Освіта як інструмент соціальних змін

Як громадські організації створюють освітні продукти, що здатні вплинути на систему освіти в Україні, з чим доводиться конкурувати за увагу молодої аудиторії, якими є тренди в освіті, як сформувати громадянина та що таке людиноцентричний освітній продукт?

Про це на форумі Shkala говорили учасники дискусії “Освіта як інструмент соціальних змін”. Модерувала дискусію Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні.

“Освітню систему можна змінювати двома шляхами. Перший — створювати прецеденти кращої системи. Другий —  нарощувати кількість агентів змін”, — Зоя Литвин.

Зоя Литвин, засновниця Новопечерської школи, керівниця та засновниця ГС “Освіторія”:

— Освіта — довгострокова та найприбутковіша інвестиція. Мета нашої організації — реформа шкільної освіти, зміна середньої освітньої системи. Взагалі, освітню систему можна змінювати двома шляхами. Перший — створювати прецеденти нової, кращої системи. І тут у нас є Новопечерська школа, школа UnitFactory — альтернатива вищої освіти для айтішників. Другий шлях — нарощувати кількість агентів змін. І тут ми працюємо з вчителями, створюємо нові курси, нові уроки на будь-які теми, допомагаємо вчителям ставати кращими. Також у нас є премія Global teacher prize, яка піднімає престиж цієї професії. За перший рік премії нам вдалося підняти престиж професії на 15%. 

“Дуже важливо комунікувати освітній продукт, тому що це може бути ще одним продуктом — важливішим, ніж сама освіта зрештою”, — Наталія Жеваго.

Наталія Жеваго, засновниця “Культурного Проекту”:

— Ми — освітня організація, яка починалася з курсів про мистецтво, і зрештою ми приєднали філософію, музику та інші гуманітарні дисципліни. Ми — гуманітарна освіта для дорослих. Основна наша експертиза — створити курс, організувати доступ до експертів, підібрати та протестувати експертів, і зменеджерувати безпосередньо освітній процес. Також в рамках оффлайн курсів ми працюємо з дітьми — створюємо розмови у такому філософському підході про мистецтво.

У “Культурному проекті” в нас є глибока експертиза, яка говорить, що просування освітнього продукту (і це те, що ми вміємо робити) впливає на набагато більшу кількість людей, ніж безпосередньо група, яка навчається. Комунікація іноді має набагато більший вплив, ніж безпосередньо освітній продукт. Дуже важливо комунікувати освітній продукт, тому що це, можливо, може бути ще одним продуктом — важливішим, ніж сама освіта зрештою.  

“Для тих, хто хоче створювати навчальні продукти — йдіть не від форми, в якій це треба зробити, а від ключових результатів, яких ви хочете досягти навчанням”, — Ілля Філіпов.

Ілля Філіпов, співзасновник та CEO студії онлайн-освіти EdEra:

— Ми — студія онлайн освіти. Ми займаємося створенням різних освітніх продуктів. Наша ціль — підвищити культуру створення освітніх продуктів, щоб в освіті були цілі навчання, щоб це не була просто формальність, щоб в освітніх продуктів був хороший дизайн, зрозуміла подача матеріалу, і щоб освітній продукт був людиноцентричним. Освітня сфера настільки формалізувалася, що у виробників освіти з’явилася можливість робити формально продукт, а у студентів з’явилася можливість просто формально навчатися. Ціль EdEra — створювати людиноцентричні освітні продукти. 

Спільний продукт від “Освіторії” та Міністерства освіти для вчителів початкової школи — один із кейсів, якими ми пишаємося. Це один із найуспішніших курсів, на ньому зараз вчаться 200 тисяч людей, а пройшло вже 125 тисяч. Це перший онлайн курс, який офіційно використовується для підвищення кваліфікації. 

Також ми пишаємося продуктами для школярів, які дійсно працюють. Ми не конкуруємо зі школою чи вчителями, ми конкуруємо з “хаю-хай я Івангай”, ми конкуруємо з YouTube, ми конкуруємо з усіма цими заняттями в інтернеті. 

Для тих, хто хоче створювати навчальні продукти — йдіть не від форми, в якій це треба зробити, а від ключових результатів, яких ви хочете досягти навчанням. 

“Ключова проблема, яка існує сьогодні у нашому суспільстві — це відсутність культури навчання, розвитку себе”, — Остап Стасів.

Остап Стасів, співзасновник Відкритого Університету Майдану, керівник vumonline.ua:

— Ми є платформою або проектом, який займається формуванням громадянської освіти та її розвитком. Ключова проблема, яка існує сьогодні у нашому суспільстві — це відсутність культури навчання, розвитку себе. Ми чуємо фрази про навчання протягом усього життя, і це один із трендів, який сьогодні дуже активний у світі, але насправді українці до кінця не розуміють як це. Громадянська освіта на відміну від шкільної чи університетської, це не про те, як ти здобуваєш професію чи навчаєшся якихось базових навичок, які тобі потрібні у житті, а про те — як ти формуєш свою шкалу цінностей. 

