Не про туризм
Деякі міркування щодо ідентифікації потенційно цікавого для туризму об’єкта та алгоритму перетворення його в туристичний продуктЗамість вступуДосить часто територіальні громади вважають, що у них є ...
Додано:
powerreform
Деякі міркування щодо ідентифікації потенційно цікавого для туризму об’єкта та алгоритму перетворення його в туристичний продукт
Замість вступу
Досить часто територіальні громади вважають, що у них є значний потенціал для розвитку туризму. Ключовими об’єктами, як правило є руїна якогось панського будинку, в кращому випадку замку, ще є ставок, у якому місцеві люди ловлять рибу та смажать шашлики на його берегах. Після детального розгляду кожного такого об’єкту виглядає, що нічого цікаво для туриста, який привнесе у громаду якісь ресурси просто нема. Це звичайно демотивує ініціаторів і займатись туризмом у громаді вже не хочеться.
Загалом туризм – це досить специфічна галузь економіки, яка є вразливою до кон’юнктури, економічної, політичної ситуації, погоди і т.п. Проте і віддача від туризму може бути дуже вагомою, але у досить невеликій кількості територій. Адже ключові доходи від туриста з’являються лише тоді, коли турист приїздить хоча б на кілька днів. А туристичних продуктів, які б втримали туриста в території не так і багато, звичайно, якщо мова не йде про знані лікувальні чи морські курорти.
Туризм в українській громаді
Не всі українські територіальні громади можуть розвивати туризм і мати від цього якісь пристойні надходження. Проте насправді туристична привабливість громади може базуватись на самих різних об’єктах, але ключовим елементом нашої роботи має стати розуміння, якою може бути тривалість перебування туриста в громаді.
Якщо він приїхав на півгодини, він не залишить у громаді нічого крім сміття; якщо його перебування складатиме 3-5 годин, то тут включається необхідність поїсти, що стимулює появу сервісу із їжею і це вже певна можливість зайнятості для місцевих жителів; якщо ж турист залишається на одну-дві ночі, то вже перемога. Такий турист – бажаний гість у громаді, він стимулюватиме зайнятість та прискорення обороту коштів у громаді.
Розглянемо приклад можливого перетворення штучного об’єкта на якірну точку розвитку туризму.
Отже, недалеко від центру громади у лісі був гранітний кар’єр – величезне провалля метрів 400 у діаметрі і глибиною до 30 метрів. Після розпаду колгоспів, які використовували цей кар’єр, він повністю заповнився водою, заливши на дні екскаватор, примітивні споруди для персоналу. Оскільки вода тут винятково джерельна, вона є дуже прозорою, а наявність у воді кальцію робить її бірюзовою, коли дивитись на неї під кутом. Тобто водночас вода прозора і бірюзова, що є дійсно дуже красиво.
Про це місце знають місцеві молоді люди, які приїздять туди погуляти, пофотографуватись на фоні неймовірного кольору води, дехто навіть купається, що досить непросто, адже дерева підходять прямо до води і береги це просто урвище, єдиний пологий вхід там, де була дорога в кар’єр.
Поступово на озеро стали приїздити й інші люди. Озеро стало набувати ознак привабливого для відвідування об’єкту. Тепер це озеро може стати певною якірною точкою розвитку туризму в громаді, якщо буде пройдено кілька стадій становлення.
Перша стадія освоєння такого об’єкту – заїхати попутно, якщо проїжджаєш мимо. Це 15-20 хвилин перебування, кілька недопалків на землю, серія фотокарток і поїхали далі. Жодного позитивного наслідку від такого відвідування нема ні для громади, ні для озера. Навпаки – сміття… Єдиний плюс – поширення інформації про чудове місце, куди варто заїхати проїздом.
Оскільки в озері дуже чиста вода, там можна було б гарно покупатись. Але є проблема – нема спуску в воду, нема місця, де переодягнутись чи полежати. Створивши можливість для купання, ми зможемо затримати відвідувачів на 3-5 годин.
Друга стадія – організовуємо можливості для купання в озері.
Обладнаємо простий варіант доступності для купання. Розчищаємо місце для паркування автомобілів, встановлюємо металеві драбини для спуску в воду (варіанти можуть бути різними), ставимо ящики для сміття, вбиральню, при дорозі встановлюємо знак, який показує дорогу до лісового озера.
Таким чином у нас з’являється місце для відпочинку з мінімальним набором зручностей. Таке облаштування може бути здійснено за рахунок сільради, а може й за змішаним фінансуванням із підприємцями, які мають бажання долучитись до можливості розширити свій бізнес. Адже тепер точно з’явиться можливість брати невеликі кошти за паркування, продавати деякі харчові продукти, надавати прокат човнів, тощо.
Ця стадія означає поступове перетворення об’єкту – штучного озера у туристичний продукт, оригінальний денний відпочинок.
За якийсь час місце може стати досить популярним і варто буде здійснити кроки для переходу до третьої стадії – затримати гостя на ніч.
Третя стадія – затримаємо туриста на ніч.
Тут можливі варіанти. Найпростіше затримати на ніч тих, хто полюбляє рибалку. Якщо в озері є риба, то організувати рибалку з ночівлею не складно. Якщо ж приїхала сім’я, то сім’ї потрібне проживання у нормальних умовах, а не в наметі, і це можуть надати місцеві жителі, які мають житло з достатнім рівнем комфорту. Ночівля потребуватиме, як мінімум вечерю та сніданок, що додає нові надходження для домогосподарств, задіяних у такому сервісі. Тут може також бути і пірнання зі спорядженням, і підводне фотографування, і фотополювання на рідкісну пташку «рибалочку/зимородка».
Коли люди залишаються хоча б на одну ніч, вони готові залишитись і ще на ніч, якщо їм буде запропоновано якісь додаткові атракції, вони можуть бути і в годинній доступності від місця ночівлі, аби вони були цікавими.
Що отримає від такого туристичного продукту громада? Якщо ми думаємо про прямі надходження до місцевого бюджету, то це не надто оптимістично. Наші надходження будуть опосередкованими через збільшення доходів жителів громади, що включаються у таку діяльність, а відтак і витрачають їх значною мірою у громаді, що створює надходження до місцевого бюджету від платників місцевих податків та ПДФО.
Попри це, розвинути первинну складову туризму в громаді на основі такого штучного озера точно можливо. Якщо тут все буде досить розумно організовано, то позитивна інформація про громаду пошириться серед різних соціальних мереж і це буде гарною безкоштовною рекламою. Якщо вдасться затримати туристів на кілька днів, з’явиться можливість створювати додаткову інфраструктуру сервісів для різних категорій туристів – коні, ковальство, гончарство, вишивання і т.п.
10.09.19
А. Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства