“Майбутнє конкурентоспроможності Європи” та його уроки для євроінтеграції України

У вересні 2024 року Маріо Драгі представив Європейській Комісії Звіт “Майбутнє конкурентоспроможності Європи” (https://commission.europa.eu/topics/strengthening-european-competitiveness/eu-competitiveness-looking-ahead_en#paragraph_47059).

Маріо Драгі, один із провідних європейських економістів та колишній голова Європейського центрального банку, був запрошений Європейською Комісією для підготовки звіту про бачення майбутнього конкурентоспроможності Європи. У звіті розглядаються виклики з якими стикаються промисловість та компанії в Єдиному ринку і він намагається відповісти на питання як Європа може зберегти свою конкурентоспроможність у світі, що швидко змінюється. Висновки Звіту мають бути використані у перші 100 днів діяльності нової Європейської Комісії для розробки нового “Чистого промислового договору” з підтримки конкурентоспроможних галузей та забезпечення якісних робочих місць.

Чому цей звіт варто прочитати?

Україна сьогодні переживає доленосний момент своєї історії. На фоні гострих безпекових та соціально-економічних викликів, внаслідок російської агресії, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Цей статус відкриває перспективи, але вимагає стратегічного бачення, адаптації до європейських норм і готовності до амбітних реформ. Одним із ключових завдань є інтеграція в систему Політики згуртованості ЄС – ключової інвестиційної політики, яка визначає пріоритети розвитку регіонів ЄС та відповідає за подолання диспропорцій у їх регіонів.

Звіт Маріо Драгі: ключові виклики та рекомендації для Європи

Не зважаючи на зовнішню стабільність та передбачуваність, зміни, що відбуваються у світі створюють нові виклики і для Європи.

 У звіті виділяються три основні напрями для дій, як реагування на глобальні виклики. Перший і найважливіший – необхідність ліквідації інноваційного розриву з США та Китаєм. Європа, попри наявність талановитих науковців і підприємців, залишається вразливою через нестачу інвестицій у дослідження і розробки, фрагментацію ринків і надмірну зарегульованість.

 За останні два десятиліття Європа зіткнулася з суттєвим відставанням у продуктивності, що позначилося на рівні добробуту її громадян. “Реальний наявний дохід на душу населення у США зріс удвічі швидше, ніж у ЄС, з початку 2000-х, через відставання Європи у продуктивності, особливо в технологічному секторі, який забезпечує основні прориви в економіці” (звіт Маріо Драгі).

 Для України це урок щодо створення сприятливого середовища для комерціалізації інновацій, зокрема через включення у європейські програми фінансування стартапів та наукових досліджень.

Другий напрям – спільний план декарбонізації та зміцнення конкурентоспроможності. Європа, як і Україна, стикається з високими цінами на енергію, що стримують економічний розвиток. Для подолання цього виклику звіт пропонує модернізувати енергетичні мережі, збільшити використання відновлюваних джерел енергії та створити умови для зниження вартості енергії для споживачів.

 Для України це відкриває можливість залучення інвестицій у зелений енергетичний перехід.

 Третій напрям – посилення безпеки та зменшення залежності від зовнішніх постачальників критичних ресурсів. ЄС залишається надмірно залежним від імпорту сировини, зокрема з Китаю, що створює ризики у світлі геополітичних змін.

 Україні слід готуватися до участі в європейських ініціативах із диверсифікації постачань і розбудови стратегічних запасів.

Регіональні диспропорції: уроки для України

Одним із ключових аспектів звіту є аналіз проблем регіональної нерівності. У ЄС спостерігається концентрація економічної активності у більш розвинених регіонах таких країн ЄС як Німеччина, Франція та Бенілюкс, тоді як регіони країн Східної та Південної Європи, все ще відстають у розвитку.

