ОПОРА і 2022 рік: долаючи виклики

Що відрізняє нас від терористичної країни-агресора по сусідству? Боротьба за право на самовизначення попри зовнішні обставини. Цей рік був складним. Кожна людина піклувалася про безпеку себе і своїх близьких: хтось швидко приймав рішення вивезти дітей, хтось пішов боронити країну, хтось опинився в окупації. Але всі ми — кожен на своєму місці — наближаємо нашу спільну перемогу.

Після повномасштабного вторгнення росії ОПОРА почала займатися новими для себе темами. Чому в фокусі нашої уваги з’явилися воєнні злочини і трибунал? Бо ми маємо юристів, які вміють розбиратися в тонкощах міжнародного права, та мережу моніторів, які можуть бути корисними в процесі документування свідчень. Чому ми відстежуємо мову війни? Бо потрібно фіксувати політичні заяви і процеси довкола війни росії в Україні, аби чітко знати, хто впливає на них. Знати не на рівні інтуїції, а доказово, щоб ефективно використовувати результати для адвокації потреб України у світі. Чому важливо не забувати і про розробку якісного законодавства, зокрема виборчого? Бо зараз Україна захищає демократичні принципи від навали авторитаризму і диктатури. Натомість після перемоги ми маємо швидко відновити мирні демократичні процедури, а це буде значно простіше зробити, якщо напрацювати юридичних рішень заздалегідь.

Наша експертиза, набута і за попередні 17 років, і під час повномасштабного вторгнення, була затребувана під час міжнародних свідчень, наприклад, у Конгресі США, Сенаті Канади та Європейському парламенті. Загалом же за 2022 рік ОПОРА встигла зробити чимало. Все це — лише завдяки успіхам Сил оборони, а ще тому, що всі українці завзято продовжують працювати на перемогу.

Документування воєнних злочинів

Із початком повномасштабного вторгнення ОПОРА почала збирати свідчення про воєнні злочини росіян. Ми були однією з перших організацій, яка зібрала, верифікувала, оформила та надіслала до ОБСЄ звіт, де зафіксувала 57 фактів воєнних злочинів за «московським механізмом» (названий так через те, що його затвердили в 1991 році на Конференції з людського виміру ОБСЄ у москві). У березні 45 держав-учасниць ОБСЄ, в тому числі й Україна, активували цю процедуру щодо повномасштабного російського вторгнення, аби розгорнути незалежну міжнародну місію. Результатом її роботи став звіт, який має юридичне значення для притягнення винних до відповідальності у національних і міжнародних судах та трибуналах, зокрема в Міжнародному кримінальному суді та Міжнародному суді ООН.

Також експерти ОПОРИ увійшли до Міжнародної ради експертів з питань злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту при Офісі Генпрокурора та налагодили системну взаємодію з прокуратурою Республіки Польща. Рада координує співпрацю між офіційними державними органами та громадськими організаціями, які допомагають державі Україна добитися справедливого покарання за воєнні злочини росіян на міжнародному рівні.

А з серпня почав діяти Центр сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві. Юристи і психологи Центру відвідують місця, де живуть українські біженці від війни, та збирають дані про них як про свідків воєнних злочинів. За чотири активні місяці роботи Центру вони зібрали 519 попередніх інтерв’ю з постраждалими. Найстрашніші із зафіксованих злочинів: убивства, розстріли та поранення — 141 свідчення, незаконне затримання та самовільне засудження — 129 свідчень, катування — 105 свідчень. Усю зібрану інформацію оцифровують, перекладають та передають для подальшої роботи польській прокуратурі — органу, вповноваженому для ведення офіційного розслідування. Саме таке коректне документування свідчень через правоохоронні органи гарантує, що ці дані зможуть стати доказовою базою в міжнародних судах і трибуналах для притягнення росіян до відповідальності.

Заснування Спеціального трибуналу та Міжнародний центр української перемоги

Важливою складовою роботи ОПОРИ стала міжнародна адвокація заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії для путіна та інших російських високопосадовців. Міжнародні правові механізми, які існують нині, наприклад, на базі Ради Безпеки ООН, можуть не спрацювати. Аби запобігти новим загарбницьким війнам у світі, росію потрібно покарати за акт агресії проти України. Цього можна досягти, зокрема, через двосторонній договір між Україною та Європейським Союзом про заснування Спеціального трибуналу, до якого на такій самій двосторонній основі можуть приєднуватися й інші країни-партнери. 

