинному законодавству Російської Федерації.

Про це заявила російський юрист Ірина Кіркора, повідомляє Кримська польова місія з прав людини.

За її словами, пред’явлений 15 вересня 2014 позов прокуратурою Республіки Крим на захист невизначеного кола осіб, в порядку статті 45 КПК РФ про зобов’язання виключення з числа засновників благодійної організації «Фонд Криму» Мустафи Джемілєва, порушує російське законодавство.

«Таке поняття як засновник існує на момент створення організації. Благодійна організація «Фонд Крим» була започаткована за українськими законами. Відповідно порушити російське законодавство на момент створення Джемілєв не міг. Виник правовий тупик. Суд ухвалив рішення про виключення з числа засновників, але немає правових норм, на підставі яких це може статися», – вважає Ірина Кіркора.

«Якщо сьогодні якась організація захоче вказати в якості свого засновника Джемілєва, то їй на законних підставах можуть відмовити. На підставі статті 15 закону РФ про некомерційні організації. Але не заднім числом виключити засновника з заснованої, зареєстрованою, працюючої організації», – додала юрист.

Є й інша сторона питання: за словами глави БО «Фонд Крим» Різе Шевкіева, «в юридичних документах Джемілєв не фігурує в якості засновника».

Попереднє рішення про забезпечення позову, яке Центральний районний суд виніс 15 вересня, свідчить, що всі рахунки та майно фонду повинні бути заарештовані до моменту винесення рішення по суті та набрання ним законної сили.

Ірина Кіркора впевнена, що таке забезпечення позову теж грубо порушує закони РФ.

«Забезпечення позову у вигляді накладення заборони на використання своєї власності не відповідає предмету позовних вимог. Тому що по суті це повинно бути виконання юридичних дій, не пов’язаних з майном. Це не позначає, що організація, незаконно використовувала майно. Оскільки організація володіла майном законно, то немає необхідності його заарештовувати. Якби в позовній заяві була вимога на заборону користування майном, то це було б нормально.

У російському праві є така можливість забезпечення позову, яке гарантуватиме реальне виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення ним позову. Наприклад, якщо подається позовна вимога про стягнення суми боргу, що б відповідач він не зміг реалізувати все своє майно і після винесення рішення була реальна можливість виконати рішення суду. Але в даній ситуації мова не йде про майнові права. Запобіжні заходи не пов’язані з предметом позовних вимог», – вважає Ірина Кіркора.

Нагадаємо, 17 вересня будівлю що належить «Фонду Крим» в центрі Сімферополя опечатали співробітники ФСБ, вони повідомили, що на майно та рахунки фонду накладено арешт. Всіх людей змусили залишити будівлю. В опечатаному приміщенні на протязі 15 років знаходився офіс Меджлісу кримськотатарського народу.

29 вересня Центральний районний суд Сімферополя виніс рішення про задоволення позову прокуратури до «Фонду Крим», поданого в інтересах невизначеного кола осіб.

Джерело : crimeahr.org