Місцеві вибори: аналіз тенденцій та завдання на майбутнє

Місцеві вибори-2020 запам’ятаються українцям голосуванням в умовах карантину, складними бюлетенями, низькою явкою виборців, проблемами з підрахунком голосів.

Зараз ми вже можемо проаналізувати основні тенденції цієї виборчої кампанії та сформулювати завдання для громадськості на найближчі роки.

Неякісна комунікація з суперниками та виборцями

Практика організації онлайн-дебатів між кандидатами показала: чим вище рейтинг політичної сили у тому чи іншому регіоні, тим менше кандидати від неї схильні до донесення своєї позиції у форматі публічного діалогу.

У Дніпрі з 17 суб’єктів виборчого процесу участь в онлайн-обговореннях, організованих громадською ініціативою «Виборча Рада Дніпра», взяли представники 7 політичних партій. Та лише 2 з цих політичних сил за результатами виборів подолали бар’єр у 5%.

Схожі результати з проведення дебатів отримав телеканал «Суспільне Дніпро»: низька явка кандидатів та їхній невисокий рейтинг.

За словами Анни Колохіної, регіональної координаторки Виборчої Ради Дніпра та Мережі UPLAN, уникаючи обговорення суспільно значущих питань, місцеві політики залишають собі певний простір для непублічних маневрів.

Поверхневість передвиборних програм політичних партій

Аналіз програм партій, які висували своїх кандидатів у депутати Дніпровської міської та Дніпропетровської обласної рад, виявив розбіжності розставлених у них акцентів із тими пріоритетними проблемами, які турбують мешканців.

Деякі питання прописані дуже загально, а обіцянки не підкріплені механізмом реалізації.

Зокрема, економічний блок питань, який стосується наповнення місцевого бюджету, розвитку місцевої економіки, дуже слабко виписаний у всіх суб’єктів виборчого процесу. Обіцянки додаткових благ медичним працівникам, педагогам, соціальним незахищеним категоріям не містять пояснення, звідки брати на це кошти.

Недостатньо уваги у перевиборних програмах було приділено й демографічній проблемі.

Місто Дніпро посідає перші позиції з вимирання населення: тут помирає вдвічі більше людей, ніж народжується. Відтік молоді свідчить, що ситуація погіршуватиметься.

«До чого це може призвести у наступні 5 років? До стрімкого старіння населення та збільшення потреби у соціальних і медичних послугах. І все це відповідно до децентралізаційного закону має фінансуватися вже з місцевого рівня. Про це потрібно думати й дбати — хто буде нас всіх утримувати через 5, 20 років», — зауважує Анна Колохіна.

Персоналії vs партії

Попри те, що головними суб’єктами виборчого процесу на місцевих виборах були політичні партії, партійність мала другорядний характер.

При голосуванні мешканці громад орієнтувалися на персоналії місцевого або національного значення та не дуже цікавилися партійними передвиборними програмами.

Але є нюанс: нинішнє виборче законодавство передбачає імперативний мандат. Тобто якщо обраний депутат буде погано працювати або не дотримуватиметься партійної дисципліни, рішенням партії він може бути відкликаний.

«Виборці орієнтувалися на персоналії, але партійний аспект може бути застосований зокрема не на користь громади. Особистість — це важливо, та зараз вся система виборів спрямована на те, щоб не окрема людина або депутат мали можливість вирішувати проблемні питання, а щоб це робилося у команді. На жаль, командної роботи ми не побачили», — зазначає Анна Колохіна.

Низька явка виборців

Українці дуже переймалися президентськими виборами у США, швидко переключилися туди, де цікавіше.

Власні місцеві вибори більшість проігнорувала, вважаючи свій вплив незначним. Складні для заповнення бюлетені та гнітюча епідстатистика також стали для багатьох стримуючим фактором.

Було багато політичної реклами у соцмережах, прямих зустрічей з виборцями, але елементу залученості або дискусій не вистачило.

Причому дискусій не про те, яку вулицю ремонтувати наступною, а про світоглядні речі: як ми плануємо жити наступні 5 років, як можемо зробити наше місто зручнішим і комфортнішим для мешканців тощо.

Відсутність цікавих новітніх способів вирішення актуальних місцевих проблем викликала певну втому й пасивність виборців. На жаль, жоден із кандидатів і політичних партій не зміг мобілізувати свого виборця та взагалі підсилити інтерес у суспільстві до цієї виборчої кампанії.

Проблеми у роботі виборчих комісій

Кожна виборча кампанія у нас проходить за новим виборчим законодавством. Тож не було змоги відпрацювати вибори декілька разів за однією системою, щоб з’явилася певна технологічність.

На думку Катерини Дворніченко, регіональної координаторки «Чесно. Фільтруй суд!», експертки Мережі UPLAN, такі проблеми, як недостатня підготовка членів виборчих комісій, велике навантаження на них та низька фінансова мотивація є на кожних виборах, а на цих ситуація тільки погіршилася. Ці питання вже давно потребують вдосконалення.

Завдання для громадськості

У рамках децентралізаційного закону на місцеві органи влади покладається велика кількість зобов’язань. До того ж від партій і кандидатів лунали серйозні перевиборні обіцянки. Як це буде виконуватися?

Завдання громадського сектору — не дати забути про те, що було обіцяно, а потім спитати.

Не треба чекати 5 років, щоб підвести підсумки. Уже через пів року потрібно вимагати від місцевих політиків озвучення реальних механізмів вирішення тих чи інших проблем.

У міжвиборчий період виборці також мають знати, як саме вирішуються питання, які їх турбують.

Потрібно проводити роботу з мешканцями, пояснювати, задля чого важливо брати участь у виборах, долучатися до ухвалення рішень на місцевому рівні, та за допомогою яких інструментів прямої демократії це можна робити.

За словами Катерини Дворніченко, люди не знають, скільки коштів наразі у міських бюджетах у зв’язку з децентралізацією. Треба займатися просвітництвом, пояснювати, що бюджети міст виросли. Те, що за одні й ті ж кошти можна було робити до децентралізації і можна робити зараз — велика різниця.

Громадянську свідомість не можна підвищити лише закликами. Потрібні справи, і потрібно це робити поступово.

«Будь-який профілактичний захід змінює поведінку й дає свої перші результати через 5 років. Якщо сьогодні ми почнемо працювати над цим, то маємо шанс на наступних виборах побачити певні результати», — резюмує Анна Колохіна.

Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області