Небайдужі підлітки: історії молоді, що надихає допомогою Україні

Від зооволонтерства до проєктів для підтримки однолітків: українська молодь робить усе, щоб допомогти своїй країні!

У чому проблема?

Стрес через війну, втрати, зміна місця проживання, розлука з рідними та друзями — усі ці сьогоднішні реалії торкнулися й наших підлітків. Утім, як би не було важко психологічно, українські тінейджери не опускають рук. Проживаючи досвід війни на рівні з дорослими, вони готові робити все, щоб наблизити нашу перемогу та допомогти Україні вистояти та відновитися.

Яке рішення?

Нещодавнє дослідження благодійного фонду “Клуб добродіїв” показало: 86% українських підлітків бачать своє майбутнє в Україні. Примітно, що у порівнянні з аналогічними опитуваннями, проведеними до 2022 року, ця цифра зросла втричі! Попри те, що війна — ключовий фокус переживань підлітків, 93% опитаних вірять у себе та власні сили, вважають, що докладають зусиль для власної реалізації, а майже 70% знають, ким хочуть стати у майбутньому, навіть попри неможливість планувати на довгий період. Аж 90% підлітків прагнуть бути корисними під час відбудови України, розвиваючи економіку та інфраструктуру, зокрема, і через волонтерську діяльність.

Причому майже половина — 43% опитаних, уже долучалися до волонтерства: збирали кошти, плели маскувальні сітки, пакували допомогу та готували чи роздавали їжу.

“Рубрика” зібрала десять історій волонтерства підлітків під час війни, що надихають.

Як це працює?

“Щоб країна стала сильнішою й економічний розвиток України відбувався швидше та якісніше, люди мають бути більш фінансово освіченими. Фінансова освіченість — це фундамент”, — вважає 18-річний Павло Рижов. Він — студент Київської Школи Економіки. Разом із товаришами Романом Мичкою й Володимиром Кулінічем хлопець створив проєкт “Багата нація“, спрямований на підвищення фінансової освіченості українців. З початку року курс юнаків доступний кожному на платформі “ДІЯ. Цифрова освіта”. Курс ділиться на дві частини: працевлаштування та фінансова грамотність. У відео експерти діляться порадами та досвідом. 

За словами 19-річного Володимира Кулініча, користувачі курсу зможуть отримати мотивацію діяти, зрозуміють, що зараз відбувається на ринку праці, а також дізнаються, як бути конкурентним, написати резюме, пройти співбесіду та, зрештою, отримати роботу.

У планах молодих економістів — подальший розвиток проєкту, а також хлопці хочуть зробити окремий курс про інвестиції.

Артур, Дарія, Назар та Марина з Черкас знайомі одне з одним ще з першого класу.

Разом вони вирішили створити проєкт, який допоможе дітям і молоді продовжувати жити повноцінним життям, навіть під час війни. Свою команду юні черкащани назвали “Power_che”, вони вважають дитинство — це час, який в жодному разі не можна забирати у дітлахів.

Результатом діяльності “Power_che” став молодіжний хаб, який діє на базі Черкаської загальноосвітньої школи №7, де навчаються хлопці й дівчата. Це цікавий, творчий і корисний простір для молоді, мета якого — підтримати дітей та підлітків, місцевих мешканців та гостей міста, яких зачепила війна. Тут вони можуть разом проводити вільний час, знаходити нових друзів.

У хабі можна взяти участь у майстер-класах (розпис екосумок і навіть власних речей, декорування пряників тощо), ігрових зустрічах та розвивальних заняттях. Юні організатори влаштували все так, що зустрічі тут проходять у невимушеній та сімейній атмосфері. Участь у заходах — безоплатна. Адже, як кажуть у команді, головна їхня мотивація — радість малечі, їхні посмішки й очі, які блищать від гарно проведеного часу.

Українські підлітки не лише креативні, а й небайдужі. 14 січня 2023 року стало одним із найжахливіших днів для України: російські війська влучили у житловий будинок у Дніпрі. Від ракетного удару агресора загинуло 45 людей. 

