Організатори Всеукраїнського громадського бюджету звітували про результати пілотного впровадження

У 2020 році, незважаючи на карантинні обмеження, було реалізовано проєкт «Пілотне впровадження Всеукраїнського громадського бюджету в трьох областях України». Розповідаємо, чого вдалося досягти за рік роботи та які задачі необхідно вирішити для успішного розвитку цієї практики.  

Громадський бюджет, або бюджет участі — це інструмент, за допомогою якого можна залучити жителів до розподілу частки бюджетних коштів. Ініціатори пропонують власні проєкти, а інші небайдужі громадяни голосують за найкращі ініціативи. Проєкти-лідери голосування отримують бюджетне фінансування — у повному обсязі або на якусь заздалегідь визначену частку. 

Що таке Всеукраїнський громадський бюджет

Найчастіше йдеться про бюджет участі на рівні міст, проте існують й інші варіанти. У 2018 році в Україні почалась робота над впровадженням національного бюджету участі. І у 2019-му було офіційно розпочато Проєкт «Пілотне впровадження Всеукраїнського громадського бюджету (ВГБ) в трьох областях України»», який реалізовувався у межах Проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Обсяг фінансування на реалізацію проєктів-переможців Всеукраїнського громадського бюджету відповідно Бюджетного кодексу і державного бюджету України заплановано в рамках Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). 

До Експертного офісу впровадження ВГБ увійшли Олексій Коваленко (керівник ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», національний експерт Ради Європи), Артем Стельмашов (ідеолог проєкту та експерт з бюджетів участі), Віктор Гурський (співзасновник ГО SocialBoost, експерт з цифровізації та автоматизації бюджетів участі). 

«Новий інноваційний інструмент сприяє фінансовій децентралізації, є стимулом для інституціонального розвитку місцевих громад, налагодження діалогу та взаємодії між громадянами, місцевою та центральною владою на партнерських засадах заради якісного розвитку регіону», — характеризує ВГБ пан Олексій Коваленко. 

01 грудня організатори та партнери ВГБ розповіли про результати річної роботи на круглому столі «Всеукраїнський громадський бюджет 2020: виклики, перемоги та перспективи розвитку», який відбувся в онлайн-форматі. 

ВГБ-2020: як оцінювати результати «турбулентного» року

В умовах карантинних обмежень щодо COVID-19 багато ініціатив громадської участі опинились під загрозою. Проте навіть за таких обмежень пілотний проєкт національного бюджету участі став успішним: за рік п’ять областей впровадили ВГБ, чотири вже провели голосування, визначили проєкти-переможці та розпочали їх реалізацію. 

Метою пілотного року впровадження була перевірка дієвості механізмів та нових інструментів в галузі національних партиципативних бюджетів. Стояло завдання розробити методологічну базу, модельне положення про ВГБ для областей, набір інструкцій і методичних матеріалів. Усіма напрацюваннями організатори готові поділитися з усіма зацікавленими областями. 

«Національний бюджет участі — справді інноваційна практика, яка в тій чи іншій модальності використовується лише в декілької країнах світу. Нам дуже приємно, що Україна також приєднується до цього процесу, і ми маємо вже п’ять областей, які долучились до ВГБ, незважаючи на всі виклики, які нам приніс 2020 рік», — зазначила спеціалістка з питань місцевого врядування та прозорості Програми розвитку ООН Оксана Гречко. 

Пані Оксана також додала, що для ПРООН важливо у розробці сервісів для громадян дотримуватись принципів інклюзивності, бути впевненими, що ніхто не залишиться осторонь і що навіть найменші і найвіддаленіші громади матимуть змогу долучитись до ухвалення рішень на місцях. 

На темі інклюзії та рівного доступу зупинилась у своєму виступі і національна експертка з автоматизації бюджетів участі, керівниця R&D-департаменту ГО SocialBoost Катерина Борисенко. 

«Ми працюємо з системами автоматизації партиципації п’ятий рік, розвиваємо [платформу] “Громадський проект”. Команда SocialBoost адаптує його до потреб бюджетів участі: від великих міст до маленький сільських громад, від шкільних громадьских бюджетів до всеукраїнського. Цифровізація у XXI столітті, і особливо цього року, стає наріжним каменем, навколо якого будуються проєкти, зокрема і ВГБ», — розповідає пані Борисенко. 

Першопрохідці. Пілотні області ВГБ 

Про найкращі практики впровадження Всеукраїнського громадського бюджету в Україні розповіли директор Агенції регіонального розвитку Львівської області Тарас Баранецький, директор Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Костянтин Мокляк, заступниця директора департаменту, заступник голови Херсонської ОДА Андрій Богданович, начальник відділу Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Андрій Сорочинський та начальник управління реального сектора економіки Департаменту розвитку економіки та сільського господарства Чернігівської облдержадміністрації Юрій Сухомлин. 

Досвідом поділились і автори проєктів-переможців: Євген Перевезенцев (Полтавська область), Ігор Дундюк (Рівненська область), Наталя Копичин (Львівська область), Анна Худолій (Чернігівська область). Автори та авторки зазначили, що Всеукраїнський громадський бюджет надав їм реальну можливість не тільки шалено активізувати свої громади заради спільної мети, а й дізнатись багато цікавого і корисного про регіональну політику, бюджети, взаємодію із публічною владою. Отриманий практичний досвід вони планують використовувати в подальшому для системногто розвитку своїх громад і налагодження взаємодії із сусідніми.

Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Костянтин Мокляк наголосив, що громадськість має брати участь у підготовці регіональних стратегій і технічних завдань щодо їх реалізації, залучатись до моніторингу. Інструмент ВГБ підсилює громадську участь, дозволяючи залучити жителів безпосередньо до пошуку ідей, формування менеджерських команд та реалізації проєктів. 

Він також додав, що проєкту пілотного впровадження ВГБ посприяли всеукраїнські семінари-наради для керівників економічних служб областей, які проводить Мінрегіон. 

«Концентрація [цінності] ВГБ — в електронній платформі, бо там громадяни і розміщують проєкті ідеї, і голосують, і платформа відбирає [переможців]. Це сучасний сервіс, який наче написаний для умов карантину. 

Можливість мозкового штурму на всеукраїнських нарадах дає результати, адже учасники зсередини бачать проблематику і можуть готувати конкретні пропозиції по вдосконаленню інструментів», — говорить пан Мокляк. 

Крім того, поточний порядок проведення ВГБ дозволяє голосувати за проєкти лише жителям тих областей, в яких вони будуть реалізовані. Приміром, жителі Херсонщини не можуть голосувати за проєкти Львівської області. Деякі спікери, зокрема експертка Фундації ПАУСІ Ірина Стасюк-Бабчук, наголосили, що наступним кроком має бути подолання регіональних обмежень і вихід на національний рівень. Солідарні з цією думкою і в Мінрегіоні. 

«З одного боку, можна було б підійти [до організації національного бюджету участі] централізовано, задати єдині правила, інструменти, методики на рівні всієї держави. Або можна піти більш децентралізованим шляхом, як зараз. Від Міністерства хочу подякувати за те, що громади розвиваються інституційно, і пообіцяти підтримку, проте необхідно напрацювати, яку саме — робити процес централізованим чи давати кожному регіону знаходити власний шлях», — пояснив позицію відомства заступник Міністра розвитку громад і територій з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Олександр Дудченко. 

Він також додав, що підтримка громадськості та напрацьовані за цей рік якісні результати мають допомогти у пошуках подальшого фінансування, щоб всеукраїнський громадський бюджет розповсюджувався на всі області України. 

Виклики і уроки пілотного впровадження

Окрім позитивних результатів, учасники круглого столу обговорили виклики, з якими стикнувся проєкт, аби врахувати їх при плануванні майбутніх ініціатив щодо всеукраїнського бюджету участі. Так, наразі для перемоги в голосуванні потрібно набрати найбільшу кількість голосів і ця кількість має бути більшою за 30% від загальної. «Правило 30%» багато учасників називають некоректним. 

Ще одне обмеження — у мінімальній кошторисній вартості проєкту. Зараз проєкти будівництва повинні коштувати не менше 5 млн гривень, а інші ініціативи — не менше 1 млн. Така умова мала б відсіяти ідеї, недостатньо масштабні для ВГБ. Та представники обласних держадміністрацій запевняють, що це правило лише обмежує авторів, а скасування цієї вимоги дозволило б реалізувати більше проєктів у межах виділених коштів. 

Загалом більшість експертів, відзначаючи важливу роль ДФРР у цьому пілотному проєкті, все ж таки вважають відбір проєктів через процедуру Державного фонду регіонального розвитку не найкращою для проєктів ВГБ. Підтримує цю думку і заступниця генерального директора Директорату регіональної політики Мінрегіону Олена Бойко. 

«Ідея Всеукраїнського громадського бюджету полягає в тому, що вирішальну роль у відборі проєктів грають громадяни. Процедура ДФРР передбачає трошки інший підхід: остаточне рішення приймається регіональними комісіями, у складі яких лише третина громадських організацій. 

До того ж, кошти ДФРР — це зазвичай кошти бюджету розвитку, капітальні видатки. Це обмежує проєкти, які містять не тільки капітальну будівельну складову, а і, наприклад, видатки споживання: навчання, придбання програмного забезпечення, обладнання тощо», — пояснює вона.  

На думку Міністерства розвитку громад і територій, ВГБ має йти за окремою процедурою і бажано ще і окремою бюджетною статтею з окремим порядком фінансування, відбору проектів і обов’язковим збільшенням відсоткової участі громадськості у відборі і оцінюванні проєктів. 

«Ще одна проблема — це відсутність єдиного програмного рішення, яке б дозволило відбирати проєкти за участі громадян. Ми з Катериною Борисенко [експерткою SocialBoost] минулого року проводили зустрічі з ОДА, обговорювали технічну можливість запровадження єдиної цифрової платформи для відбору проєктів ВГБ. Це може бути реалізовано [у майбутньому ВГБ], після створення окремої статті в бюджетному кодексі, — додає пані Бойко. 

Вона запевнила, що у Мінрегіоні вболівають за ідею Всеукраїнського громадського бюджету і готові підтримати звернення організаторів до профільних комітетів Верховної Ради — щоб спільними зусиллями напрацювати рішення та механізми для ефективної реалізації цієї ідеї в майбутньому. 

Організатори та учасники за результатами круглого столу погодили формування та направлення у профільні Міністерства та комітети Верховної Ради України резолюції, що буде містити висновки, рекомендації та пропозиції щодо чітких подальших кроків вдосконалення, розвитку та підвищення ефективності національного інструменту громадськї участі, Всеукраїнського громадського бюджету, у 2021 роц