Польські журналісти в Україні – від владних кабінетів і до Донбасу

Війна триває, Україна й досі потребує підтримки європейських друзів, однак впевнено рухається євроінтеграційним шляхом. В цьому журналісти провідних польських видань переконалися на власні очі. 1-5 жовтня представники ЗМІ відвідали Києв та населені пункти поблизу лінії розмежування на Донбасі на запршення аналітичного центру «Українська призма» за сприяння Громадської ради при МЗС України, Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та проекту «Громадська синергія».

Гострі питання про двосторонні відносини

Посольства обох країн –України в Польщі та Польщі в Україні – підтримали візит.

«Ми дуже добре розуміємо в Польщі, що безпечна, демократична Україна важлива для нас усіх. Але є так званий синдром змучення Україною. І тому такий візит польських журналістів дуже важливий, щоб показати полякам, що то значить війна, нещастя, смерть», – наголосив Ян Пєкло, посол Республіки Польща в Україні.

Гострі питання на найболючіші теми двосторонніх відносин польські журналісти могли поставити напряму українським посадовцям найвищого рівня. Про протидію російській агресії в інформаційному просторі та боротьбу за місце на екранах і в приймачах мешканців тимчасово окупованого Криму поспілкувалися з Еміне Джапаровою, першою заступницею міністра інформаційної політики. Результати ключових для країни реформ з децентралізації та енергоефективності обговорили з Геннадієм Зубком, віце-прем’єр-міністром – міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Питання щодо українських трудових мігрантів в Польщі поставили Ользі Крентовській, першій заступниці міністра соціальної політики.

Зустріч журналістів з Іванною Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єркою з європейської та євроатлатничної інтеграції

«Ці п’ять років були найскладнішими в новітній історії України – через смерть людей, внутрішньо переміщених осіб, втрату та руйнування наших територій. Але в той же час це був час неймовірного будівництва політичної нації. І це те, що Путін недооцінив. Ми отримали можливість змінити країну, і ми зробили багато», – підсумувала розмову про реформи в Україні Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єрка з європейської та євроатлатничної інтеграції.

Поговорили і про окуповані території.
«Стратегічна мета Кремля – зробити все можливе, щоб в результаті виборів президента або парламенту отримати реванш. Якщо це не вдасться, то Росія застосує другий сценарій: повернути Донбас Україні, але на своїх умовах. Перш за все, це право вето для цих територій на зовнішньополітичні рішення. Так Росія зможе призупинити рух України до ЄС та НАТО», – зазначив Григорій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

«Росія використовує окупований Донбас як Троянського коня»

Журналісти зустрілися також з народними депутатами з комітету з питань закордонних справ Верховної Ради, колегами з українських ЗМІ та представниками громадянського суспільства. Та найгарячіші питання приберегли для міністра закордонних справ Павла Клімкіна. Перш за все, вони стосувалися суперечок України та Польщі в історичній площині.
«Я готовий тиснути, щоб відновити ексгумацію поховань з обох сторін. Але коли ми говоримо про трагічні українсько-польської історії, то врешті-решт все треба досліджувати дуже чесно, а не політизувати і не спрощувати до одного наративу», – прокоментував міністр Клімкін.
Багатопитань стосувалося ситуації на сході країни й можливого її загострення перед президентськими та парламентськими виборами.

Найгостріші питання дісталися міністру Клімкіну

«Росія використовує окупований Донбас як Троянського коня, щоб потім таким же окупованим інкорпорувати його в Україну і дестабілізувати ситуацію у всій країні. Ми цього ніколи не дозволимо. Наше бачення вирішення питання – з допомогою міжнародної спільноти. Росія боїться єдності», – зауважив Павло Клімкін.

«Те, що ми бачимо на Донбасі – це справжнє життя»

За справжніми життєвими історіями журналісти приїхали на схід – до Краматорська та українських позицій в одній з найгарячіших точок лінії розмежування – в промисловій зоні Авдіївки. Навіть досвідчені воєнні кореспонденти зізналися, що такого не бачили – ні в Іраку, ні в гарячій фазі війни в Грузії.

«Те, що кажуть політики – це одне, а те, що ми бачимо тут – це друге, це справжнє життя, і тільки тут люди розкажуть нам свою історію, вони не розкажуть її на відстані», – зазначила Б’янка Залевська, журналістка телеканалу TVN.

Руйнування, які принесла на Донбас війна, навіть досвідчені медійники сприйняли емоційно. Руїни корпусів психіатричної лікарні у Семенівці, зруйновані приватні будинки на околицях Слов’янська і стратегічна висота Карачун, де гинули українські військові, увійдуть до сюжетів польських новин.

Так само як і те, що звільнені території відбудовуються, інфраструктура відновлюється і життя перемагає. Польським ЗМІ показали реконструйовану опорну школу,  сучасний Центр надання адміністративних послуг у Дружківці, а також  відновлені будинки у Миколаївці, знищенні під час захоплення міста.

Журналісти в одній з найгарячіших точок – промзоні Авдіївки

Частина журналістів, які взяли участь у візиті, вже добре знають Україну, висвітлювали події на Майдані та знімали бойові дії на сході.

«Я була поранена, українські військові мені надали першу допомогу, вони врятували моє життя, насправді. Коли я лікувалася, то постійно отримувала СМС – той поранений, та загинула. Я знала цих людей, знала їх обличчя, їх історії. Я вже не могла думати ні про що інше», – розповідає Б’янка Залевська.

Медійники визнають, в Польщі зараз менше цікавляться Україною. Українська тематика в новинах вже давно, а через Мінські домовленості, поляки вважають, що бойві дії вже позаду. Тому такі подорожі й важливі – щоб донести до європейців, що насправді ця війна не закінчилась.

Візит польських журналістів до України відбувся в рамках проекту «Українсько-польський діалог» та був організований «Українською призмою» в партнерстві з Громадською радою при МЗС України, Посольством України у Польщі,  Посольством Республіки Польща у Києві,  за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондомом  «Відродження».