Для ефективної міжнародної роботи голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська від імені організації стала співзасновницею Міжнародного центру української перемоги. Його мета — синергія зусиль лідерок українського громадянського суспільства за кордоном, щоб адвокатувати допомогу Україні: від надання озброєння до підтримки енергетики, від розробки плану відновлення до сприяння вступу в ЄС, від заснування Спеціального трибуналу для путіна до посилення міжнародних санкцій проти росії.

Моніторинг окупованих територій і публічних позицій сторін війни

Влітку на ютуб-каналі «Говорить ОПОРА» почали виходити онлайн-дискусії «Окуповані» та «War Speeches». Під час трансляцій експерти ОПОРИ обговорюють проблеми на окупованих росією територіях України, а також оглядають публічні позиції й наративи в офіційних заявах високопосадовців росії. Загалом ці обговорення переглянули майже 235 тисяч користувачів. Аналітичні матеріали, створені на основі цих дискусій, виходять на сайтах наших медіапартнерів — «Дзеркало тижня» й «Українська правда».

Також напередодні російських псевдореферендумів на окупованих українських територіях експерти ОПОРИ підготували звіт з оглядом цієї ситуації, правових норм та можливих рішень на міжнародному рівні. Також наші аналітики продовжували традиційний моніторинг роботи українського парламенту та, зокрема, аналізували рішення РНБО про призупинення діяльності низки партій.

Три соціологічні дослідження та моніторинг соцмереж

Після повномасштабного вторгнення експерти ОПОРИ розробили три соціологічні дослідження різних форматів — від телефонного опитування за репрезентативною вибіркою до щоденникових досліджень. Два з них стосувалися медіаспоживання і настроїв — звідки українці беруть інформацію, кому довіряють, які настрої мають. Так, найпопулярнішим джерелом інформації виявилися соціальні мережі — ними для отримання новин користуються 76,6% українців. Також більше респондентів надають перевагу ідеї сильної руки під час війни, ніж демократії в країні. Останнє ж наше дослідження розповість про життя українських біженців від війни у Польщі та їхнє медіаспоживання, довіру до ЗМІ, про те, чи планують вони повертатися в Україну і чи братимуть участь у перших повоєнних виборах. Результати опитування будуть офіційно презентовані 12 січня наступного року.

Також за рік експерти ОПОРИ підготували більше 20 досліджень прозорості фінансування політичної реклами та поширення російської пропаганди в українському і міжнародному сегментах соціальних мереж.

ОПОРА також провела у Варшаві Академію відкритих виборчих даних та дезінформації, в якій взяли участь представники громадського сектору з 11 країн. Наші експерти розповідали іноземним колегам як знаходити, діставати, отримувати та аналізувати відкриті виборчі дані, виявляти дезінформацію та адвокатувати зміни на державному та регіональному рівнях. А також поділилися з ними своїми інструментами для збирання даних та відстеження й аналізу інформаційних маніпуляцій онлайн.

П’ять робочих груп для напрацювання законодавства

Якісна законодавча база — одна з основ ефективної демократії. Зараз Україна захищає своє право на самовизначення, щоб після перемоги повернутися до практик належного врядування, повоєнної відбудови й подальшої європейської інтеграції. Саме тому важливо готувати юридичне підґрунтя заздалегідь, щоб законодавство сприяло процесам оновлення, а застарілі норми не були перепоною. Впродовж року юристи ОПОРИ вже традиційно долучалися до законотворчої діяльності — брали участь у засіданнях п’яти офіційних робочих груп, створених у парламенті для написання законопроєктів.

Так, цьогоріч тривала робота над законопроєктами про політичні партії та опозицію. Також учасники робочої групи фіналізували концепцію етичного кодексу для народних депутатів, який, ймовірно, оформлять як законопроєкт уже в середині січня наступного року.

Крім того, після повномасштабного вторгнення розпочалося напрацювання законопроєкту про заборону так званої «рашистської ідеології». Щоправда, в процесі роботи експерти зробили висновок, що говорити про ідеологію в контексті росії марно, тож фіналізовувати напрацювання не стали. А от законопроєкт про медіа, де перехідні положення містили зміни до виборчого законодавства щодо регулювання агітації, навіть встигли винести в сесійну залу. Однак під час голосування всі поправки про виборчу агітацію виключили, а відповідні напрацювання довелося зареєструвати як окремий законопроєкт.

