Національний рейтинг благодійників 2016: цифри, факти, тенденції

30 вересня 2016 року Український форум благодійників оприлюднив результати третього Національного рейтингу благодійників. Окрім переліку організацій, які відкрито звітують про свої витрати, Рейтинг щороку дає змогу оцінити тенденції в секторі благодійності України.

Що таке Національний рейтинг благодійників?

Мета Національного рейтингу благодійників — сприяння розвитку прозорої та підзвітної благодійності в Україні.

Рейтинг формується на підставі фінансових показників — річних витрат благодійних фондів та організацій на власні благодійні програми, які задекларовані у річних податкових звітах та добровільно надані організаціями організаторам рейтингу з копіями підтверджуючих документів.

Цього року Національний рейтинг благодійників проводиться втретє. Перший рейтинг був проведений у 2013 році, другий — у 2015 році.

Рейтинг 2016 року складений за підсумками офіційно відзвітованих витрат на благодійність у 2015 році.

Інформаційний партнер рейтингу — журнал “Новое время”.
Партнер-аудитор рейтингу — компанія EY в Україні.

До складу Наглядової ради Рейтингу у 2016 році увійшли:

• Ірина Бекешкіна, Директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
• Михайло Мінаков, Президент Фонду якісної політики
• Світлана Супрун, Консультант Фонду ім.Ч.С.Мотта
• Ольга Щетініна, Голова правління Української асоціації оцінювання
• Катерина Засуха, Виконавчий дирейтор агенції GROU
• Олексій Яцюк, Керівник відділу соціальних проектів та КСВ компанії “Нова Пошта”
• Юрій Залуський, Радник Київського офісу Baker & McKenzie
• Катерина Смаглій, Директор Київського офісу Інституту Кеннана

Загальні підсумки

У Національному рейтингу благодійників у 2016 році взяли участь 74 благодійних фонди та організації. Це значно вищий результат у порівнянні з попередніми роками, адже у 2013 році у рейтингу взяли участь 34 фонди, у 2015 році — 57 фондів. Протягом 2015 року учасники рейтингу витратили на благодійність 790,9 млн. грн.

За даними Державної фіскальної служби всього благодійні витрати у 2015 році склали 9 378 325 221 грн., що були відзвітовані 9196 благодійними організаціями та фондами.

Таким чином, у Національному рейтингу благодійників у 2016 році взяли участь 0,8% від тих благодійних фондів та організацій, які офіційно відзвітували у фіскальну службу за результатами 2015 року. Їхні спільні витрати склали 8,4% від усіх витрат на благодійність.

Серед 74 благодійних фондів та організацій, що взяли участь у рейтингу, відбувся такийрозподіл:
– витрачений бюджет до 1 млн. грн — 21 організація (28%)
– витрачений бюджет від 1 до 10 млн. грн. — 37 організацій (50%)
– витрачений бюджет понад 10 млн. грн. — 16 організацій (22%)

Лідери рейтингу обиралися у кожній групі окремо.

 Яким чином були витрачені кошти у 2015 році?

Інфографіка

За сферами надання благодійної допомоги учасниками рейтингу кошти були розподілені у 2015 році таким чином:

Соціальний захист — 427,3 млн. грн. (59%)
Охорона здоров’я — 108,2 млн. грн. (15%)
Економічний розвиток — 60,5 млн. грн (8%)
Допомога армії — 50,1 млн. грн. (7%)
Спорт та фізична культура — 20,3 млн. грн. (3%)
Мистецтво та культура — 13,1 млн. грн. (2%)
Розвиток науки та освіти — 9,8 млн. грн. (1,5%)
Захист довкілля та тварин — 3,5 млн. грн. (0,5%)
Інше — 34,7 млн (5%)

Фінансові показники свідчать про те, що найбільшу суму благодійники спрямували у 2015 році на сферу соціального захисту, зокрема, на допомогу мирному населенню, яке постраждало внаслідок військового конфлікту на Сході країни. Для порівняння у 2013 році цей показник складав лише 22,9% від всіх витрачених на благодійні програми коштів. Другим пріоритетом стала сфера охорони здоров’я, яка завжди потребувала та скоріше за все буде ще довго потребувати підтримки благодійників. Третій пріоритет — економічний розвиток громад. Це новий пріоритет, який був відсутній у рейтингах 2013 та 2015 років. Проте все більше і більше фондів займаються цією тематикою, що пов’язано із процесами децентралізації в країні. Цифри свідчать, що у 2015 році значно зменшилася допомога армії, на яку у 2014 році було витрачено понад 11% благодійних коштів. Найменше ресурсів спрямовується благодійними організаціями у сферу захисту довкілля та тварин — ця тенденція зберігається протягом всіх років проведення рейтингу.

