20.02.2020

Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР). Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення.

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій. “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна. “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, [email protected], +38 067 103 2046