Міфи та реальність про життя видобувних громад

А чи мають мешканці інформацію про діяльність видобувної сфери? Чи знають про те, що компанії сплачують ренту і екологічні податки за видобуток газу? І як ця рента нараховується?

З метою інформування мешканців громади про специфіку видобувної діяльності, 11 червня у с. Віжомля відбулася інформаційна сесія  “Що я знаю про видобувну діяльність у своїй громаді: міфи та реальність”. Захід відбувся в рамках проєкту «Формування безконфліктного середовища у видобувних громадах Яворівщини» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Основними темами, які були озвучені під час заходу були:  що таке ІПВГ (Ініціатива Прозорості Видобувної Галузі), норми законодавства з формування місцевих бюджетів, рентних платежів, інформацію про відкриті джерела даних про бюджетні надходження, дані спеціальних дозволів на видобуток корисних копалин, екологічні аспекти видобувної галузі тощо.

Україна увійшла у завершальну стадію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Повсюдно сформовані та діють базові органи місцевого самоврядування – об’єднані територіальні громади, які згідно принципу субсидіарності отримали значні повноваження та фінансові ресурси на здійснення своєї діяльності. Завдяки змінам до бюджетного та податкового законодавства органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) отримали більше джерел для наповнення своїх бюджетів. Тепер вони розпоряджаються більшими фінансами, ніж це було до початку реформи. Звичайно, ОМС не володіють “усіма грошима світу” і не можуть одномоментно вирішити всі проблеми громади. Але якщо місцева влада належно планує бюджет громади, створює умови для залучення нових коштів і раціонально витрачає кожну гривню з бюджету, все вдасться зробити.

Одним з джерел наповнення бюджету є рентна плата за використання природних ресурсів.

Що таке рента?

Рентна плата – це загальнодержавний податок, який підприємства сплачують за користування надрами для видобутку корисних копалин. До 2018 року рента з видобутку нафти, газу й газового кондинсату повністю надходила у державний бюджет, і місцеві громади, на території яких ведеться діяльність, не мали з цих коштів нічого. Але децентралізація ренти все змінила.

З 1 січня 2018 року рента, яку сплачують видобувні компанії, розподіляється так: 95% зараховується до загального фонду Державного бюджету України, а 5%надходять в громади. За визначеною в законі формулою вони розподіляються до місцевих та обласних бюджетів. 2% “місцевої” ренти надходить до бюджету обласної ради, а 3%   надходить громаді.

Що робити з рентою?

Рентні нарахування надходять до загального бюджету громади, на території яких здійснюють видобувну діяльність, і в ідеалі ці кошти мали б бути спрямованими на відновлення інфраструктури, підвищення рівня життя місцевого населення саме громади, де ведеться видобуток та покращення екологічної ситуації. В багатьох громадах, видобування ведеться на периферійних територіях ТГ. Тому вкрай важливо, по-перше, витратити рентні платежі на корисні саме  для видобувної громади інфраструктурні та соціальні проекти, адже це ніби плата за незручності, які спричиняються процесом видобування: шум, пил, екологічні проблеми, розбиті габаритним  транспортом дороги тощо. По-друге, рішення стосовно того, на що краще витратити ці кошти, мають прийматись за участю жителів громади, прозоро й демократично. Для цього потрібно на рівні громади створити належне нормативне забезпечення форм громадської участі.

Мешканці як правило не мають повної інформації  про величину рентних надходжень до місцевого бюджету та структуру його розподілу. Вони здебільшого непоінформоваі про процедуру нарахування місцевих податків і зборів, не володіють достатньою інформацією про природно-ресурсний потенціал своєї території, не здогадуються про рівень ефективності його використання та перспективи нарощування, не знають про роль сучасних інструментів стратегічного планування  розвитку громади.

Впровадження демократичних практик публічного управління в життєдіяльність територіальних громад покликане усунути більшість перелічених недоліків. Цей додатковий ресурс повинен стати поштовхом для впровадження дієвих інструментів розвитку громад, забезпечуючи їх сталий розвиток. Однак сьогодні далеко не у всіх громадах є достатні знання і навички для ефективного використання цього ресурсу.

Залучення мешканців є важливим з метою уникнення конфліктних ситуацій, які виникають, коли зацікавлені сторони не є залученими до процесу прийняття рішень і не враховані їх потреби та інтереси.

“Основними питаннями, які піднімали учасники заходу були:  чому такі високі ціни на природний газ; як формується тариф на транспортування газу; як і де знайти  інформацію щодо спеціальних умов надрокористування чи розмірів ренти; що може наповнити місцевий бюджет; яким чином вони можуть долучатися до прийняття тих чи інших рішень в громаді; як спільно, враховуючи потреби та інтереси цілої громади, ініціювати зміни тощо. Така активність і кількість питань від учасників, насправді, демонструє, що  потреби громади у інформації щодо видобувної діяльності значною мірою зросли.”- підкреслив голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Орест Микита.