У нас була ілюзія, що ми швидко будемо стартувати, але виявилося, що громадянська освіта — це дуже специфічна сфера. Це не про IT, це не про історію чи здачу ЗНО. У компанії, наприклад, кажуть — у нас є цінності, і ми підбираємо працівників по цінностях. Є багато геніальних айтішників, але при цьому вони — нікчемні громадяни. Ми робимо тільки ті курси, тільки ті проекти, які напряму пов’язані з громадянською освітою, те, що напряму чи опосередковано пов’язано із формуванням громадянина. 

Пишаюся тим, що ВУМ першим зробив в Україні курс про Конституцію України. Виявляється, що за всі роки не було жодного  продукту, який би допоміг людині зорієнтуватися в Конституції. Пишаюся, що ми створили курс про жестову мову — ви можете опанувати базовим рівнем онлайн. Також ми зробили Школу ефективного мислення. Аналогів немає зараз в Україні. 

“Сучасна школа не про те, щоб напхати дитину знаннями, а про те, щоб розвинути навички 21 століття”, — Зоя Литвин.

Зоя Литвин, засновниця Новопечерської школи, керівниця та засновниця ГС “Освіторія”:

— Трендів в освіті дуже багато. Я рада, що сама освіта стає трендом. Як казав Нельсон Мандела, освіта — найпотужніша зброя, щоб змінити світ на краще. І в Україні це також відчувається. 

Якщо говорити про шкільну освіту, то вже давно існує тренд, який тільки тепер до нас приходить — що сучасна школа не про те, щоб напхати дитину знаннями, а про те, щоб розвинути навички 21 століття. Про те, щоб закласти цінності. Завдання школи — виростити учня, не для того, щоб він був конкурентним для якогось робочого місця, а щоб він сам міг створити собі робоче місце, щоб творити щодня кращу версію себе і кращу версію суспільства.

Ще один із трендів — це індивідуалізація навчального процесу, і щодо вибору дисциплін учнями, і щодо швидкості навчання тощо. Також мені подобається тренд на нейробіологію, коли все більше з’являється досліджень про те, як люди навчаються, що цьому сприяє.

Чому змінюються формати освіти, чому з’являються нові тренди? Тому що діти міняються, і це нормально. У них клікове мислення, вони звикли до гаджетів, і це ОК, це наша реальність. Маємо бути до цього готовими.

Як громадські організації створюють освітні продукти, що здатні вплинути на систему освіти в Україні, з чим доводиться конкурувати за увагу молодої аудиторії, якими є тренди в освіті, як сформувати громадянина та що таке людиноцентричний освітній продукт?

Про це на форумі Shkala говорили учасники дискусії “Освіта як інструмент соціальних змін”. Модерувала дискусію Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні.

“Освітню систему можна змінювати двома шляхами. Перший — створювати прецеденти кращої системи. Другий —  нарощувати кількість агентів змін”, — Зоя Литвин.

Зоя Литвин, засновниця Новопечерської школи, керівниця та засновниця ГС “Освіторія”:

— Освіта — довгострокова та найприбутковіша інвестиція. Мета нашої організації — реформа шкільної освіти, зміна середньої освітньої системи. Взагалі, освітню систему можна змінювати двома шляхами. Перший — створювати прецеденти нової, кращої системи. І тут у нас є Новопечерська школа, школа UnitFactory — альтернатива вищої освіти для айтішників. Другий шлях — нарощувати кількість агентів змін. І тут ми працюємо з вчителями, створюємо нові курси, нові уроки на будь-які теми, допомагаємо вчителям ставати кращими. Також у нас є премія Global teacher prize, яка піднімає престиж цієї професії. За перший рік премії нам вдалося підняти престиж професії на 15%. 

“Дуже важливо комунікувати освітній продукт, тому що це може бути ще одним продуктом — важливішим, ніж сама освіта зрештою”, — Наталія Жеваго.

Наталія Жеваго, засновниця “Культурного Проекту”:

— Ми — освітня організація, яка починалася з курсів про мистецтво, і зрештою ми приєднали філософію, музику та інші гуманітарні дисципліни. Ми — гуманітарна освіта для дорослих. Основна наша експертиза — створити курс, організувати доступ до експертів, підібрати та протестувати експертів, і зменеджерувати безпосередньо освітній процес. Також в рамках оффлайн курсів ми працюємо з дітьми — створюємо розмови у такому філософському підході про мистецтво.

У “Культурному проекті” в нас є глибока експертиза, яка говорить, що просування освітнього продукту (і це те, що ми вміємо робити) впливає на набагато більшу кількість людей, ніж безпосередньо група, яка навчається. Комунікація іноді має набагато більший вплив, ніж безпосередньо освітній продукт. Дуже важливо комунікувати освітній продукт, тому що це, можливо, може бути ще одним продуктом — важливішим, ніж сама освіта зрештою.  

“Для тих, хто хоче створювати навчальні продукти — йдіть не від форми, в якій це треба зробити, а від ключових результатів, яких ви хочете досягти навчанням”, — Ілля Філіпов.

Ілля Філіпов, співзасновник та CEO студії онлайн-освіти EdEra:

— Ми — студія онлайн освіти. Ми займаємося створенням різних освітніх продуктів. Наша ціль — підвищити культуру створення освітніх продуктів, щоб в освіті були цілі навчання, щоб це не була просто формальність, щоб в освітніх продуктів був хороший дизайн, зрозуміла подача матеріалу, і щоб освітній продукт був людиноцентричним. Освітня сфера настільки формалізувалася, що у виробників освіти з’явилася можливість робити формально продукт, а у студентів з’явилася можливість просто формально навчатися. Ціль EdEra — створювати людиноцентричні освітні продукти. 

Спільний продукт від “Освіторії” та Міністерства освіти для вчителів початкової школи — один із кейсів, якими ми пишаємося. Це один із найуспішніших курсів, на ньому зараз вчаться 200 тисяч людей, а пройшло вже 125 тисяч. Це перший онлайн курс, який офіційно використовується для підвищення кваліфікації. 

Також ми пишаємося продуктами для школярів, які дійсно працюють. Ми не конкуруємо зі школою чи вчителями, ми конкуруємо з “хаю-хай я Івангай”, ми конкуруємо з YouTube, ми конкуруємо з усіма цими заняттями в інтернеті. 

Для тих, хто хоче створювати навчальні продукти — йдіть не від форми, в якій це треба зробити, а від ключових результатів, яких ви хочете досягти навчанням. 

“Ключова проблема, яка існує сьогодні у нашому суспільстві — це відсутність культури навчання, розвитку себе”, — Остап Стасів.

Остап Стасів, співзасновник Відкритого Університету Майдану, керівник vumonline.ua:

— Ми є платформою або проектом, який займається формуванням громадянської освіти та її розвитком. Ключова проблема, яка існує сьогодні у нашому суспільстві — це відсутність культури навчання, розвитку себе. Ми чуємо фрази про навчання протягом усього життя, і це один із трендів, який сьогодні дуже активний у світі, але насправді українці до кінця не розуміють як це. Громадянська освіта на відміну від шкільної чи університетської, це не про те, як ти здобуваєш професію чи навчаєшся якихось базових навичок, які тобі потрібні у житті, а про те — як ти формуєш свою шкалу цінностей. 

У нас була ілюзія, що ми швидко будемо стартувати, але виявилося, що громадянська освіта — це дуже специфічна сфера. Це не про IT, це не про історію чи здачу ЗНО. У компанії, наприклад, кажуть — у нас є цінності, і ми підбираємо працівників по цінностях. Є багато геніальних айтішників, але при цьому вони — нікчемні громадяни. Ми робимо тільки ті курси, тільки ті проекти, які напряму пов’язані з громадянською освітою, те, що напряму чи опосередковано пов’язано із формуванням громадянина. 

Пишаюся тим, що ВУМ першим зробив в Україні курс про Конституцію України. Виявляється, що за всі роки не було жодного  продукту, який би допоміг людині зорієнтуватися в Конституції. Пишаюся, що ми створили курс про жестову мову — ви можете опанувати базовим рівнем онлайн. Також ми зробили Школу ефективного мислення. Аналогів немає зараз в Україні. 

“Сучасна школа не про те, щоб напхати дитину знаннями, а про те, щоб розвинути навички 21 століття”, — Зоя Литвин.

Зоя Литвин, засновниця Новопечерської школи, керівниця та засновниця ГС “Освіторія”:

— Трендів в освіті дуже багато. Я рада, що сама освіта стає трендом. Як казав Нельсон Мандела, освіта — найпотужніша зброя, щоб змінити світ на краще. І в Україні це також відчувається. 

Якщо говорити про шкільну освіту, то вже давно існує тренд, який тільки тепер до нас приходить — що сучасна школа не про те, щоб напхати дитину знаннями, а про те, щоб розвинути навички 21 століття. Про те, щоб закласти цінності. Завдання школи — виростити учня, не для того, щоб він був конкурентним для якогось робочого місця, а щоб він сам міг створити собі робоче місце, щоб творити щодня кращу версію себе і кращу версію суспільства.

Ще один із трендів — це індивідуалізація навчального процесу, і щодо вибору дисциплін учнями, і щодо швидкості навчання тощо. Також мені подобається тренд на нейробіологію, коли все більше з’являється досліджень про те, як люди навчаються, що цьому сприяє.

Чому змінюються формати освіти, чому з’являються нові тренди? Тому що діти міняються, і це нормально. У них клікове мислення, вони звикли до гаджетів, і це ОК, це наша реальність. Маємо бути до цього готовими.

Джерело: EUProstir.