Два онлайн-марафони

Хоча цьогоріч в Україні не планували великих виборчих процесів, ще з січня було багато розмов про зміну виборчого законодавства та певний відкат від попередніх досягнень виборчої реформи. Тож ОПОРА розпочала календарний рік до повномасштабного вторгнення двома онлайн-марафонами із виступами прихильників пропорційної виборчої системи з відкритими списками та прозорого фінансування політичних партій. До обговорень долучилися народні депутати, члени Центральної виборчої комісії, представники Національної поліції, політичні партії, експерти українських та міжнародних організацій. Трансляції обох заходів загалом переглянули близько 5 тисяч людей. А ще, готуючись до цих подій, ми зняли мініфільм «Історія виборчої реформи».

Тоді ОПОРА також презентувала результати глибинних інтерв’ю про виборчі фонди і фінансування політичних партій. Крім того, ми оприлюднили результати фокус-групових досліджень про ставлення до різних виборчих систем, де відносна більшість опитаних — 42% — підтримали пропорційну виборчу систему з відкритими списками для парламентських виборів.

Спостереження за виборами на Чернігівщині

27 березня мали відбутися проміжні вибори народного депутата в окрузі №206 на Чернігівщині. Тож 26 січня стартував виборчий процес, а ОПОРА розпочала комплексне незалежне спостереження. Зокрема, ми запустили навчання для 350 відібраних спостерігачів. Спостерігачі встигли забезпечити моніторинг усіх подій початку виборчого процесу, зокрема проаналізували передвиборчу активність кандидатів та процес адміністрування виборів, провели оцінку порушень виборчого законодавства та демократичних стандартів виборів.

Утім, 23 лютого на всій території України ввели надзвичайний стан, який законодавчо забороняє проводити вибори до Верховної Ради. А 24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, в Україні ввели режим воєнного стану, і виборчі процедури були завершені відповідним рішенням ЦВК. Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану зупинений виборчий процес почнеться наново, а ЦВК має повторно розглянути питання про призначення виборів. 

Ці події стали для нас важливим уроком: необхідно передбачати можливі безпекові ризики і бути готовими до всього, навіть до великої війни. Коли росія розпочала повномасштабний наступ, довготермінові спостерігачі ОПОРИ на Чернігівщині потрапили в оточення та довго не могли звідти виїхати. Ми щиро вдячні цим сміливцям та сміливицям і вклоняємось перед їхніми стійкістю й мужністю.

Сценарії післявоєнних виборів

У січні аналітики ОПОРИ оприлюднили підсумковий звіт минулорічного дослідження ситуації у 18 громадах Донеччини та Луганщини на підконтрольній Україні території, де у 2020 році не відбулися місцеві вибори. Втім, уже за місяць розроблені експертами критерії безпекової оцінки громад для прийняття рішень про призначення чи непризначення виборів стали актуальними для всієї країни. Очевидно, що після української перемоги на полі бою нам усім доведеться відновлювати демократичні процеси й напрацьовувати нові процедури участі у виборах з огляду на масові міграційні процеси.

На основі попередніх напрацювань експерти ОПОРИ склали потенційно можливі сценарії перших повоєнних виборів. Також ми почали досліджувати життя громад, щоб зафіксувати успішні практики того, як люди на місцях долають виклики, аби повертатися до безпечного життя. Ці напрацювання та досвід можна буде переносити на інші громади для повоєнного відновлення, встановлення безпекових умов для призначення перших виборів та повернення до класичних демократичних практик самоврядування.

***

28 лютого Україна офіційно подала заявку на вступ до Євросоюзу за спеціальною спрощеною процедурою. Після цього країна заповнила багатотомну анкету-опитувальник, на основі якої 23 червня країни-члени ЄС прийняли рішення про надання Україні статусу кандидата. Експерти ОПОРИ взяли участь у заповненні Розділу 1 «Демократія та верховенство права» цього опитувальника. Ми відповіли на 8 питань про стан виборчого законодавства, роботу парламенту і функціонування політичних партій — тому, що вже 17 років свого існування ОПОРА захищає демократію в Україні.

Звісно, захист нашої країни та демократії зараз, перш за все, залежить від Сил оборони. Саме тому частина представників ОПОРИ зі зброєю в руках обороняють нашу свободу і принципи. Однак кожне наше дослідження, кожен наш аналітичний матеріал, кожне наше відео — це маленька частинка спільного майбутнього результату зі збереження демократичних практик і відновлення країни. Вибори — лише один із демократичних інструментів, а системні участь, безпека та справедливість — це і є демократія, яка відрізняє нас від сусідньої країни-агресора.