У момент трагедії семикласник Тимофій Потеряйло був неподалік, катався на велосипеді. Почувши вибух, одразу попрямував до понівеченого будинку. Тимофій допомагав людям, які були в паніці, плакали та кричали. По приїзду рятувальників хлопець кинувся допомагати і їм.

Досвід волонтерства в Тимофія вже був. Від початку повномасштабного вторгнення хлопець збирав кошти на допомогу захисникам, граючи на музичному інструменті. Тимофій каже, що в день трагедії у Дніпрі просто не міг не долучитись до людей, які працювали, щоб допомогти тим, хто постраждав. Упродовж двох днів 14-річний юнак був біля зруйнованої багатоповерхівки — допомагав постраждалим, медикам, рятувальникам. Разом із волонтерами роздавав їжу, супроводжував родичів потерпілих, викликав швидку для тих, кому ставало зле.

За самовідданість та небайдужість хлопця відзначили подякою від Головного управління ДСНС та подарували пожежний шолом.

На Рівненщині діти та підлітки допомагають випікати патріотичні паляниці за старовинними місцевими рецептами. Тут у громадах реалізують проєкт “Ділимося хлібом”. До нього залучають людей, які переїхали сюди через активні бойові дії. Переселенці разом із місцевими випікають хліб та смаколики для захисників і малозабезпечених сімей. Борошно та інші необхідні складники допомагають купувати небайдужі місцеві підприємці.

Так, у Костополі у випіканні хліба брали участь діти й підлітки з особливими освітніми потребами. Випікання хліба стало для них також і своєрідною терапією. Вони малювали на борошні свої стани, заплітали косицю “з віри, любові та надії”, формували “калач нескінченного щастя” та оздоблювали його щирими бажаннями — символічними маковими зернятками.

Готовими паляницями діти й підлітки радо ділилися з малозабезпеченими, багатодітними та неповними родинами, а також одинокими пенсіонерами міста.

Пʼятеро однокласників Настя, Даша, Настя, Влада й Тимур з міста Білозерське Донецької області створили штаб для видачі гуманітарної допомоги безпритульним тваринам і людям, які під час воєнних дій не мають можливості утримувати домашнього улюбленця.

Юні зооволонтери вже розподілили та видали більше тонни кормів і понад 500 одиниць ліків. Мотивацією для започаткування такої ініціативи став факт збільшення кількості безпритульних тварин в місті під час війни. “Ми — молоде та рішуче покоління, вирішило взяти це питання у свої руки”, — кажуть дівчата.

Місцеві відзначають, що тепер, коли тварини в місті нагодовані та не голодують, вони стали менш агресивними, та менше кидаються на перехожих.

Про дітей-винахідників “Рубрика” розповідала тут. Під час війни юні винахідники розробляють програмні системи й архітектурні проєкти, пристрої для дезінфекції та очищування води, створюють розміновувачі й відправляють у космос стоматологічні матеріали.

А в Кропивницькому учні з ліцею “Науковий” зробили сонячну панель, за допомогою якої можна заряджати мобільні телефони та павербанки прямо під час занять. Чотири дев’ятикласники виготовляли після уроків сонячну панель в шкільній лабораторії майже місяць. Артемій Жерновий, один із ліцеїстів, що працювали над проєктом, розповів: ідея з’явилася, коли почали вимикати електропостачання.

Сонячна панель, створена учнями, заряджає один телефон приблизно дві години. У планах — вдосконалити виріб. “Плануємо створити систему автоматичного повороту за напрямком сонячних променів за допомогою спеціальних датчиків”, — говорить дев’ятикласник Євгеній Гревцов.

Зараз сонячна панель в постійному доступі для зарядки телефонів учнів та працівників ліцею.

В одній зі шкіл Закарпаття учні облаштували міні цех — там вони виготовляють “екологічні цеглини” для опалення. Цех у шкільному підвалі Кам’яницького ліцею функціонує вже третій рік. Цього року паливні брикети, які дозволяють економити цінні ресурси, набули ще більшої актуальності. Школярі кажуть: таким чином, з думкою про довкілля, вони створювали запаси на холодну зиму.

