Міжнародна конференція УФБ #SocialBusinessInUA: підсумки

Екосистема бізнесу і соціальної сфери, нормативна база, освіта, професійний потенціал і суспільна думка про соціальне підприємництво – усе це створював і вдосконалював міжнародний проєкт “Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу” за фінансової підтримки Європейського Союзу упродовж березня 2018 – жовтня 2020 років. Щоб підсумувати здобутки, поділитися можливостями, обговорити дискусійні питання і зазирнути в майбутнє, Український Форум Благодійників зібрав 6 жовтня 2020 р. представників усіх стейкхолдерів у Києві наживо і біля моніторів – по всій Україні і в кількох країнах світу на Міжнародній конференції УФБ #SocialBusinessInUA. Захід відбувався в комбінованому форматі з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічної безпеки.

Шість майстер-класів, дві презентаційні і чотири дискусійні панелі, шість призових вікторин одночас в офлайн і онлайн-форматах, з можливістю переглядати наживо, в записі і долучатися засобами відеозв’язку та інструментами взаємодії в соцмережах, синхронний переклад, українська і англійська звукові доріжки – програма включала максимум форматів і можливостей, доступних в умовах карантину.

«Соціальне підприємництво – чудовий приклад того, як економіка може працювати на благо людей. Європейський Союз радий підтримати ідеї та амбіції тих, хто розвиває соціальне підприємництво і робить внесок і в економіку, і у громадський сектор», – зазначила Клое Алліо, керівниця відділу Програм зовнішньої допомоги «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та довкілля» Представництва Європейського Союзу в Україні.

Окрема секція конференції була присвячена Білій книзі як візії розвитку соціального підприємництва в Україні. Карел Вандерпуртен, полісімейкер у сфері соціальної економіки, DG GROW, Європейська Комісія, привітав усіх стейкхолдерів із завершенням роботи над Білою книгою: «Це дуже важлива ініціатива, що об’єднала представників підприємництва, науки та інших секторів. Для розвитку важливе єдине бачення. У Європі найбільш поширена організаційна форма для соціального підприємництва – неприбуткова організація, фундація. У деяких країнах є окрема організаційно-правова форма, у деяких прибуткові компанії можуть стати соціальними підприємствами, але там діють потужні запобіжники, щоб не допустити зловживань цим статусом.. Але хочу наголосити, що надмірна зосередженість на формі призводить до втрати інших важливих для соціального підприємництва елементів. Об’єднана Європа створила фонд підтримки на час пандемії COVID-19, який передбачає і підтримку соціального підприємництва, зокрема у виплаті кредитних зобов’язань, грантову допомогу. Філософія країн ЄС така: якщо держава не може надати соціальну послугу, вона має підтримувати тих, хто це робить, для кого це місія».

Таммі Дарсі засновниця The Shona Project, розповідаючи про стратегію розвитку соціального підприємництва Ірландії, за структурою і завданням схожу на українську Білу книгу, повідомила, що в Ірландії при урядовому департаменті з питань сільського господарства і місцевого розвитку є департамент соціального підприємництва, що свідчить про увагу з боку держави і міжсекторальну співпрацю.

Заступниця начальника відділу розвитку та підтримки підприємництва управління забезпечення розвитку підприємництва департаменту регуляторної політики та підприємництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Гладченко запевнила, що на основі Білої книги Мінекономіки напрацьовуватиме конкретні пропозиції підтримки соціального підприємництва.

Марія Повілайте і Діана Лапкіс, співзасновниці Міжнародного акселератора соціального підприємництва NewDoor з Латвії, підсумовуючи співпрацю з проєктом #SocialBusinessInUA, сказали, що їм цікаво було ділитися досвідом не лише в межах навчального компоненту, а й в адвокації сприятливого для соціального підприємництва нормативно-правового середовища. Латвійський досвід ухвалення закону про соціальне підприємництво став орієнтиром для українців. Самі ж латвійці свого часу спиралися на данський досвід.

Дві Літні школи підприємницьких навичок для молоді стали такими яскравими завдяки одеському партнерові #SocialBusinessInUA, Impact Hub Odessa. Його представниці Регіні Уразмановій особливо запам’ятався урок партизанського маркетингу, на якому учасники Школи розклеювали водорозчинні наліпки у велелюдних місцях Одеси, щоб прорватися крізь інформаційний шум, донести свої повідомлення і не нашкодити при цьому довкіллю.

Майже весь практичний досвід соціального підприємництва, в тому числі успішні практики трансформацій в умовах пандемії, на конференції представляли випускники і партнери акселератора SELab, два набори якого випустилися в межах #SocialBusinessInUA. Співкоординаторка SELab Дарина Бєлянська, проєктна менеджерка Silab Ukraine наголосила на високій продуктивності акселератора: усередньому реальні соцпідприємства створюють один із десяти випускників подібних програм. У SELab же значно вища ефективність: із сорока команд, які пройшли навчання в акселераторі за два роки, 10 запустилися, 5 вивели на ринок нові продукти, 5 – у процесі запуску. Секрет успіху SELab не лише у продуманій інтенсивній програмі, а і в ретельному багатоступеневому відборі учасників. Більше половини команд потрапили до акселератора як переможці хакатонів #SocialBusinessInUA (а на хакатони вхідним квитком слугував сертифікат переможця «гаража ідей», першого рівня тренінгово-змагальних заходів). Перевірені на життєздатність бізнес-моделі учасників увійшли до видання «Топ-50 ідей для створення соціальних підприємств».

Однією з найочікуваніших стала секція про взаємодію соціального підприємництва і місцевої влади, адже вперше в Україні ухвалена регіональна програма розвитку соціального підприємництва – у Вінницькій ОТГ на 2020-2023 роки. Анна Гулевська-Черниш, голова правління громадської організації SILab Ukraine і директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради і Максим Мартьянов розповіли про те, навіщо громаді така програма і як які кроки необхідні для того, щоб документ створював реальні інструменти підтримки соціального підприємництва. Міжнародний досвід свідчить: після ухвалення програми місцева влада спільно з партнерами у громадському секторі започатковує навчання бізнес-навичок, надає цільову фінансову підтримку для започаткування або масштабування, закуповує соціальні послуги передовсім у соціальних підприємств. Щоб програма відповідала регіональним потребам, її не може писати одна людина. У Вінниці до процесу створення документу були залучені різні стейкхолдери: соціальні підприємці, громадські об’єднання, асоціації підприємств, економічний, юридичний та  департамент соціального захисту виконавчого органу місцевої влади – усього понад тридцять осіб.

Будуючи прогнози на наступні десять років, більшість українських і зарубіжних експертів погодилися з тим, що соціальне підприємництво стане новою нормою господарювання. Для молоді вже очевидно: будь-яка діяльність має бути корисною принаймні окремим верствам громади, в тому числі і прибуткова. Навіть скептики соціалізації традиційного бізнесу переконані в тому, що соціальних підприємств ставатиме більше.

«Соціальне підприємництво з модного тренду перетворюється на незаперечний факт, на який слід зважати усім секторам суспільства. Соціальні підприємства ще будуть зіштовхуватися з нерозумінням і викликами пострадянського прошарку влади. Але якщо соціальні підприємці будуть подавати ініціативу знизу, засвідчувати свої успіхи, заручатися підтримкою громади, то підтримка прийде», – підсумував Дмитро Гаврилюк, координатор міжнародного проєкту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за «ініціативою знизу», який втілюється в Україні, Литві та Латвії за підтримки ЄС.

Записи трансляцій можна переглянути на фейсбук-сторінці «Соціальне підприємництво».