При цьому розподіл за напрямами роботи фондів відбувся наступним чином:

Соціальний захист — 45 організацій (61%)
Охорона здоров’я — 35 організацій (47%)
Допомога армії — 16 організацій (22%)
Розвиток науки та освіти — 16 організацій (22%)
Економічний розвиток — 8 організацій (11%)
Спорт та фізична культура — 8 організацій (11%)
Мистецтво та культура — 6 організацій (8 %)
Захист довкілля та тварин — 5 організацій (7 %)
Інше — 21 організація (28 %)

Цифри яскраво свідчать про те, чому витрати на сфери соціального захисту та охорони здоров’я мають такий значний відрив від інших програмних напрямків діяльності благодійних фондів. В цих сферах зосереджують свою діяльність 61% та 47 % учасників рейтингу відповідно. Однакова кількість організацій допомагає армії та розвиває сферу освіти та науки – 22% організацій, проте обсяги витрат на ці сфери відрізняються майже у п’ять раз. Цікаво подивитися на те, що лише 8 благодійних організацій покривають 8% благодійних витрат, що були спрямовані в сферу економічного розвитку громад. Стільки ж організацій підтримують розвиток спорту, проте їх сукупний внесок на спорт удвічі менший.

Результати рейтингу дають також можливість визначити кількість пріоритетних напрямків, які обирають для власної діяльності благодійні фонди та організації:

1 пріоритетна сфера — 40 організацій (54%)
2 пріоритетні сфери — 11 організацій (15%)
3 пріоритетні сфери — 9 організацій (12%)
4 пріоритетних сфери — 7 організацій (10%)
5 пріоритетних сфер — 3 організації (4%)
7 пріоритетних сфер — 3 організації (4%)
8 пріоритетних сфер — 1 організація (1%)

Дані свідчать про те, що 69% організацій фокусують свою діяльність максимум у двох пріоритетних сферах. Цей показник є чудовим покажчиком професіоналізації українського благодійного сектору, коли організації розуміють, що розпорошування ресурсів робить роботу безсистемною та неефективною. У 2013 році це розуміли лише 24% організацій. Минулого року лише 19% організацій працювали у чотирьох та більше напрямках. Три роки тому цей покажчик складав 48%.

Види наданої благодійної допомоги у 2015 році розподілилися таким чином:

– адресна допомога фізичним особам — 40%
– допомога установам та організаціям — 37%
– надання грантів — 13%
– допомога територіальним громадам — 12%
– інші види допомоги — 8%

Тобто адресна благодійна допомога фізичним особам або установам є сьогодні пріоритетною формою благодійної діяльності більшості українських благодійних фондів та організацій. Лише 12% надають гранти, що суттєво відрізняє українську благодійність від міжнародної практики.

Розподіл основних отримувачів благодійної допомоги – фізичних осіб:

– діти та молодь — 17%
– люди з особливими потребами — 12%
– люди у складних життєвих обставинах — 10%
– люди у конфлікті з законом — 10%
– переселенці — 10%
– літні люди — 8%
– пацієнти медичних закладів — 7%
– жінки — 4%

Цифри свідчать про більш-менш рівномірний розподіл ресурсів серед різних кризових категорій населення, що свідчить про формування чітких секторальних ніш, які створюють можливості не дублювати ресурси, а знаходити свої пріоритетні напрямки та допомагати тим, хто дійсно потребує підтримки.

Залучення ресурсів

2015 рік виявився плідним для залучення додаткових ресурсів для діяльності благодійників.

У цілому благодійний бюджет учасників рейтингу у порівнянні з попереднім роком зріс майже у 4 рази. Це відбулося завдяки трьом основним причинам:

– цього року відкрили свої дані більше організацій, що залучили ресурси понад 10 млн. грн.;
– значна кількість організацій, чия діяльність була частково “заморожена” у 2014 році військовим конфліктом, змогла адаптуватися до нових умов діяльності та залучити потужні ресурси вже за цих умов;
– громадяни України перестали витрачати значні суми на підтримку української армії (що відбувалося переважно поза рахунками благодійних організацій), і знов повернулися до підтримки соціально значущих проектів.