Директор школи розповідає — саме учні стали ініціаторами проєкту. Дізналися про таку технологію, коли почали сортувати сміття. Розробляли й реалізовували цей проєкт  старшокласники, а зараз естафету прийняли школярі, які нині навчаються у 9 класі.

Виготовляють брикети в позакласний час або на уроках трудового навчання.

У складі екологічного палива — папір, тирса і вода. Папір приносять з дому, а от тирсою діляться деревообробні підприємства. Технологія проста — подрібнені інгредієнти змішуються з водою, а після того, як суміш для брикетів запресували, готові цеглини несуть до печі. Тут брикети мають висохнути. Під час спалювання один такий брикет замінює 2-3 дерев’яні поліна.

Перед новим роком учні ужгородської школи №3 висадили тюльпани на набережній Незалежності. Цибулини квітів школярі отримали від благодійника з Нідерландів.

Працювали підлітки з думкою про те, щоб місто могло зустріти перемогу у всій красі: “Навесні буде перемога, і першими квітами Перемоги в Ужгороді будуть наші тюльпани!” — сказали юні волонтери.

Алєйніковій Софії 14 років. Дівчина заснувала в Харкові проєкт “Підлітки теж можуть”. За словами Софії, його мета — дати можливість молодому поколінню допомагати Україні рухатись вперед. “Ми хочемо, щоб підлітки побачили, що вони теж можуть робити значущу працю і долучалися до нас”, — каже дівчина.

Минулого літа Софія разом із 18 іншими українськими підлітками їздила до США, щоб навчитися там лідерських навичок. Вони відвідували державні заклади, зустрічалися з лідерами різних організацій, збирали кошти на допомогу Україні. “Ця програма змінила моє бачення світу. Я побачила, які великі справи можуть робити підлітки”, — пише дівчина в телеграм-каналі проєкту.

Тепер вона ділиться цим досвідом з іншими, щоб показати, на що може бути здатна молодь. У проєкті Софії та її однодумців — благодійні онлайн та офлайн майстер-класи, короткострокові курси та інші цікавинки. Юні лідери проводять різні ігри, спрямовані на розвиток комунікації та збір коштів на підтримку благодійних фондів. А ще команда часто збирається для того, щоб допомагати нашим захисникам — дівчата плетуть для них маскувальні сітки.

Ще більше корисних рішень!

Українська Волонтерська Служба підготувала добірку порад, де і як підлітки можуть допомогти під час війни.

1️⃣ Допомагай руками. Ти можеш:

• плести сітки: у школах та гуманітарних штабах організовують волонтерські групи, тож принось зелену тканину і долучайся;
• сортувати гуманітарку: у штабах часто потрібні додаткові руки, аби опрацювати тонни допомоги з-за кордону;
• доставляти продукти та ліки самотнім Ба та Ді: почни з сусідів, можливо, саме їм потрібна твоя допомога;
• підтримувати тварин: у притулках часто потрібна допомога по догляду за тваринами.

2️⃣ Підтримуй розмовами. Ти можеш:

• долучитися до телефонного волонтерства: команда проєкту “Мій телефонний друг” підбере тобі підопічного, з яким ти зможеш завести телефонну дружбу. Для цього реєструйся на сайті проєкту.
• підтримувати дітей внутрішніх переселенців: разом пограти, почитати книгу вголос чи повчитися може бути справді дуже допоміжним для тих, хто пережив жах війни у гарячих точках.

3️⃣ Допомагай онлайн та креатив у соцмережах. Ти можеш:

• волонтерити на інформаційному фронті: поширювати публікації та коментарі різними мовами про ситуацію в Україні, закликати відомих людей підтримувати Україну в соцмережах, спростовувати фейки та поширювати корисну інформацію в часи війни, монтувати тіктоки;
• займатися творчістю: створюй ілюстрації, пісні та вірші, це неабияк підтримує українців та водночас допомагає проявити власні емоції.

4️⃣ Збирай кошти у своїй школі. Ти можеш:

• поставити благодійну скриньку на вході до школи, ярмарки чи благодійні вечори: поєднай корисне та приємне, кожен охочий зможе долучитися до події, а виручені кошти можна буде використати на допомогу іншим.