Нова програма від U-LEAD: підтримка сільського розвитку за стандартами ЄС

Під час першого семінару говорили про моделі підтримки сільського розвитку в країнах ЄС та зміну підходів до розвитку сільських територій в Україні з метою їх гармонізації з вимогами Спільної аграрної політики ЄС.

Днями стартувала програма підтримки «Розбудова мережі уповноважених представників ОМС для підтримки сільського розвитку громад» від U-LEAD. Під час першого семінару говорили про моделі підтримки сільського розвитку в країнах ЄС та зміну підходів до розвитку сільських територій в Україні з метою їх гармонізації з вимогами Спільної аграрної політики ЄС.

«Ми стартуємо в пік аграрного сезону. Можливо, ця програма стане таким собі перезавантаженням, яке має дати свої результати. Переконана, що у добре відомому всім понятті сільського розвитку ви зможете знайти щось нове, допоможе розкрити потенціал і обмінятись досвідом з іншими громадами», — зазначила заступниця директора Програми «U-LEAD з Європою» Олена Томнюк.

Метою програми є підготовка фахівців, уповноважених представників ОМС для підтримки сільського розвитку, з розумінням європейського концепту сільського розвитку та імплементації його підходів безпосередньо на рівень громади в Україні.

Підходи, методи та інструменти, які використовують в ЄС у сфері сільського розвитку, є відмінними від використовуваних в Україні, наголосила експертка U-LEAD Тетяна Харченко:

«В нашому розумінні сільського розвитку акцент завжди робили на сільськогосподарському виробництві. Але якщо ми будемо розглядати інструменти, які використовують в країнах ЄС, то там інші підходи, що лежать в площині сталого розвитку та безпосереднього поєднання економічної, соціальної і екологічної складової. В наших реаліях ми можемо говорити, що певний акцент може бути зроблено на безпекову ситуацію, бо є різні громади з певними обмеженнями по безпеці».

Сьогодні в умовах активних євроінтеграційних процесів в Україні триває зміна законодавства, що регулює підтримку сільського розвитку. Зокрема, на початку червня цього року Мінагрополітики презентувало Проєкт Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року. Цей рамковий документ вже передбачає європейські підходи з економічною, соціальною та екологічною складовими.

«Завданням уповноважених осіб ОМС буде обрати чи переглянути стратегічні пріоритети розвитку громади, які відповідатимуть вимогам ЄС. В іншому випадку, громада буде обмежена у залученні європейських коштів. Ці пріоритети вже імплементовані у нашу національну рамку — Проєкт Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні», — акцентувала Тетяна Харченко.

Такими пріоритетами сільського розвитку громад, адаптованими до вимог ЄС, є наступні:

• Сприяння трансферу знань та інноваціям у сільському, лісовому господарстві та сільській місцевості.
• Підвищення життєдіяльності та конкурентоспроможності всіх видів сільського господарства та просування інноваційних методів ведення сільського господарства й сталого лісового господарства.
• Сприяння належному функціонуванню харчового ланцюга, благополуччю тварин та управлінню ризиками в сільському господарстві.
• Сприяння ефективному використанню ресурсів та підтримка сільськогосподарського, харчового та лісового секторів у переході до низьковуглецевої та кліматично стійкої економіки.
• Відновлення, збереження та покращення екосистем, пов’язаних із сільським та лісовим господарством.
• Сприяння соціальній інтеграції, зменшенню бідності та економічному розвитку в сільській місцевості.

Підтримку сільського розвитку в країнах Європейського Союзу попри Спільну аграрну політику будують за різними моделями. Про їх особливості розповіла експертка U-LEAD Аліна Бричко.

Насамперед, це державна модель, в основі якої державне фінансування, яке здійснюють за двома схемами: державна університетська модель та державна міністерська модель. Також працює приватна модель, в якій консультаційні послуги з питань підтримки надаються на платній основі приватними консультаційними фірмами. Ще у частині країн ЄС застосовують громадську модель на базі фермерських асоціацій і об’єднань, інших організацій, які оплачують консультаційні послуги із своїх фондів.

Найпоширенішою, за словами експертки, є змішана модель, яка поєднує елементи усіх трьох основних моделей в розрізі джерела фінансування. Досвід багатьох розвинених країн свідчить про значну роль державної підтримки на початку становлення фермерів, коли сільські виробники ще невзмозі оплачувати необхідну допомогу для розвитку. Така схема працює у Німеччині, Нідерландах та Великобританії.

«Зважаючи на війну в Україні, ми і говоритимемо надалі, як обрати модель підтримки сільського розвитку. Далі будемо шукати універсальну модель, адаптуючи її і до регіонального рівня і до потреб громад-учасниць програми», — зазначив модератор програми підтримки Максим Чопей, радник Івано-Франківського Регіонального офісу U-LEAD.