Олег Лукашевич: «Якщо боротися з проблемою разом – результат обов’язково буде позитивним»
Громада села Брище, що неподалік обласного центру Волині поповнила лаву самоорганізованих спільнот. Комітет діє всього 6 місяців, але вже може похизуватися своїми маленькими історіями успіху. Про ...
Додано:
Tetiana Bidun
Громада села Брище, що неподалік обласного центру Волині поповнила лаву самоорганізованих спільнот. Комітет діє всього 6 місяців, але вже може похизуватися своїми маленькими історіями успіху.
Про передумови самоорганізації сільських активістів розповів нинішній голова комітету «Брищанський» Олег Лукашевич. – У селі є сміттєзвалище. Десь років 10 тому діяла ще й сортувальна станція. За кілька місяців до створення ОСН приїздить до нас із делегацією мер Луцька і повідомляє про те, що хочуть відновити сортувальну станцію. Це рішення не ухвалив жоден житель села, – стверджує Олег Валерійович. Сміттєзвалище знаходиться неподалік і ще й набагато вище, ніж розташоване саме село. Сморід, відходи – все це, як туман опускається на будинки. І цим дихають наші люди. Місцева влада до вирішення цього питання ставиться якось байдуже. От і вирішили, що треба щось змінювати там, де живемо. Бо переконані вже, що цього ніхто не зробить за нас.
Сільський комітет «Брищанський» створений за підтримки Волинського ресурсного центру розвитку локальної демократії. Очільник комітету розповів, що чимало труднощів довелося подолати на шляху до створення ОСН у своєму селі, тому і консультувався зі спеціалістами з Ресурсного центру, які, зрештою, і допомогли зареєструватися юридично. «15 березня ми провели вибори членів комітету, а зареєструвались 1 квітня цього року», – каже Олег Валерійович.
Які в нас історії успіху? Через кілька тижнів після реєстрації ОСН «Брищанський» зібрали в селі збори, куди прийшло більше 20% жителів. Подібних заходів давненько не бачило Брище! На загальносільских зборах разом малювали «мапу проблем» і способи їх вирішення. Виносили питання озеленення сільського парку, лобіювання питання виділення ділянки для будівництва дитячого садочка, сприяння капітальному ремонту будинку культури і оснащення його музичною апаратурою. Це, звичайно, не весь список. Але часу команда вирішила не гаяти і розпочала діяльність із організації суботника, бо парк у селі, м’яко кажучи, не прибирався роками. Прийшло дуже багато дорослих та дітей. Це, мабуть, наймасштабніший захід, що відбувався в селі за довгий період.
Потім ми вирішили полагодити дитячий майданчик, від якого тільки назва сама лишилася. Все старе, фарба обдерта. Як дітки можуть там гратися і відпочивати? Зібрали трохи коштів і пофарбували гойдалку, лавочки. Облагородили у міру можливостей з допомогою односельчан. Люди не проти допомогти чи фінансово, чи фізичною працею, але кажуть, мовляв, не було ініціаторів у селі, які б спонукали, розворушували народ взяти участь у тому ж суботнику.
Сільський комітет долучився і до організації Дня села Брище. Знайшли місцевого спонсора, який виділив 300 гривень. А ще лишилися кошти від збору на благоустрій дитячого майданчика. От і вистачило на подарунки матерям-одиначкам, кращим учням, які відстоюють рівень школи на різних конкурсах, змаганнях, предметних олімпіадах. Вручили їм призи, – з радістю ділиться пан Олег маленькими успіхами свого комітету.
А цього року спільно із заступником сільського будинку культури відзначили День незалежності і принагідно привітали з поверненням додому наших брищанських героїв з АТО.
Які найближчі плани? В даний час працюємо над проведенням Дня спорту 20 вересня. Вже придбали у подарунок місцевим футболістам м’яча. У перспективі є завершення будівництва стадіону, посприяти безкоштовному оздоровленню дітей в зонах відпочинку у зв’язку з екологічною ситуацією у селі, облаштуванні фізкабінету у ФАПі. А найголовніше питання – сміттєзвалище. Точніше, перевірка використання коштів, наданих Луцькою міськрадою на облаштування села і сміттєзвалища. Бо буває й таке, що відходи просто не довозять до місця захоронення, а викидають у лісовій смузі перед селом. Та й довкола самого сміттєзвалища територія далеко не чиста. Але ж величезні суми надходять на всі ці роботи, проте лише на паперах.