Залучення молоді до політики: що змінюється?

Деякі молоді політики є вихідцями з громадського сектору та журналістики, які у своїй професійній діяльності мали справу з владою. Можна сказати, що «апетит приходить під час їжі» і восьме скликання ВРУ та списки партій на парламентські вибори 21 липня є тому підтвердженням.

Але із якіснішим рівнем комунікації із громадськістю та 45% рівнем довіри, громадські та журналістські організації, які виходять за межі телевізійного пулу країни, залишаються для широкого кола  українців невідомими. Про це говорить дослідження організації Pact.

Якщо громадські організації демонструють достатньо низький рівень упізнаваності, відповідно рівень залучення до їхньої діяльності українців не ставатиме вищим. На питання «Чи брали ви участь у діяльності громадської організації протягом минулого року?», українці відповіли наступним чином:

35 % не можуть долучитись до діяльності через нестачу часу. Низький рівень матеріального забезпечення суспільства, не залишає часу на іншу діяльність, окрім професійної. Серед  цих людей багато тих, які дали таку відповідь через те, що альтернативні витрати, на їхню думку, зависокі, для діяльності, яка не приносить грошей.

Можливості для участі молоді в політиці зараз покращуються. Це пов`язано зі збільшенням грантових коштів для освітніх проектів та зміни у виборчому законодавстві, відповідно до якої буде скасована «мажоритарка». Таким чином, політичні партії будуть змушені розбудовувати систему осередків та покращувати комунікацію з громадськістю.

Стажування

Існують різні програми стажування. Від національних інституцій, як ВРУ та КМА, до стажування в органах місцевого самоврядування, такі як Перший кар`єрний крок у Львівський міські раді, та програми стажування в ОДА різних регіонів.

З 2017 року почав функціонувати проект Державотворець, навчання та стажування в органах виконавчої влади для майбутніх держслужбовців.

«Державотворець” – проект, який дозволяє громадським активістам побачити як твориться держава на різних рівнях і зрозуміти, що у кабінетах сидять такі ж звичайні люди», – Марія. Учасниця проекту “Державотворець”.

Партії

Українські політичні партії у різних конфігураціях мають молодіжні крила партій. Зазвичай, вони зареєстровані як громадські організації та діють разом із основним партійним осередком. Згідно інформації на Facebook, зазвичай, їх робота це проектна діяльність освітнього спрямування та агітація.

«Бюджет партія виділяла без особливих питань,  єдине це те,  що коли ми прописали малий бюджет, то нам подзвонили і попросили збільшити його в 3 рази. Були проекти від центрального офісу і вони були дуже добре пророблені і реально класні», – Сергій, член ГО «Солідарна молодь».

Помічники-консультанти

Нині у Верховній Раді восьмого скликання працюють 6 816 помічників народних депутатів. 5 339 із них, тобто переважна більшість, працюють на громадських засадах. Ще 1 402 особи мають оплачувану роботу на постійній основі, а 76 надають послуги консультанта за сумісництвом – Опора.

Також у помічниках-консультантах часто зацікавлені депутати місцевих рад. Молоді спеціалісти, які мають інформацію про вакансії у цій сфері, долучаються до такої діяльності. Часто інформація йде через осередки партій на місцях.

«Чим займалась – функціонал був різний – від «зателефонуй і розпитай» до «треба зробити крос-/порівняльний аналіз документів і зробити проект. Писала положення, вела інфокампанії, мотиваційки на міжнародні навчальні тури для депутатів міськрад.

Особливо запам’ятався період громадського бюджету, бо якраз була ініціатором реалізації цього у місті, і тому була частиною цього історичного процесу. Приймала в приймальній на окрузі заяви або допомагала їх формувати. Організовувала круглі столи, обговорення, сама виступала. Оформлювала депутатські запити в різні інстанції, а ще і звернення в інші міськради з деяких питань», – Катерина, помічниця-консультантка депутата місцевої ради.

Депутатство

Молодь йде в депутати рідко. Це пов`язано з низькою залученістю у політичні структури, тобто партії, через які, власне, і відбувається обрання на місцевому рівні зараз.

Згідно з дослідженням «RATING Pro», що датується 2015 роком, наймолодшими виявились депутати міських рад обласних центрів – середній вік 41 рік, найстаршими – депутати обласних та районних рад – 46 років. Це означає, що середній вік місцевих депутатів перебільшує поріг визначення молоді в Україні, який визначається від 14 до 35 років.

Можливості для молоді в політиці наразі існують і продовжують збільшуватись. Це міжнародні конференції та тренінги, програми навчання такі як Вища політична школа, Молодь змінить Україну або Українська школа політичних студій, це все безкоштовно, з повним, або частковим покриттям витрат. Також є платні програми, такі як Школа помічника народного депутата, або профільні курси від «Свободная образовательная платформа». Головне – шукати можливості і пам`ятати, що політична діяльність – це про спільність та відповідальність за свої дїї.

 Ілля Колдомасов