Основні тренди неурядової аналітики в 2019 році

Яким чином українські громадські організації, що позиціонують себе як аналітичні центри, можуть удосконалювати свою роботу та підвищувати її ефективність? Які продукти аналітичних центрів користуються більшим попитом у суспільстві?

Для пошуку відповідей на подібні питання у бізнес-середовищі активно використовується бенчмаркинг — інструмент, який дозволяє компанії «знаходити, аналізувати, приймати й впроваджувати» кращі сучасні практики (Гарвін, 1993). Суть бенчмаркингу полягає не тільки в порівнянні подібних між собою продуктів/послуг/процесів, а й у виявленні еталонних стандартів та підходів, застосування яких дозволяє досягти вищих результатів.

Експерти Дніпровського центру соціальних досліджень протягом листопада 2019 року дослідили веб-сайти провідних українських think tanks для того, щоб визначити сучасні тенденції у методах їхньої роботи, найкращі практики, які можуть використовувати у своїй діяльності інші аналітичні центри.

Критеріями формування вибіркової сукупності стали: наявність у організації сайту, на якому протягом 2019 року оновлювалися дані, та річний бюджет організації не менше 30 тис. доларів. Загалом досліджено 31 сайт українських аналітичних центрів. Тож давайте подивимося на результати.

Тренд 1: лаконічність аналітичних продуктів

Основою діяльності будь-якого think tank є вироблення аналітичних продуктів, які є результатом вивчення низових процесів у суспільно-політичному житті шляхом аналізу даних.

Академічні монографії та багатосторінкові доповіді поступово йдуть у небуття. Відповідно до результатів дослідження найпоширенішим форматом представлення даних у 2019 році є аналітичні записки та аналітичні бріфи, які продукують на регулярній основі дві третини провідних українських think tanks.

У той час, коли соціально-політичні процеси в країні розвиваються стрімко, саме такий формат дозволяє аналітичним центрам швидко реагувати на численні актуальні питання порядку денного, досліджувати існуючі політики та пропонувати шляхи їх вдосконалення.

Аналітичні записки та бріфи є документами з чіткою структурою, які обов’язково містять формулювання проблеми та пропозиції щодо варіантів її вирішення. За обсягами бріфи не перевищують 8 сторінок, а записки — 40-50 сторінок.

Ще одним поширеним різновидом аналітичної продукції є результати різноманітних досліджень. Неурядова українська аналітика поступово набуває прикладного значення. Напрацювання аналітичних центрів в останні роки все більше ґрунтуються на емпіричних даних.

Тренд 2: візуалізація даних

Задля кращого сприйняття інформації експерти аналітичних центрів розробляють відповідні візуальні продукти — інфографіки. У 2019 році майже третина провідних українських think tanks використовували цей інструмент.

Інфографіка може бути як окремим продуктом, так і слугувати доповненням для більш наочного та зрозумілого викладення даних, які містяться в аналітичних записках та звітах про проведені дослідження.

Тренд 3: активне просування аналітичних продуктів у традиційних та нових медіа

Основним каналом комунікації з широкими верствами суспільства для досліджених аналітичних центрів є засоби масової інформації, серед яких переважають медіа національного рівня.

Експерти провідних українських think tanks регулярно публікують аналітичні матеріали в інтернет-ЗМІ як у вигляді аналітичних статей, так і персональних блогів. Також представники аналітичних центрів часто надають журналістам традиційних і нових медіа коментарі з тих чи інших актуальних питань.

Для аналітичних центрів власні сайти виступають радше додатковим комунікаційним інструментом, на якому, окрім своїх аналітичних продуктів, розміщуються новини про проведені заходи, публічні заяви з актуальних проблемних питань.

Також на сайтах 71% досліджених think tanks можна підписатися на електронну розсилку продуктів. Зазвичай аналітичні центри поширюють продукти на щотижневій та щомісячній основі.

Цікаво те, що спостерігається залежність того, чи є можливість на сайті підписатися на розсилку, від року заснування аналітичного центру: «молодші» за віком think tanks використовують інструмент email-розсилки активніше, ніж «старі» аналітичні центри.

А це значить, що неурядові громадські організації, які займаються аналітичною діяльністю протягом останніх 10-20 років, мають переглянути та адаптувати до вимог часу свої комунікаційні стратегії, щоб зберегти свій вплив та лишатися конкурентоспроможними.

Анна Колохіна,

голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,

регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN