«Перший крок до вирішення проблеми – озвучити її», – cпівзасновниця «Центр «Жіночі перспективи» Ірина Трохим

Можна голодному дати рибину і він цього разу втамує голод, а можна його навчити ловити рибу і він ніколи не буде голодним. Так само і в правах людини. Співзасновниця і заступниця ГО «Центр «Жіночі перспективи» Ірина Трохим у Луцьку допомагала волинським активістам розібратися в усіх тонкощах програмного менеджменту із застосуванням підходу, який враховує права людини чи, як часто скорочують цей термін – ППЛ. 

Тренінг Волинського Інституту Права

Перш за все, варто пам’ятати, що в центрі діяльності будь-якої громадської організації повинна бути людина. Адже усі зміни, до яких ми прагнемо, пов’язані саме із людьми. У той же час, впевнена тренерка, ця робота не повинна плекати благодійність. 

«Благодійний підхід орієнтований на процес вкладання ресурсів, а не на кінцевий результат: Він однозначно потрібен і закриває певну проблему, але він не спрямований на її вирішення», – вважає Ірина Трохим. Відтак, ефективніше орієнтувати свої проєкти саме на способи розв’язання проблеми. 

Також варто пам’ятати про гендерний підхід в роботі. І це не лише про стать. Він зорієнтований на будь-які групи з обмеженими правами і на те, що потреби і проблеми цих груп потрібно розбирати окремо із урахуванням їхньої позиції. Не можна вирішувати питання доступності без досвіду маломобільних людей, або проблеми госпіталів без думки військових, які там лікуються.

 Часто-густо влада, яка б мала вирішувати питання, може бути не в курсі його існування. Тож громадський сектор, чи ж самі представники групи, чиї права обмежені, повинні вказати на неї. 

«Перший крок до вирішення проблеми – озвучити її. Ми маємо звертатися до влади та показувати їй ці проблеми. І цьому потрібно вчити дітей», – наголошує Ірина Трохим. 

Також вона упевнена, що: «ППЛ – це не про те, щоб виходити з демонстрацією. Відстоювати свої права – це не «базарна баба», а обов’язок кожного. Підхід базується на взаємодії влади і носіїв прав».

Тренінг організований Громадською спілкою «Мережа хабів громадянського суспільства України» у рамках проєкту ПРООН «ЄС за діалог: зміцнення стійкості України  для реагування на нагальні потреби центральної і місцевої влади, а також населення, що постраждало внаслідок війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС).