Мазут в Чорному морі після аварій російських танкерів: ситуація, наслідки та перспективи

15 грудня 2024 року в Керченській протоці затонули два російські танкери – “Волгонефть-212″ та “Волгонефть-239″. Внаслідок аварії в Чорне море потрапило понад 4 000 тонн мазуту, що спричинило утворення масштабної нафтової плями. Основна відповідальність лежить на власниках танкерів, які не забезпечили належну герметизацію суден та порушили правила безпеки у складних погодних умовах.

Мазут. Фото: Facebook Іван Русєв 

“Ця трагедія – черговий доказ екоциду, який вчиняє Росія. Для відновлення екосистем знадобляться десятки років. Важливо не лише ліквідувати наслідки, а й не допустити подібних катастроф у майбутньому.

Аварія російських танкерів у Чорному морі – це екологічна катастрофа, що загрожує всьому регіону. Ця екокатастрофа вже спричинила загибель морських тварин, забруднення узбережжя та загрозу здоров’ю людей. Росія, як і раніше, ігнорує масштаби проблеми, тому Україна має діяти рішуче: посилити моніторинг, організувати очищення та добиватися міжнародного тиску на агресора.

Ключову роль відіграє й громадянське суспільство. Місцеві жителі можуть допомогти, фіксуючи випадки забруднення, повідомляючи екологічні служби та волонтерські організації. Громадська активність важлива для привернення уваги, тиску на владу та ефективної ліквідації наслідків.” –  зазначила Юлія Мархель – екоактивістка, дослідниця наслідків екокатастроф, лідерка Let’s Do It Ukraine.

Як вберегтися та що робити?

• Уникати купання в потенційно забруднених водах та стежити за офіційними повідомленнями про стан води.
• Якщо ви помітили нафтопродукти на пляжі, негайно повідомте місцеві екологічні служби.
• Уникати контакту з піском, забрудненим мазутом, та не дозволяти дітям або домашнім тваринам перебувати в таких зонах.

Небезпека та перші наслідки

На даний момент екологи підтвердили загибель щонайменше 61 дельфіна та 700 морських птахів. На узбережжі Чорного моря вже виявлено сотні тонн забрудненого піску. Існує негативний вплив розливу на екосистему моря в цілому для всіх жителів. На разі відомо що мазут мав вже достатньо загустіти навіть якщо він знаходиться в середині танкеру, щоб не виливатися далі, але тим не менш кількість того що потрапило в море є колосальною. Росіянам байдуже, яка екологія в окупованому Криму, бо вони розглядають український півострів як військову базу.

Працівники Національного природного парку “Тузлівські лимани” обстежили понад 40 км узбережжя. Забруднення протяжністю 200 метрів виявили в межах парку “Тузлівські лимани”, а за межами — плями мазуту довжиною у два кілометри. Щоб підтвердити, що це саме мазут, потрібна ще доказова база, щоб підтвердити, що саме ці нафтопродукти саме з цих танкерів. Більшість ділянок узбережжя та природних парків закритті для відвідування — це ускладнює фіксацію та ліквідацію забруднень. Тобто є тільки певні категорії людей, які можуть піти на ті території, побачити і зафіксувати належним чином, за словами директора Нацпарку Ірини Вихристюк.

Спостерігається відсутність належної системи реагування на подібні надзвичайні ситуації в природоохоронних установах. Під час, наприклад, чергового шторму все це закриє піском і потім ми не знайдемо цих мазутних плям. Потім під впливом температур мазут буде плавитися і ми будемо мати негативні наслідки, такі як забруднення рекреаційних територій.

Цей мазут зараз у твердому такому стані. Коли почнеться тепло, він буде розчинятися в воді, і через воду, через харчові ланцюги, він буде впливати на все живе, що є в Чорному морі. І звісно, на людину, яка буде використовувати для відпочинку узбережжя. Мазут це речовина яка поступово накопичується та повільно вбиває живий організм. Особливість мазуту ускладнює ситуацію: він швидко осідає на морське дно, де його майже неможливо ліквідувати технічними засобами. У разі відсутності своєчасного прибирання, залишки мазуту можуть проходити біодеградацію протягом десятиліть, поступово отруюючи морську екосистему.

Ситуацію загострює те, що Росія продовжує використовувати застарілі танкери, зокрема в Балтійському морі, для транспортування нафти в обхід санкцій. Так званий “тіньовий флот” РФ, який підтримує фінансування війни проти України, може стати джерелом нових екологічних катастроф у морях, що омивають Європу. Також в Анапі зафіксовано перевищення допустимого рівня бензапірену на 2150%, що становить серйозну загрозу розвитку онкологічних захворювань, також вже є загиблий від того що надихався під час прибирання. Волонтери змушені вручну фільтрувати забруднений мазутом пісок, оскільки ефективного механічного очищення не організовано. Зібраний токсичний пісок можуть продати під виглядом кар’єрного. Ми маємо врахувати помилки рашистів та відреагувати більш мудро.

Реакція України, міжнародної спільноти та росії

Україна активно реагує на витік мазуту в Чорному морі. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України звернулося до міжнародних організацій, зокрема до Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка висловила готовність надати технічну допомогу в оцінці завданих екосистемі Чорного моря збитків. Спеціалізована екологічна прокуратура Одещини збирає матеріали щодо забруднення для подальшого звернення до міжнародних судів з метою відшкодування збитків, , але немає ані чіткого плану дій по моніторингу, збору та утилізації  мазуту, ані жодних практичних дій – мазут і досі лежить на тих місцях. 

Міжнародна морська організація (IMO) висловила глибоку стурбованість щодо аварії російських танкерів у Керченській протоці та її наслідків для екосистеми Чорного моря. IMO наголосила на необхідності ретельного розслідування інциденту та закликала до посилення контролю за дотриманням екологічних стандартів морськими суднами. Організація також підкреслила важливість співпраці між причетними країнами для мінімізації шкоди довкіллю та запобігання подібним катастрофам у майбутньому.

Російська влада відреагувала на розлив мазуту в Чорному морі з помітним запізненням. Лише через  місяць після аварії танкерів створили штаб для ліквідації наслідків катастрофи, що викликало критику за повільність дій. російська влада намагається приховати масштаби катастрофи, заявляючи про відсутність загрози, дозвіл на купання включно з Водохрещем та безпечність виловленої риби, що викликає сумніви у незалежних експертів. Власники ж планують завершити роботи із підйому затонулих суден у Керченській протоці до 16 червня 2025 року. Навіть їхні екологи в умовах російської пропаганди та протидії кажуть про 20-25 років відновлення.

    
Фото: Association of Reintegration of Crimea

Прогноз та подальші загрози

Очікується, що мазутні згустки, які осіли на дно, з часом почнуть підніматися. У літній період, через підвищення температури, вони стануть більш плавучими, що може сприяти їх поширенню до берегів України, Румунії, Болгарії та Туреччини. Особливо вразливими залишаються лимани, які мають активні протоки та підвищену температуру води. Навіть якщо велика маса мазуту не потрапить у лимани, існує загроза хронічного забруднення поверхневими нафтовими плівками, які можуть залишатися в морі роками.

Забруднення прибережних територій матиме серйозні наслідки у трьох напрямках:

• Екологічний вплив.
  Забруднення води мазутом впливає на всі живі організми, які контактують з цією водою, від мікроорганізмів до великих ссавців. Тварини, що мешкають у прибережній зоні, зокрема, морські птахи, риби та краби, можуть отруїтися або загинути. Мазут це речовина яка поступово накопичується та повільно вбиває живий організм.
• Це більше не туристичні місця Пісок, покритий мазутом, стає непридатним для відпочинку, його доведеться вивозити та замінювати, не можна лежати та засмагати на ньому. Забруднення морської води також впливає на риболовлю та морський транспорт.
• Загроза здоров’ю людей.
  Якщо вміст нафтових вуглеводнів у воді перевищить допустимі концентрації, це становитиме ризик для здоров’я людей, які можуть контактувати з водою. Спеціалісти намагаються уникнути ситуації, коли людина покупалася, тільки потім дізналася, що вода була забруднена. Стан води контролюється як і вміст нафтових продуктів, беруться проби і, відповідно, продовжується стеження за супутниковою інформацією. Якщо там з’явиться щось, то тоді в тому числі підключають математичну модель, для того, щоб дізнатися, а куди ж цю пляму, яку ми побачили на супутнику, може віднести в майбутніх кілька днів.

Дізнавайтесь більше в новинах на сайті letsdoitukraine.org та у соціальних мережах:

facebook.com/letsdoitukraineeco / instagram.com/letsdoitukraine / https://www.tiktok.com/@letsdoitukraine 

Марія Сурова  – координатор із зовнішніх комунікацій,  +380 68 722 66 78 [email protected]