Наталія Веселова: Україна втрачає 12,5 млрд доларів щорічно через куріння

31 травня – Всесвітній день без тютюну. Темпи зменшення поширеності куріння в Україні останнім часом загальмувались, адже останні зміни до антитютюнового законодавства вносилися ще у 2012 році. Тому назріла необхідність приймати нові законодавчі кроки для зменшення привабливості й доступності сигарет. Нинішній парламент, на жаль, не підтримав законопроект №4030а про заборону реклами сигарет у магазинах. Не вистачило голосів. Проте у новому політичному сезоні потрібно все-таки посилити контроль за тютюном, щоб вберегти молоде покоління від куріння.

Про поширеність куріння в Україні, досвід інших держав та антитютюнові законодавчі ініціативи говоримо з народним депутатом Наталією Веселовою(позафракційна, член партії “Сила Людей”, секретар Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення).

• Ви говорите про куріння саме в контексті багатства чи бідності країни. Як ці питання пов’язані?

Для мене дуже важливий добробут громадян моєї країни. А дослідження ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) прямо говорять: вживання тютюну поглиблює бідність в країнах з низьким достатком. У світі курить 1 мільярд людей. І 80% курців сконцентровано саме у країнах із низьким та середнім рівнем доходів.

ВООЗ наголошує, що тютюн достроково вб’є половину людей, які його вживають. Тобто половина курців помре від смерті, спричиненої курінням. Люди, які вживають тютюн, накладають додатковий тягар на своїх рідних: значна частина сімейного бюджету витрачається на тютюн і лікування захворювань внаслідок його споживання.

Окрім людських життів, Україна щороку втрачає близько 12,5 мільярда доларів США (3,2% річного ВВП) через витрати на лікування та внаслідок втрати працездатності від пов’язаних із тютюном хвороб. Для порівняння – у держбюджеті на 2019 рік передбачене фінансування сектору безпеки і оборони України – 210 млрд гривень, це 8 млрд доларів.

ВООЗ вважає, що в бідних сім’ях видатки на тютюнові вироби ставлять більше 10% видатків сімейного бюджету. Це означає, що на їжу, освіту, медичні послуги залишається менше коштів.

• Відповідно всі ці цифри можна перевірити в повсякденному житті на побутових прикладах?

Абсолютно. Пачка сигарет коштує в середньому 35 грн. В Україні курець в середньому викурює 17 сиграет на день, це майже пачка. Множимо 35 грн на 365 днів у році – це 12 775 грн на рік або 1 065 грн на місяць. Середньомісячна заробітна плата у 2018 р. склала 8867 грн, виходить, як бачимо, це становить понад 10% місячного доходу курця. А якщо після сплати податків – то частка витрат на купівлю сигарет доходить до 25% місячного бюджету.

Для прикладу, рік навчання на денній формі у Львівському національному університеті ім. Івана Франка –  за спеціальністю «інформаційні технології в бізнесі» становить 9805 грн, а «фінанси, митна та податкова справа» – 14 000 грн. Тобто курець витрачає на рік стільки грошей, що міг би навчатися сам або навчати свою дитину в університеті. За ці ж кошти можна тиждень відпочити удвох з дитиною на березі Чорного моря в Болгарії.

Саме це й поглиблює бідність у сім’ях, де є курці. Тому що втрачаються кошти, які вони могли витратити на подорожі чи навчання, одяг, медичні послуги і харчування. Коли ми говоримо про сім’ї з низьким доходом, часто стоїть питання про якість харчування, особливо дітей.

Я бачила, як чоловік з дитиною купує хліб та дорогу пачку сигарет, а розраховується жменею копійок. Дочка просить купити булку, проте батько їй відмовляє через брак коштів. Люди відмовляють собі в харчуванні, але точно купують сигарети.

• Скільки людей в Україні курять?

В Україні курять 23% дорослих.

Серед дітей 13-15 років – 15% вживають тютюн, а 18% – електронні сигарети.

При цьому шість з десяти дітей, які курять, вже пробували кинути курити протягом останнього року. І під час опитувань шість з десяти дітей заявили, що хочуть кинути курити!

Сьогодні наше основне завдання – зробити так, щоб молодь та діти не починали курити.

• Як це питання зараз регулюється законом в Україні?

Ключовий закон прийнятий у 2005 році. Це закон 2899-IV. Тобто Україна визначила собі як ціль таку державну політику, за якої куріння має зникнути як явище. Усі наступні зміни ми фактично вносимо у цей закон.

У 2006 році була прийнята Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. Це міжнародний документ. Це декларація наших намірів рухатись спільно з усім прогресивним світом. І наше законодавство досі не повністю відповідає Рамковій конвенції. Наша мета прийти до цього.

Важливим є Податковий кодекс, адже саме цим документом регулюються оподаткування сигарет, а, як наслідок, і ціни на тютюнові вироби.

І закон “Про рекламу” – саме він забороняє рекламу сигарет і визначає санкції за порушення. Завдяки йому у нас немає бордової реклами, немає реклами в ефірі телебачення та радіо.

Закони успішно працювали, але тютюнова індустрія за ці роки знайшла маніпуляції, як їх обходити. Вони рекламують тютюнові вироби безпосередньо в точках продажу. Це і яскраве брендування самих пачок, оформлення вітрин і їхня підсвітка. Величезні площі в магазинах чи кіосках зайняті виключно тютюновими виробами – це і є реклама, яку відчувають на собі діти. Згідно з дослідженнями ВООЗ, в Україні 63% дітей у віці 13-15 років помічають рекламу тютюнових виробів у місцях продажу. Дослідження у США стверджують, що діти і підлітки, які бачать яскраві вітрини з красивим дизайном сигаретних пачок, мають на 64% більший ризик почати курити.

• Тобто по суті ці закони не виконуються?

У 2012 в Україні році прийняли заборону реклами і розширили перелік громадських місць, в яких не можна курити, наприклад заклади громадського харчування. З того часу нових регулювань щодо захисту від тютюну не вводили. Лише збільшували акцизи на тютюнові вироби. Закони діють, але рівень їхнього виконання з роками зменшується через слабкість контролюючих органів.

• Чому важливо заборонити тютюнові викладки в магазинах?

Звільнення вітрин від сигарет прибере маніпулятивну рекламу, яка направлена на дітей та молодь.

Тютюнові вироби будуть продаватися у всіх тих же місцях, де продавалися, але їх не буде у вітринах. Ви бачитимете оголошення з переліком тютюнових виробів та їхню ціну. Самих пачок видно не буде.

Тютюнові компанії цинічно намагаються залучати нас до куріння ще з дитячого віку. Пачки сигарет навмисно розміщують в самому низу вітрини – на рівні дитячих очей, поруч з цукерками, іграшками та напоями. Діти сприймають тютюнові вироби як звичайний товар, не розуміючи його вбивчої сили. У них формується сприйняття, що сигарети – це нормально. Саме тому я послідовно виступаю за захист дітей від маніпулятивної реклами сигарет.

• Чи є позитивний міжнародний досвід у цій сфері?

Заборонена викладка сигарет у таких країнах: Хорватія, Білорусь, Ісландія, Австрія, Канада, Фінляндія, Ірландія, Нова Зеландія, Норвегія, Таїланд, Велика Британія, Непал, Панама, Кенія , Росія і цей перелік щороку збільшується.

У Канаді після заборони рекламної викладки сигарет за 9 років вдвічі знизилась поширеність куріння серед молоді 15-19 років: з 22% до 12%. За десять років рівень куріння серед підлітків в Ісландії знизився з 28% до 10%. Утричі!

Є ще ряд заходів, які ввели уряди країн, в яких захищають від куріння – в Австралії це стандартизована упаковка сигарет, яка має жахливу картинку з хворобами, викликаними курінням на пачці, та однаковий шрифт для всіх брендів. Тобто пачка однієї марки нічим не відрізняється від іншої марки, окрім назви. За кордоном ціна пачки сигарет сягає 10 доларів. Існують заборони курити в приміщеннях, де є діти. Наприклад, у нас сьогодні курити в квартирі або в автомобілі, навіть якщо там знаходиться дитина. Діти часто вимушені труїтися токсичним димом. 

• У нас же є закон про заборону куріння в громадських місцях?

У нас частково це є. Але останні два роки через бездіяльність Уряду ці закони стали гірше виконувати на практиці. Якщо відкрити кафе і дозволити всім курити – Уряд ніяк на це не реагуватиме. Сам Уряд каже, що є зміни в підзаконних актах, які не дають Держпродспоживслужбі здійснювати перевірки за порушення антитютюнового законодавства. Наразі маємо ситуацію, за якої Закон 2899-IV в частині захисту від куріння в закладах ресторанного господарства виконувався п’ять років, а з 1 січня 2017 року Уряд припинив контроль за виконанням закону, хоча зміни у Закон за цей час не вносилися. Суспільство і я як його представник ставлю питання та вимогу до Уряду виконувати чинне законодавство та захищати громадян від диму у громадських місцях.

Поширеність куріння серед молоді поступово зменшується. В нас яка логіка? Курці курять, але головне – це щоб молоді люди не починали курити.

Розвинуті країни, які вже прийняли заборону викладки, взагалі планують припинити продаж тютюнових виробів на своїй території у 2040 році. Такими країнами є Канада, Австралія, Нова Зеландія, Норвегія, Швеція, Ісландія, Велика Британія. Це флагмани, які заявляють: “У нашій країні більше не курять”. Шлях, який вони обрали для досягнення майбутнього без тютюну – це унеможливлення будь-яких стимулів для початку куріння молоддю та дітьми.

Громадяни України заслуговують на такі ж, і навіть вищі, стандарти захисту рівня життя та здоров’я як і держави-лідери за рівнем добробуту громадян. Куріння тягне людей до бідності, ми маємо звільнитися від тютюнової чуми та подарувати нашим дітям майбутнє без тютюну!