Цифри рейтингу показують цікавий розклад: левову частку благодійного бюджету формують великі фонди: 

– 21 організацій із бюджетом до 1 млн грн. витратили на благодійність майже 7 млн. грн.
– 37 організацій із бюджетом від 1 до 10 млн. грн. витратили на благодійність понад 156 млн. грн.
– 16 організацій із бюджетом понад 10 млн. грн. витратили на благодійність понад 622 млн. грн.

Це корелюється з іншими цифрами. Так, за даними державної фіскальної служби ТОП 100 благодійних фондів за обсягами витрат у 2015 році (з понад 9196, що відзвітувалися) покрили разом майже 2/3 всіх благодійних витрат (6 млрд. грн з 9 млрд. грн., що були відзвітовані).

Наведені показники свідчать про те, що наразі в Україні мала кількість великих фондів несе більшість всіх витрат на благодійність.

Благодійні організації і ринок праці

Цікавим фактом є те, що минулого року 74 фонди працевлаштували 891 особу. Ці показники свідчать про те, що неприбуткові організації сьогодні є гідним гравцем ринку праці на рівні з малим та середнім бізнесом.

Минулого року благодійні фонди продовжували активно залучати до своєї діяльності й волонтерів. Всього до діяльності фондів було залучено 24 637 волонтерів, що майже у 30 разів перевищує кількість залученого персоналу.

Категорія “фонди з бюджетом до 1 млн грн.”

Цього року у цій категорії взяли участь 19 організацій, які витратили на благодійні програми майже 7 млн. грн.

Розподіл витрат за сферами діяльності відбувся серед цих фондів наступним чином:

Охорона здоров’я — 52%
Соціальний захист — 24%
Розвиток науки та освіти — 4%
Спорт та фізична культура — 3%
Економічний розвиток — 2%
Допомога армії — 1%
Мистецтво та культура — 0%
Захист довкілля та тварин — 0%

19 організацій працевлаштували минулого року 76 особу та залучили 613 волонтерів.

Категорія “фонди з бюджетом від 1 до 10 млн грн”

Цього року у цій категорії взяли участь 37 організацій, які витратили на благодійні програми понад 156 млн. грн.

Розподіл витрат за сферами діяльності відбувся серед цих фондів наступним чином:

Соціальний захист — 32 %
Охорона здоров’я — 29%
Допомога армії — 7%
Мистецтво та культура — 6%
Розвиток науки та освіти — 5%
Спорт та фізична культура — 4%
Економічний розвиток — 3%
Захист довкілля та тварин — 2%

37 фондів працевлаштували минулого року 284 особу та залучили 23048 волонтерів.

Категорія “фонди з бюджетом понад 10 млн грн.”

Цього року у цій категорії взяли участь 16 організацій, які витратили на благодійні програми понад 622 млн. грн.

Розподіл витрат за сферами діяльності відбувся серед цих фондів наступним чином:

Соціальний захист — 60 %
Охорона здоров’я — 9%
Економічний розвиток — 9%
Допомога армії — 6%
Спорт та фізична культура — 2%
Мистецтво та культура — 0,5%
Розвиток науки та освіти — 0,3%
Захист довкілля та тварин — 0,2%

16 фондів працевлаштували минулого року 531 особу та залучили 995 волонтерів.

Загальні висновки

1. Щорічно все більше фондів готові відкривати свої фінансові показники. І це дуже добра тенденція: чим більш прозорий сектор, тим буде менше з’являтися необґрунтованих звинувачень в спробі відмивання коштів через фонди. Саме ця теза на сьогоднішній день є основним аргументом українських парламентарії при обговоренні питань дерегуляції благодійної діяльності та підтримки інновацій в цій сфері.

2. Два головні пріоритети, куди найбільше йде зараз коштів, – це соціальний захист та охорона здоров’я. Оскільки міжнародні донори не виділяють на ці статті великі кошти (окрім проблем ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та підтримки переміщених осіб), то більшість коштів для розв’язання відповідних проблем збирається благодійними фондами з населення шляхом фандрайзингу. Тому благодійний сектор потребує нових інструментів збору благодійних коштів, зокрема, СМС-благодійність.

3. Депутати та власники крупного бізнесу переважно всі відмовилися подавати дані щодо діяльності власних фондів у 2015 році. Це сумний факт, оскільки декларуючи підтримку реформ та побудови прозорого і підзвітного суспільства, на практиці спостерігається протилежна картина. Поки слова розходяться з діями, складно очікувати стрімкого покращення системності, ефективності прозорості та підзвітності благодійного сектору.

Мапа благодійності

Український форум благодійників