Молодь підвищує медіаграмотність через лекції від ВМГО «Студентське братство»

Чому сьогодні стати медіаграмотними так само важливо, як колись років сто тому нашим предкам було важливо навчитися читати, аби стати повноцінними учасниками суспільства?

Про це йшлося на майстер-класах з медіаграмотності, які проводять лектори ВМГО «Студентське братство». Одним з них  на Львівщині став журналіст Олександр Мамай, який має досвід роботи у пресі, радіо і на телеканалах, зокрема, на каналах «ZIK», TVі, «2+2» («Люстратор 7.62»), а також у програмі «Стоп Корупції», яка виходить на «5 каналі». Заходи відбуваються в інтерактивній формі, тому старшокласники розпитують лектора і про його професійний досвід у медіа, дехто з юнаків та дівчат висловлюють бажання піти вчитися на журналіста, а багато хто засвідчують готовність більше не ставати жертвою чи несвідомим співавтором дезінформації.

Для прикладу Олександр Мамай розповів: «Одна з моїх френдів – що не пост, то про “зраду”. Не варто так робити. Я не виключив її з друзів у Фейсбуку лише тому, що знаю її у реальному житті і вдалося переконати, що постить вона відверті фейки».

На презентаціях лектори ВМГО «Студентське братство» розповідають молоді, що сьогодні досить часто можна стати не лише жертвою, але й джерелом дезінформації для інших, особливо у соціальних мережах. Головною помилкою та проявом «медіабезграмотності» серед слухачів/глядачів/читачів є поширення неперевіреної та фейкової інформації.

ВМГО «Студентське братство» застерігає, що  значна кількість пабліків у соцмережах «Вконтакте» та «Фейсбук» маскуються під українсько-патріотичні. «Синьо-жовті кольори і відповідні гасла – це ширма для таких псевдопатріотичних спільнот. Їхня головна мета: прививання ненависті до представників української влади та зневіри у позитивності і необхідності суспільних  перетворень, які розпочалися після Майдану. Звісно, здорова критика влади, громадський контроль за її діями – запорука розвитку громадянського суспільства. Але такі пабліки сьогодні – це як «вірус зневіри».

Олександр розповів, як журналісти інформагенства «Укрінформ» знайшли докази про технологію розвитку фейкових «українських патріотичних» акаунтів та спільнот. Вони, зокрема, виявлили, що популярні сторінки Степана Мазури, створені у соціальних мережах бойовиком терористичної організації “ДНР” з позивним “Москва” Сергієм Жуком та його імовірними спільниками адмініструються з Росії. При цьому зафіксовано, як від імені вигаданого персонажу Степана Мазури в Інтернеті одночасно з Москви та Петербургу поширюється величезна кількість постів та коментарів. Таким чином адмініструється цілий ряд “псевдопатріотичних” груп, які транслюють ідеї про «зраду усіх гілок української влади» та неможливість України як успішного проекту, необхідність насильницького «третього Майдану» і т.д. Водночас, Олександр Мамай пояснив, що дезінформація діє таким чином, що фейкові повідомлення маніпулятори перемішують з критичними матеріалами солідних українських ЗМІ.

«Втягування себе і своїх френдів в «диванні війни» у коментарях – крім змарнованих годин та настрою це мало що принесе» застерігає Олександр Мамай. «Особливо якщо до обговорення українсько-російських відносин, ставлення до Майдану, АТО підключаються проплачені «боти» – вам дискусію не виграти. Тим більше не варто у соціальних мережах використовувати мову ворожнечі (походить від англ. hate speech), краще ставитися до проявів замовної активності «Інтернет-ботів» з гумором» – підсумовує Мамай.

На лекціях Студентського братства з медіаграмотності також обговорюються такі теми: «Пруфи або пошук першоджерел», «Заголовок як найпоширеніший об’єкт маніпуляцій», «Замовні матеріали і як їх виявляти» та інші.

Молоді громадяни усвідомлюють, що сьогодні вони не лише споживачі, але й творці медіа повідомлень. Адже до медіа (ЗМІ) належать не лише преса, радіо чи телебачення, але й усе, що ми протягом 24 годин на добу можемо бачити/поширювати в Інтернеті, зокрема, через мобільний телефон.

ВМГО «Студентське братство» під час презентацій поширює ідею про те, що важливо свідомо ставитися до оцінки та верифікації будь-якої отримуваної з медіа інформації, особливо перед її подальшим розповсюдженням.