 Драгі наголошує, що Політика згуртованості має ґрунтуватися на справедливому розподілі фінансування, стимулюванні інтеграції менш розвинених регіонів і створенні прозорих механізмів контролю за використанням ресурсів.

 Для України цей підхід особливо актуальний. Державна стратегія регіонального розвитку має враховувати потреби трьох безпекових макрорегіонів: «Фронтир», «Опора» і «Тил» (назви умовні). Для регіонів «Фронтиру» слід чітко визначити пріоритети відновлення, включаючи відбудову базової інфраструктури, відновлення надання ключових послуг населенню, а також створення умов для повернення населення.

 Решта регіонів, які є більш сприятливими для проживання та ведення бізнесу з точки зору безпеки, мають адаптуватися до нових економічних реалій. Ці регіони можуть сьогодні приймати інвестиції, включно з іноземними, завдяки їхній віддаленості від фронту.

 Територіально-орієнтований підхід Політики згуртованості ЄС, який є ключовим інструментом державної регіональної політики із зменшення регіональних диспропорцій, має знайти своє відображення у Державній стратегії регіонального розвитку України. В документі слід визначити функціональні типи територій: уражені території, агломерації, регіональні полюси зростання, сільські території, прикордонні території в несприятливих умовах, а також макрорегіон “Українські Карпати”. Кожен з цих типів територій має отримати свою окрему програму регіонального розвитку, спосіб розроблення і механізми реалізації яких мають відповідати вимогам та підходам Політики згуртованості ЄС.

 Один мільярд євро, передбачений в Ukraine Facility на потреби субнаціональних органів влади, має бути спрямований на фінансування цих програм на конкурсних засадах та у максимальному наближенні до процедур Політики згуртованості ЄС.

Це дозволить ефективно використати наявні ресурси і підготувати територіальні громади до роботи із Структурними та інвестиційними фондами ЄС в майбутньому.

Конкурентоспроможність

Серед основних ризиків, на які звертає увагу звіт Драгі – відставання Європи в інноваціях. Відсутність достатнього фінансування на дослідження і розробки, низький рівень комерціалізації наукових досягнень і бюрократичні бар’єри заважають розвитку технологічних компаній.

 Для України це нагадування про необхідність реформування науково-дослідної сфери та створення сприятливого інвестиційного клімату для стартапів.

 Інтеграція до європейських програм підтримки інновацій в цьому контексті є дуже важливою для України. Розробка спільних проектів із європейськими дослідницькими установами, залучення венчурного капіталу – це та робота, яка дозволить Україні скористатися досвідом ЄС і з часом зробити інновації та науку локомотивом розвитку.

Енергетична безпека

Висока залежність Європи від викопного палива і нестабільність енергетичних ринків стали одними з найбільших викликів для її конкурентоспроможності. Для України, яка втратила значну частину енергетичної інфраструктури, це питання набуває критичного значення. Драгі пропонує інвестувати у відновлювану енергетику, розширювати міжрегіональні енергетичні мережі та впроваджувати новітні технології енергозбереження.

 Для України це означає можливість залучення європейських інвестицій у проекти зеленої енергетики, зокрема сонячної та вітрової. Відновлення енергетичної незалежності має стати ключовим елементом не лише національної безпеки, а й економічного розвитку. Україна може стати регіональним лідером у впровадженні відновлюваних джерел енергії, використовуючи свій природний потенціал і європейську інвестиційні ресурси.

Чи готова Україна до викликів?

Звіт Драгі вказує на необхідність інтеграції політики згуртованості із загальною стратегією економічного розвитку. Для України це виклик і шанс одночасно. Гармонізація національного законодавства з нормами ЄС, формування державної регіональної політики на засадах Політики згуртованості ЄС,  підвищення прозорості у використанні коштів, розвиток системи інституцій для «спільного управління» ресурсами Політики згуртованості – це першочергові завдання для забезпечення ефективної інтеграції, які стоять сьогодні перед Україною.

Третяк Ю. 

Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства».